Інформатизація суспільства як глобальна соціально - економічний процес
Сучасний період розвитку цивілізованого суспільства по правуназивають етапом інформатизації. Сучасне матеріальне виробництво та інші сферидіяльності все більше потребують інформаційному обслуговуванні, переробки величезноїкількості інформації. Універсальним технічним засобом обробки будь-якої інформаціїє комп'ютер, який грає роль підсилювача інтелектуальних можливостейлюдини і суспільства в цілому, а комунікаційні засоби, що використовують комп'ютери,служать для зв'язку і передачі інформації. Поява і розвиток комп'ютерів - це необхіднаскладова процесу інформатизації суспільства.
Інформатизація суспільства є однією із закономірностей сучасногосоціального прогресу. Цей термін все наполегливіше витісняє широко використовуванийдо недавнього часу термін "комп'ютеризація суспільства". При зовнішній схожостіцих понять вони мають істотну відмінність.
При комп'ютеризації суспільства основна увага приділяється розвитку і впровадженнютехнічної бази комп'ютерів, що забезпечують оперативне отримання результатів переробкиінформації і її накопичення.
При інформатизації суспільства основна увага приділяється комплексу заходів,спрямованих на забезпечення повного використання достовірного, вичерпного ісвоєчасного знання у всіх видах людської діяльності.
Таким чином, "інформатизація суспільства" є ширшим поняттям,ніж "комп'ютеризація суспільства", і спрямована на якнайшвидше оволодіння інформацієюдля задоволення своїх потреб. У понятті "інформатизація суспільства"акцент треба робити не стільки на технічних засобах, скільки на суті і метисоціально-технічного прогресу.
Росія знаходиться на самому початку формування інформаційногосуспільства, проте життя вже дуже серйозно змінилася порівняно з тим, що було20 або навіть 10 років тому. Причому, мова тут йде в даному випадку не про змінисоціально-політичного характеру. Різко зросла кількість людей, зайнятих в секторіінформації (виробництво, зберігання, передача даних). Виробництво матеріальнихблаг стає все більш інформаційно-ємким. У собівартості продукції все більшучастку становлять інформаційні та маркетингові витрати (Акинин, 2003, С.16).
Тепер працівники і не тільки вищої ланки, зайняті вирішенням щодо складнихтворчих завдань, часто не піддаються формалізації: розробкою перспективнихпланів на основі інтуїтивного прогнозування, акумуляцією накопиченого досвіду,рішенням стратегічних завдань. Інформаційні технології все ширше проникають у нашужиття на побутовому рівні (починаючи з повального захоплення дітей комп'ютерними іграми).
Інформатизація сприяють розширенню прямих і зворотних зв'язків між державоюі громадянським суспільством, активізує участь різних груп і верств населенняв управлінні країною, її регіонами, місцевими громадами, піднімає на необхіднийрівень збір, обробку та аналіз інформації про стан справ як в цілому, так і поокремих напрямів розвитку держави, що надходить у владні структури.Інформатизація сприяє раціоналізації всього державного апарату, пошукута відбору найбільш ефективних форм і методів його діяльності.
Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країнивимагає переходу України до інформаційного суспільства. Глобальний характер цього процесувизначає неминучість входження нашої країни у світове інформаційне співтовариство(Зайцева, 2004, С.15). Тільки використання матеріальних і духовних благ інформаційногосуспільства може забезпечити населенню Росії гідне життя, економічне процвітанняі необхідні умови для вільного розвитку особистості.
До характерних рис і ознак інформаційного суспільства слід віднести:
В·створення глобального інформаційного простору, що забезпечуєефективне інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційнихресурсів і задоволення їх соціальних і особистісних потреб в інформаційнихпродуктах і послугах;
В·становлення і в подальшому домінування в економіці нових технологічнихукладів, що базуються на масовому використанні інфоммунікаціонних технологій іщо ведуть до появи нових форм соціальної та економічної діяльності (дистанційнеосвіту, телеробота, телемедицина, електронна торгівля, електронна демократіята ін);
В·створення і розвиток ринку інформації і знань як чинників виробництвана додаток до ринків природних ресурсів, праці і капіталу, перехід інформаційнихресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку та перетворенняінформації в товар;
В·підвищення рівня професійного та загальнокультурного розвитку за рахуноквдосконалення системи освіти і розширення можливостей систем інформаційногообміну на міжнародному, національному та регіональному рівнях, підвищення ролі кваліфікації,професіоналізму і здібностей до творчості як найважливіших характеристик послуг праці;
В·створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальнихінститутів на вільне отримання, розповсюдження і використання інформації якнайважливішої умови демократичного розвитку, поліпшення взаємодії населенняз органами влади.
