Зміст
Введення
1. Проблеми взаємовідносин молоді і старшого покоління
2. Конфлікт поколінь: стабільність і мінливість
3. Конструктивна функція конфлікту поколінь
Висновок
Списоквикористовуваної літератури
Введення
Проблема взаємин між молоддю та старшимпоколінням, була завжди. Однак в кожний конкретний період часу змістданої проблеми мало конкретно-історичний характер і формувало своїсоціальні норми відносин між поколіннями.
Нинішній час вимагає відмолодого покоління формування нового типу особистості, що відповідає умовамсучасного світу і перехідним станом основних соціальних інститутів(Формування ринкових стандартів поведінки: економічна свобода дій,підприємливість, гнучкість, здатність до ризику).
Проблема взаєморозуміння старшогопокоління та молоді ніколи себе не зживе, оскільки та культура, на якійвиховане одне покоління, буде хай і не діаметрально протилежною, алездасться інший і почасти незрозумілою іншому поколінню. Нові поколіннядіють, виходячи з результатів, що дісталися в спадок від усіхпопередніх поколінь, однак ставлення до цього спадку вельмивибірково. Вони приймають і розвивають в нього тільки те, без чого неможливіподальше їх власне існування і розвиток, і заперечують те, що, з їхточки зору, вже застаріло і втратило всякий сенс. А тому слід говоритине тільки про конфлікт, але і про спадкоємність поколінь.
1. Проблеми взаємовідносин молоді і старшогопокоління
Виділимо причини конфліктуміж молоддю та старшим поколінням. Як правило, таких причин декілька, вониможуть накопичуватися роками, залежати від особливостей особистості членів сім'ї абовід специфіки сім'ї і навіть ситуації в суспільстві. Наприклад, це можуть бутинесумісність інтересів сторін, матеріальні проблеми, аморальну поведінкучленів сім'ї, житлово-побутові негаразди, різниця в соціальному становищіпоколінь, віддаленість проживання В«батьківВ» і В«дітейВ», особливості культуриповедінки, дорослішання дітей, різні цінності молодого і старшого поколінь,боротьба за владу і вплив у родині і т.д.
Дуже часто конфліктивідбуваються через те, що батьки не хочуть визнати, що їхня дитинаподорослішав. Представники дорослого покоління вважають, що вік і досвіддозволяють їм диктувати більш молодому манеру поведінки, робити зауваження, вимагатидотримуватися їхніх порад. На їхню думку, серед молоді спостерігається падіння моралі(Наприклад, неповага до віку). Молодь у свою чергу вважає, що вонимають достатній багаж знань, і вік у даному випадку не грає особливоїролі. Через подібного розбіжності між сторонами виникає напруга, і вонине можуть дістатися до самої суті проблеми, яка виникла в їх відносинах. Замістьцього список взаємних претензій і розбіжностей поповнюється, а шляхи їх вирішенняне перебувають. Для того щоб звести конфлікти до мінімуму, необхідно врахуватиособисті психологічні особливості кожного з учасників конфлікту.
Є декілька чинників,через які деколи молодь не бажає переймати досвід старшого покоління. [1]По-перше, положення старшого покоління посилюється наявністю минулого досвіду імоделюванням життя за радянським зразком, тоді як молодь віддаєперевагу нав'язаному західного способу життя, суспільству масового споживання.По-друге, критеріями соціального становлення молоді все більше єнабуття та підвищення власного соціального статусу, досягнення соціальноїзрілості.
Віндивідуально-психологічному плані для молодого покоління характерно не завждиусвідомлене бажання позбутися від зовнішнього контролю, збільшенаемоційність, збудливість, ідеалізація окремих життєвих уявлень,максималізм, а також хиткість етичних позицій, яка нерідко сформованана сприйнятті негативних явищ суспільства. Соціалізація відбувається підвпливом різноманітних умов і обставин, які складаються нетільки з діяльності суспільних інститутів і цілеспрямованоговиховного процесу, але і під впливом таких, як правило, неконтрольованихфакторів, якими є неформальна середу спілкування з однолітками, погляди інастрою, існуючі в суспільстві.
