Ніжинськийдержавний університет імені М.В. Гоголя.
Думка про відкриття налівобережжі вищого навчального закладу давно хвилювала передових людей України.Це хотіли зробити й Іван Мазепа, і Кирило Розумовський. Був навіть розробленийпроект, будівництва університету в Батурині. Але смерть імператриці Єлизаветине дала здійснитися цим планам. Тільки на початку ХlХстоліття в Україні було відкрито університет у Харкові, Вища Волинська гімназія вКременці, Київська гімназія, Рішельєвський ліцей в Одесі. У цьому ряду стоїть іНіжинська гімназія вищих наук.
Історія Ніжинськоїгімназії пов'язана з ім'ям князя Олександра Безбородька, канцлера Катерини ll, І його брата, графа Іллі Безбородька. Саме племінник братів БезбородькоВіктор Кочубей, який був вельми впливовою постаттю при дворі Олександра l,рекомендував побудувати університет у Ніжині. В«Малоросія університетів немає, а Ніжин - місце вельми гарне для цього благородної мети В». БратиБезбородько пожертвували на будівництво цього навчального закладу більше 600тисяч рублів - колосальну на ті часи суму. Відкрилася Ніжинська гімназіявищих наук 4 вересня 1820 року, а першим її директором став відомий ученийВасиль Кукольник.
Ніжинський юридичнийліцей.
Ніжинський юридичнийліцей князя А.А. Безбородько, вищий навчальний заклад у місті Ніжині, відкритев пам'ять канцлера Російської імперії ясновельможного князя А.А. Безбородько.Існував під різними назвами в 1820 - 1875 роках. Згодом -Ніжинський історико-філологічний інститут князя А.А. Безбородько, ниніНіжинський державний університет імені М.В. Гоголя.
Гімназія вищих наук(1820 - 1832).
Найвищий рескрипт пропідставі гімназії був підписаний імператором Олександром 19 квітня (1 травня) 1820року.
Термін навчання вгімназії був 9-річним і був розбитий на розряди по три класи в кожному.Випускники гімназії в залежності від успіхів у навчанні мали право на чин 12-14класів по В«Табелі про рангиВ».
У гімназії вищих науквчилися: Н.В. Гоголь (1821 - 1828), Н.В. Кукольник (1821 - 1829), Н.Я.Прокопович, А.С. Данилевський, Є.П. Гребінка (1825 - 1831), О.С. Афанасьєв -Чужбинський (1829 - 1835), Н.І. Міклуха.
Ніжинськийфізико-математичний ліцей (1832 - 1840).
Згідно з новим статутом,затвердженим 7 (19) жовтня 1832 року, гімназія була перейменована вфізико-математичний ліцей. При цьому гімназичні класи були закриті ізалишені лише три вищі. Штат ліцею складався з 6 професорів, які викладалиматематику і прикладну математику, фізику, хімію, технологію, російськусловесність, природну історію, російську історію зі статистикою, двохлекторів по французькій і німецькій літературі та законовчителя, який викладавЗакон Божий.
Ніжинський юридичнийліцей (1840 - 1875).
Найвищим указомімператора Миколи від 24 квітня (6 травня) 1840 року ліцей змінив профіль своєїроботи. Відтепер головною метою ліцею ставало В«поширення грунтовнихвідомостей по частині вітчизняного законодавства В», тобто навчання ЗводуЗаконів Російської Імперії. У цей час у ліцеї викладав І.А. Максимович,автор декількох праць, які використовуються і в наш час істориками юриспруденції.Він читав курси кримінальних і поліцейських законів.
При ліцеї знову булавідкрита гімназія. За височайше затвердженим думку Державної ради від20 листопада (2 грудня) 1874 Ніжинський юридичний ліцей був перетворений вІсторико-філологічний інститут Князя А.А. Безбородько. Перетворення булоздійснено в наступному 1875 році.
Як Ніжинськийісторико-філологічний інститут князя А.А. Безбородько колишній ліцей існувавдо 1919 року. У 1919 році на його базі створено Науково-педагогічний інститут,перейменований згодом в Інститут народної освіти, а з 1934 року вНіжинський педагогічний інститут (у 1939 році отримав ім'я М.В. Гоголя) У2004 перетворений в Ніжинський державний університет імені М.В.Гоголя.
