Санкт-ПетербурзькийДержавний Технологічний Інститут (Технічний Університет)
Кафедрасоціології
Навчальнадисципліна: Соціологія
Курсова робота
Тема: В«Молодіжнасубкультура. Толкієністи В»
Студент:ЛебедєвР.В.
Санкт-Петербург
2010
Зміст
Введення
Глава I
В§ 1 Історія
В§ 2 Трохи про автора
Глава II
В§ 1 Про рольовик
В§ 2 Рольові ігри
В§ 3 Письмена і мови
Висновок
Список використаної літератури
Введення
В ході цієїроботі ми постараємося розібрати субкультуру толкієністів. Об'єкт дослідження -молодіжна субкультура. Предмет - молодіжна субкультура толкієністів всоціології.
Мета даноїроботи: докладно розібрати структуру толкіеністского руху і розглянути йоговплив як субкультури на молодь.
Завдання:необхідно дати визначення молодіжної субкультури, ввести в сутьтолкіеністского руху, навести приклади, розповісти про засновника (учасника)руху, розповісти про послідовників, розглянути історію розвитку.
Почнемо звизначення культури і субкультури. Слово "культура" походить відлатинського colere, що означає культивувати, або ж обробляти грунт. Всередні віки слово стало означати прогресивний метод обробітку зернових(Виник термін agriculture - мистецтво землеробства). Але вже в XVIII - XIX вононабуло нового значення - його стали вживати по відношенню до людей, маючи вувазі їх начитаність, витонченість манер і т.д. Однак тоді цей термінзастосовувався в основному до аристократів - "культурним", щоб відокремити їхвід "некультурних". У наш час термін ще більш преобразився -тепер ми асоціюємо культуру з читанням класики, любов'ю до класичноїмузиці, відвідуванням театрів і т.п.
У широкомуплані під субкультурами в соціології зазвичай розуміють ті соціальні освітивсередині суспільства, які відрізняються від переважної і нормативної культури задеяким культурним ознаками: звичаями, нормами, ціннісними орієнтаціями,стилем поведінки, а іноді й інститутами. Існування субкультур єнеминучим наслідком культурної дезінтеграції, ситуації, коли кожен може -і змушений - відносно вільно вибирати з безлічі варіантів правилмислення і поведінки.
В данийчас у світі існує величезна безліч різних субкультур, саміпопулярні з них: емо, панки, готи, скінхеди, анімешники та інші. Всіх їхоб'єднує те, що ці люди виділяються з натовпу, і зустрівши таку людину вметро, ​​можна з великою ймовірністю визначити до якої субкультури вінвідноситься. Але з толкієністами справа йде інакше. Зовні такі люди нічим невідрізняються від всіх інших, і навіть поговоривши з такою людиною, не можнасказати однозначно толкієністів він чи ні. Так чим же вони відрізняються від звичайнихлюдей?
перше, ніодин толкієністів не є таким, якщо не прочитав безсмертний твірДж. Р.Р. Толкієна В«Володар КілецьВ». Особливо просунуті особистості повинні читатиВ«СильмариллионВ» і навіть цитувати його.
друге,толкієністи влаштовують рольові ігри на природі (про них ми поговоримо трохи пізніше),де, одягнувшись як міфічні персонажі, гравці ототожнюють себе з оними іповодяться відповідним чином.
третє,кожен вибирає для себе, ким він буде: орком, ельфом, людиною або магом.Придумує собі нове ім'я, в основному імена беруться з Книги. І нарештістворює відповідну атрибутику для свого персонажа (одяг, меч, лук,кільця, підвіски та ін)
ТермінВ«Молодіжна субкультураВ» не підходить в даному випадку, так як цим захоплюютьсяне тільки молодь. Є дуже багато дорослих людей, яких сміливо можнаназвати толкієністами, хоча скоріше вони і є істинними носіями цієїсубкультури. Толкієну вдалося створити повноцінним світ, в який повірилимільйони людей. Цей світ дозволяє піти від реальності і зануриться вчари, казку. Професор (так називають письменника рольовики) створив так самокілька повноцінних мов, але яких деякі можуть говорити і писати.
