ЗМІСТ
ВСТУП
1. ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ. ПОГЛЯДНА економічної соціології В СУЧАСНІЙ НАУЦІ
2.В«НОВАВ» ЕКОНОМІЧНАСОЦІОЛОГІЯ
3.ПРОБЛЕМИТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ В РОСІЇ
ВИСНОВОК
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Представленаробота присвячена темі В«Дискусіїв сучасній науці про предмет економічної соціології В».
Проблемаданого дослідження носить актуальний характер в сучасних умовах,оскільки ми маємо справу з відносно недавно з'явилася, динамічнорозвивається наукою.
Вибираючиспосіб вивчення даної теми, ми зупинили свій вибір на реферування, так якна сьогоднішній день - це одна з найбільш широко поширених письмових формвилучення інформації, що дозволяє при сучасному величезному потоці інформації внайкоротший термін відібрати потрібну фахівцеві інформацію. У порівнянні зАнотування реферування є більш досконалим методом обробкиджерел інформації: якщо в анотації приводиться лише короткий перелікрозглянутих питань, то в рефераті викладається суть питань, інаводяться найважливіші висновки.
Для себеми поставили наступні завдання:
1. Розглянутипредмет економічної соціології в контексті світової сучасної науки.
2.Розглянути проблеми та перспективи розвитку предмета економічної соціології вРосії.
Роботамає традиційну структуру і включає в себе вступ, основну частину,що складається з 3 параграфів, висновок і бібліографічний список.
Підвступі обгрунтована актуальність вибору теми, поставлені мета і завданнядослідження, охарактеризовано методи дослідження і джерела інформації.
Такимчином, актуальність даної проблеми визначила вибір теми роботи В«Дискусії в сучасній науці про предметекономічної соціології В»,коло питань і логічну схему її побудови.
Джереламиінформації для написання роботи послужили матеріали вітчизняних і зарубіжнихсоціологів, інтернет-журнал В«економічна соціологіяВ» і різні інтернетресурси.
1. ПРЕДМЕТЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ. ПОГЛЯД НА економічної соціології В СУЧАСНІЙНАУЦІ
ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ - громадськадисципліна, що досліджує закономірності економічного життя за допомогою системикатегорій, розроблених в рамках соціологічної науки. Розвиток економікиЕ.С. описує як соціальний процес, спонукуваний активністю функціонуючих вній соціальних суб'єктів, інтересами, поведінкою і взаємодією соціальнихгруп і прошарків.
Об'єкт Е.С. - Взаємодія двох основнихсфер суспільного життя - економічній та соціальній та відповідновзаємодія двоякого роду процесів - економічних і соціальних.
Особливість підходу Е.С. до цьоговзаємодії полягає в тому, що описуються не окремо взяті тенденції,спостережувані в сфері економіки і суспільства, і навіть не взаємозв'язки між ними, ащось більш складне: механізми, які породжують і регулюють ці взаємозв'язки.Природа і специфічні здібності соціальних механізмів регулюватипротікання економічних процесів знаходяться, таким чином, у центрі увагиЕ.С. і складають її предмет.
Структура категорій Е.С. може бути представленаяк багаторівнева ієрархія. Перший рівень утворюють дві самі абстрактнікатегорії - В«економічна сфераВ» і В«область соціальних відносинВ». Їхзміст відображає характеристики суспільства, найбільш значущі для розумінняпроцесів, що відбуваються В«на перетиніВ» економіки і суспільства. Другий рівеньутворюють категорії: В«соціальний механізм розвитку економікиВ» та В«приватнісоціальні механізми регулювання окремих соціально-економічнихпроцесів В». Далі слідують категорії, що конкретизують зміст соціальнихмеханізмів, - В«економічна свідомістьВ» і В«економічне мисленняВ»,В«Соціально-економічні стереотипиВ», В«економічні інтересиВ», В«економічнадіяльність В»таВ« економічна поведінка В»,В« економічна культура В»та інСутність економічної свідомості пов'язується з систематизованими знаннями,заснованими на науковому пізнанні та свідомому використаннісоціально-економічних законів. Економічне мислення включає в себе поглядиі уявлення, породжені практичним досвідом людей, їх участю векономічної діяльності, тими зв'язками, в які вони вступають у повсякденномужиття.