В Ніжинський ліцейприймали тільки дворян, вчилися там дев'ять років. Випускників гімназії-ліцею,як і тих, хто закінчував університет, звільняли від іспитів з виробництвав вищі чини. Ліцей знаходився у веденні піклувальника Харківського округу(Царськосельський ліцей підпорядковувався безпосередньо міністрові народноїосвіти), але містили його на кошти засновників.
У статуті, затвердженомуАлександромI, було записано:В«Управління гімназії є чотирьох родів: 1) моральне, 2) навчальний, 3)господарське, 4) поліцейське В». Поліцейський підхід до виховання моральності,як правило, народжує вельми тривіальний продукт - різки. Їх застосовували і встінах Ніжинської гімназії. Пороли і В«МикошуВ» Гоголя-Яновського, відданого батькомв ліцей в 1821 році після закінчення ним Полтавського повітового (повітового)училища. Нестор Кукольник, який навчався разом з Гоголем у Ніжині, згадував, щопід час прочуханки Гоголь пронизливо кричав. В«До того майстерно прикидався, -писав Кукольник, - що ми всі були переконані в його божевілля В».
Втім, перший директорзакладу Іван Семенович Орлай вельми рідко і вкрай неохоче вдавався доподібним виховним заходам. Як свідчив той же Кукольник, він В«навітьхворів, підписуючи вирок В». А взагалі-Орлай був у повному розумінні цього словачудовою людиною. Виходець з Угорщини, він знайшов в Росії другу батьківщину івіддав їй свої таланти та знання. У 19 років він був уже професором, слухавлекції у Відні та Львові, в Кенігсберзькому університеті, де філософію читали В«позошиті Канта В». Один час він складався навіть гофхірургом за Павла I,брав участь у війні 1812 року і оперував поранених. Коли Орлай став директоромв Ніжині, він мав звання і доктора медицини, і доктора філософії. Пристраснийшанувальник мови Горація, він зазивав до себе учнів, пригощав їх обідом і застолом розмовляв з ними латинською мовою. У ліцеї Орлай прагнув упровадитиметоди Песталоцці, вельми популярного тоді в Європі педагога, головним, всистемі якого було положення про необхідність встановлення взаєморозумінняміж учнями та вчителями. Підбираючи педагогів, Орлай за деяким виняткомзнаходив, перш за все, людей освічених, мислячих, здатних прищепити своїмучням цінності європейської культури. Багато з ніжинських викладачів(Серед них були росіяни, греки, угорці, французи, італійці, швейцарці) малипо дві вищі освіти, причому багато хто з них закінчували в свій часуніверситет, знали по кілька мов і були енциклопедично освічені.Саме такими педагогами були молодший професор німецької словесності ФедірІванович Зінгер і професор французької словесності Іван Якович Ландражін,які не тільки відмінно знали свій предмет, але і давали вихованцям читатикниги зі своїх особистих бібліотек, брали їх у себе вдома, де проходилилітературні та вчені співбесіди, читали в оригіналі французьких і німецькихкласиків, переводили Шиллера, німецьких романтиків а то й самого Вольтера.Серед видатних ніжинських викладачів - Казимир Варфоломійович Шапалінський,однаково блискуче знав і математику, і російську літературу, і професорботаніки Микита Федорович Соловйов.
Про стиль управлінняОрлая говорить виписка з В«Журналу конференціїВ» Гімназії вищих наук В»:В« Г-ндиректор виявив своє бажання, щоб кожен з присутніх у засіданнях нарахунок управління гімназії оголошував свої думки вільно і вільно, хоча бсталося те проти якої заходи, пропонованої самим Паном Директором,і чиї виявляться грунтовно судженнями, записувати в параграф журналу підйого ім'ям В». ліцей гімназія університет
Мабуть, найбільшимбагатством гімназії була бібліотека, яку започаткував почесний попечительграф А.Г. Кушелєв-Безбородько, внучатий племінник А.А. Безбородько. Він намагавсяпокладатися на досвід Царськосельського ліцею (який сам і закінчив). Граф подарувавгімназії дві з половиною тисячі томів. То були по перевазі книги перекладніі історичні.
Недарма в гімназії таклюбили саме історію - це був вплив епохи. Представники освіченихверств суспільства знаходилися під враженням виходу в світ одинадцяти томівВ«Історії держави РосійськоїВ» Карамзіна (вони теж стояли на полицях...