Як і будьінший субкультурі, їй притаманне свої пісні, жарти, приказки і навіть молитви.Так, наприклад музична група Епідемія внесла вагомий внесок у розвитоктечії. Для залучення удачі, просунутий толкієністів підносить молитву СвітлоїВладичице:
A ElberethGilthoniel, silivren penna mГriel o menel aglar elenath! Na-chaeredpalan-dГriel o galadhremmin ennorath, Fanuilos, le linnathon nef aear, sГnef aearon!
Для повноговідповідності обраному способу толкієністів вивчає мистецтво володіння мечем,робить собі обладунки, плете кольчугу. Щоб показати себе і подивитися наінших такі люди збираються в групи і влаштовують турніри, часом рівень такихзаходів настільки високий, що для реалістичності будуються фортеці, зводятьсянаметові містечка.
Розберемо всесказане більш докладно.
Історія
Впершетолкієністи з'явилися в Америці і Європі в середині 60-х. Тоді народ простозахворів книжками англійського професора, але головними фанатами стали, звичайно,школярі та студенти.
Вважається,що фентезіманія стала способом втечі від реального світу. Західна молодьтого часу втомилася від цінностей "суспільства загального благоденства" іприродним шляхом втечі зі світу зайвого раціоналізму і прагматизму став"Шлях у казку", де життя простіше і зрозуміліше - світ героїв і ворогів,де кожен може стати героєм.
Дослідникивважають, що можна навіть встановити точний час початку толкіеноманіі: літо 1965року, коли американській аудиторії не вистачило мільйонного тиражу "Володарякілець ". Студенти Гарварду обзавелися значками: "Хай живеФродо! "," Гендальфа - в президенти! ", І т.д. Це був час,коли навіть в газетах зустрічалися назви статей типу "Ще трохиМордора! "- І люди це розуміли! У піку толкіеноманіі навіть президент США -Рональд Рейган, спускаючись з борту літака, називає СРСР"Shadowland" і "Land of Mordor" (епітети з книги,згадані саме тому, що вони могли бути зрозумілі населенням США - а ціслова транслювалися на всю країну!).
Можливо іце, і нападки самого Толкієна - в останніх главах - зумовило таке різкенеприйняття цієї культури радянською владою. Хвиля толкіенізмом прокотилася повсьому світу, але в нашу країну проникла тільки в кінці 80-х.
Повніпереклади Толкієна з'явилися вперше в Росії тільки на початку дев'яностих. Саметоді почали з'являтися в Росії перші толкієністи. Але масовість це явищеотримало лише в середині нашого десятиліття. Тоді тільки деякі ходили нагри в ліс. Під Санкт-Петербургом у Заходском проходили РХІ (РегіональніХобітскіе Ігри), учасники яких розбивалися на кілька таборів і жили якхіппі, хто хотів бився, хтось просто відпочивав, не обійшлося і без алкоголю,але дух рольової гри витав всюди.
З іншогобоку, серед шанувальників рольових ігор - про них пізніше, зараз же тільки про їхісторії - існує така думка, що рольові ігри починалися не з Толкієна. ВСвого часу в Америці набули широкого поширення так звані рольовігри, запропоновані населенню як методу психологічної реабілітації, аледуже скоро переросли первісну задумку, бо через деякий час внадрах масового руху толкієністів народилося історичне рішення провестигру по Толкієну. Тільки тоді й почалася гарячка "ролевух", як їхназивають наші гравці.
Після 97гатмосфера рольових ігор сильно змінилася. Прийшли нові гравці, які головноїзавданням ставили виділитися з натовпу і помахати мечем. Компанії стали збиратисяне тільки в лісах, а й у місті.
Трохи проавтора
Джон Рональд РуелТолкін був оксфордським професором англосаксонської мови (1925-1945),англійської мови та літератури (1945-1959). Ортодоксальний католик, разом зблизьким другом К. С. Льюїсом полягав у літературному суспільстві В«ІнклінгіВ». 28Березень 1972 Толкін отримав звання Командора Ордена Британської імперії відкоролеви Єлизавети II.
Після смерті Толкінайого син Крістофер випустив кілька творів, заснованих на нотатках іневиданих рукописах отця, у тому числі В«СильмариллионВ». Ця книга разом зВ«ХоббітомВ» і В«Володарем кілецьВ»...