Не можна сказати, щомолоде покоління відмовляється від досвіду попереднього, швидше навпаки, вонозалежить від впливу сімейних традицій, наступності, фамільних цінностей.Також простежується залежність від батьків в процесі побудови кар'єри,створення сім'ї і т.п. Життєві цілі молоді та плановані засоби їхздійснення, проявляється при цьому громадська активність стали важливими факторамиїї соціалізації.
Інтерес до даної проблемипов'язаний з вітчизняною історією останніх років: з оцінкою ролі колишніхпоколінь, проклали шлях до сучасних трансформацій, але, як це найчастішевсього буває, що не знайшли в них свого місця. Відмінність входження нинішньоїмолоді в суспільне життя полягає в тому, що їй необхідно не тількиадаптуватися до існуючої дійсності, але й принципово змінювати цюдійсність. Це і породжує конфліктні ситуації між поколіннями, алеварто відзначити, що молоде покоління не поспішає повністю відмовитися відтрадицій, норм і цінностей своїх батьків.
Межпоколенная конфлікт -частина людських конфліктів, що зароджуються в процесі розвитку і занепадуінституту сім'ї, а також функціонування сім'ї як малої групи. Проблемувзаєморозуміння В«батьківВ» і В«дітейВ» можна сміливо віднести до вічних проблем,тому до тих поки буде існувати суспільство, буде існувати і данапроблема.
У Росії за останні 15років відбулися глибокі ціннісні зміни. Можна сказати, що відбулася ломкабагатовікової традиції російського суспільства, яка настільки болюча не тількидля літніх людей, але і для всіх інших членів суспільства.
У Росії практичнокожна сім'я має В«білу плямуВ» в пам'яті про своїх предків. Цьому сприяливійни, голод, державний терор. А тому молоде покоління все більшеставилося в ситуацію невизначеності як свого місця в роду, так і всуспільстві. Воно було змушене або виробляти свої уявлення про світ іпротестувати або пристосовуватися до сильних світу цього.
Реформи в Росії тадестабілізація в країні, змушують людину виживати, що формує у свідомостімолодого покоління ставлення до старшого покоління, як до утриманцям. Молодьне має чіткого уявлення про життя старшого покоління і часто драматизуєїх соціальне становище. У масовій свідомості, як у прихованій, так і в явнійформі фіксується ставлення до літніх людей як до марної категорії населення.За фактом держава реалізує стратегію витіснення людей похилого вікузі сфери доступу до престижним цінностям, влади, та інших ресурсів, а такожпериферійним становищем їх проблем. Увага суспільства в більшій міріакцентується на проблемах молоді, ніж на проблемах осіб пенсійного віку.Відбувається трансформація ставлення молоді до старшого покоління в напрямкувід традиційно шанобливого до нетрадиційного, не характерному для російськогоменталітету, засуджувати, гудити, хто відкидає. Літні люди виявилисякинутим поколінням, позбулися співчуття, співпереживання і допомоги з бокурідних дітей і онуків.
У суспільній свідомостіпорівняно недавно з'явилося таке поняття, як В«приватна власністьВ». Людив СРСР приватної власності не мали, а тому свідомість і психологія власникав Росії тільки починають формуватися. А оскільки в сімейних відносинах всебільшого значення набуває наявність власності і факт передачі її поспадщину, то люди похилого віку, яким нічого залишити своїм дітям у спадок,виявляються нікому непотрібними.
Але і у багатих людей,займаються бізнесом, з'являються свої, специфічні конфлікти і проблеми поприводу передачі власності. Одна з проблем - це як передати бізнес своїмдітям, які не бажають продовжувати справу батьків, а хочуть витратити капіталза своїм розсудом.
Тому специфікаконфлікту поколінь в Росії на рівні соціальних інститутів проявляється внаступних фактах: [2]
В·знеціненнястарості в очах молодого покоління;
В·пошук сімейнихцінностей, як духовних, так і матеріальни...