Є три головні складові руху до інформаційного суспільства в Росії, трийого базові передумови:
В·1) формування російської інформаційно-комунікаційної інфраструктуриі її основи - телекомунікаційних мереж та систем;
В·2) розвиток засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення,інформаційних та комп'ютерних технологій;
В·3) розвиток інформатизації як процесу широкомасштабного використанняінформації у всіх сферах соціально-економічного, політичного і культурного життясуспільства з метою ефективного задоволення потреб громадян, організацій ідержави в інформаційних продуктах і послугах.
Соціальна спрямованість інформатизації, виражається, перш за все, у наданнігромадянам країни можливостей реалізувати свої конституційні права на доступ довідкритих інформаційних ресурсів, в достовірному інформуванні російської і міжнародноїгромадськості про соціально значимі події російської та міжнародного життя, врозвитку індустрії та інфраструктури інформаційних, комп'ютерних і телекомунікаційнихпослуг. Це диктує необхідність конвергенції, тісної взаємодії всіх трьохскладових процесів інформатизації.
Незважаючи на досить високі темпи розвитку інформатизації в окремих галузях соціально-трудової сфери Російської Федерації її сучасний станв цілому характеризуються наявністю низки актуальних проблем (Болотов, 2001, С.65-66):
пЂ недостатнє фінансування заходів зінформатизації в соціально-трудовій сфері;
пЂ невисокий пріоритет і статус інформатизації всоціально-трудовій сфері і, як наслідок, залишковий принцип фінансування;
пЂ нерівномірний розвиток інформатизаціїсоціально-трудової сфери в галузевому та регіональному розрізі;
пЂ недостатній рівень підготовки в областіінформатизації кадрів, що беруть участь в державному управліннісоціально-трудової сферою;
пЂ недосконала нормативно-правова та методологічнабаза в галузі інформатизації в соціально-трудовій сфері.
Перераховані вище проблеми знижують ефективність витрачання бюджетних коштів,ускладнюють управління соціально-трудової сферою, перешкоджають її ефективному функціонуваннюі потребують вирішення в рамках заходів з інформатизації соціально-трудової сфери.
Під інформатизацією соціально-трудової сфери розуміється процес створення організаційних,соціально-економічних і науково-технічних умов для задоволення і реалізаціїінформаційних потреб і прав громадян, суб'єктів управління соціально-трудовоїсферою, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань при розробціта реалізації державної політики у соціально-трудовій сфері на основі формуванняі використання інформаційних ресурсів і технологій.
Процес інформатизації сучасного суспільства носить настільнобурхливий характер, що неможливо назвати жодну сферу людської діяльності,яку б він не торкнувся найсерйознішим чином. Перехід від індустріального суспільствадо інформаційного змушує зовсім по-новому підходити до вирішення завдань в різнихгалузях. (Іноземцев, 1998, С.12)
У тому числі, мабуть, в першу чергу, це відноситься до всього, що пов'язано зсучасною економікою.
Література
1.Акинин П.В. Мінаков В.Ф. Сучасний стан регіональних інформаційнихресурсів// Нова економіка: Сутність, проблеми, досягнення. Інформаційні ресурси:матеріали міжнародної наукової конференції (Ставрополь - Санкт-Петербург - Гельсінкі- Стокгольм) - Ставрополь, 2003.
2.Іноземцев В. Структурування суспільного виробництва в системі постіндустріальнихкоординат// Російський економічний журнал, 1998, № 11.
3.Болотов Е., Шумаєв В. Проблеми інформатизації// Економіст, 2001, № 2. -
4.Зайцева Т.К. Соціально-економічний розвиток регіону в умовах глобалізації(На матеріалах Ставропольського краю). Дисс. На здобуття уч. Ступеня канд. екон.наук. Ставрополь, 2004.