З визначень випливає, що досліджуваніявища пов'язані з принципово різними рівнями пізнання: економічнесвідомість - з пізнанням функціонування і розвитку соціально-економічнихзаконів, а економічне мислення - з включеністю в соціально-економічнупрактику. Такий методологічний підхід дозволяє розглядати економічнемислення як форму прояву економічної свідомості в конкретній суспільнійситуації; при цьому відсталість і нерозвиненість економічної свідомостіобумовлює суперечливість розвитку економічного мислення. Воносприймає зміна економічних відносин переважно емоційно іпоєднує дотримання політики економічних реформ на нинішні соціальнимистереотипами. Іншою важливою категорією для позначення реальних причин інайбільш глибоких стимулів економічної діяльності та економічногоповедінки людей є категорія економічного інтересу. Самеекономічні інтереси сприяють узгодженості у взаємодії різнихгруп і прошарків в ході безперервного пристосування до змін, що формує цевзаємодія. Закономірність взаємозв'язку економічних інтересів і стануекономічних відносин виражається в тому, що економічні відносини,проявляючись в економічних інтересах, набувають характеру рушійних силсуспільного розвитку, спонукальних мотивів господарської діяльності людей.Економічні інтереси і економічний спосіб мислення виступають передумовамиекономічної поведінки, яке можна визначити як поведінку, пов'язану ізперебором економічних альтернатив з метою раціонального вибору, тобто вибору,в якому мінімізуються витрати і максимізується чиста вигода. Індивідивживають лише ті дії, які принесуть їм найбільшу чисту користь(Тобто користь за вирахуванням можливих витрат, пов'язаних з цими діями). Вспілкуванні між собою з приводу розподілу і споживання обмеженихекономічних ресурсів суб'єкти переслідують свої економічні інтереси,задовольняють свої нагальні потреби. Необхідність регулюванняекономічної поведінки покладена в основу розуміння економічної культури яксукупності соціальних цінностей і норм, які є регуляторамиекономічної поведінки, що виконують роль соціальної пам'яті економічногорозвитку, орієнтувальних її суб'єктів на ті чи інші форми економічноїактивності. Передбачається, що активність соціальних суб'єктів багато в чомузалежить: від стану і регулятивних можливостей економічної культури; відмісця і ролі тих чи інших соціальних груп у структурі економічних зв'язків; віддинаміки їх переміщення в ієрархії цієї структури в залежності від принципіворганізації зв'язку та еластичності їх власних соціальних стереотипів; відздатності специфічних соціальних механізмів регулювати економічнівідносини.
Використання основних методологічнихпринципів теорії Е.С. показує її здатність відбивати логіку взаємодіїрізних соціальних механізмів в умовах формуються ринкових відносин.Розкриваючи взаємозалежність різних рішень в контексті проведеної соціальноїполітики, Е.С. привертає увагу до ще не вивченим соціальних наслідківпроведених економічних реформ і пропонує необхідний методологічний таметодичний інструментарій.
Існує декілька напрямків в економічній соціології: т. н.стара економічна соціологія (Карл Маркс, Макс Вебер, Зомбарт, ЙозефШумпетер, Еміль Дюркгейм та інші), нова економічна соціологія, вона жНеоінституціональна економіка (Рональд Коуз, Марк Гранноветер, Ніл Флігстайн,Дж. Коулман, В. Радаєв, Дуглас Норт, Кеннет Ерроу (Kenneth Arrow), ДжорджСтіглер (George Stigler), Армен Алчіан (Armen Alchian), Гарольд Демсец (HaroldDemsetz), Олівер Вільямсон (Oliver Williamson), В. Зеліцер і цілий ряд інших),а також вітчизняна новосибірська школа економічної соціології (Т.І.Заславська, Р.В. Ривкіна, З.І. Калугіна, Т.Ю. Богомолова, П.С. Ростовцев, О.Є.Горяченко, Г. Кірдіна, О.Е. Безсонова і цілий ряд інших) і білоруськаекономіко-соціологічна школа (Г.Н. Соколова, О.В. Кобяк та і...
