Зміст
Введення
1.Понятіе девіантної поведінки
2.Основні види і форми прояву девіантної поведінки, їххарактеристика
3.Прічіни девіантної поведінки
4.Мери щодо попередження та пом'якшення форм девіантної поведінки всучасній Росії
5.Опит соціальної роботи з особами девіантної поведінки
Висновок
Список літератури
Введення
Практично все життя будь-якого суспільства характеризується наявністю відхилень.Відхилення, або як вони називаються науковим терміном - девіації присутні в кожнійсоціальній системі. Тому вміння виявляти причини таких відхилень, знаходити шляхиподолання їх негативних форм повинно бути властивим кожній сучасній людині.
Визначення причин девіацій, їх форм і наслідків - важливий інструментсоціального контролю та управління суспільством.
У недалекому минулому термін В«відхиленняВ» був пов'язаний в нашій свідомостітільки з кримінальними явищами - злочинами, пияцтвом, наркоманією, проституцієюта ін І це невипадково, бо вони практично скрізь і завжди вважаються відхиленнямивід існуючих соціальних норм. Але в цьому зв'язку виникає запитання: чи тільки подібніявища можна назвати відхиленнями і що являє собою девіація?
Проблему відхилень вивчають кримінологія, правова статистика, соціологія,психологія та інші науки.
Пояснити причини, умови і фактори, що детермінують це соціальнеявище, стала насущною задачею. Її розгляд припускає пошук відповідей на рядфундаментальних питань, серед яких питання про сутність категорії В«нормаВ» (соціальнанорма) і про відхилення від неї.
Соціальна норма знаходить своє втілення (підтримку) у законах, традиціях,звичаях, тобто у всьому тому, що стало звичкою, міцно ввійшло в побут, у спосіб життябільшості населення, підтримується суспільною думкою, відіграє роль В«природногорегулятора В»суспільних і міжособистісних відносин. Англійський мислитель Клайв С.Льюїс схильний бачити в моральних нормах свого роду В«інструкціїВ», В«що забезпечуютьправильну роботу людської машини В».
Саме тому майже будь-яке відхилення можна розглядати як відхиленнявід соціальної норми.
Девіантна поведінка значної маси населення втілює сьогоднінайбільш небезпечні для країни руйнівні тенденції.
1.Понятіе девіантної поведінки
Девіантна (що відхиляється) поведінка в спеціальній літературі трактуєтьсяу двох значеннях:
-Вчинок або діяльність людини, не відповідні офіційно встановленимабо фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стереотипам, зразками);
-Історично виникло соціальне явище, що виражається у відноснопоширених, масових формах людської діяльності, не відповіднихофіційно встановленим або фактично сформованим нормам.
Необхідно зауважити, що відхилення в інших історичних умовах(Або в інших країнах) можуть стати нормою, прийнятої суспільством в моральному і правовомуаспектах. Це можна спостерігати при зміні одного суспільного ладу іншим, при кардинальнихзмінах в суспільстві і т.п. Наприклад, в 1919 р. в США було заборонене споживанняалкоголю, а в 1933 р. були відкриті бари; в Росії в 1933 р. були заборонені аборти,а в 1955 р. знову дозволені. Кровозмішення в більшості країн заборонено, але в деяких- Дозволено.
Про отклоняющемся (девиантном) поведінці можна говорити і в позитивномуплані, коли воно служить прогресивному розвитку суспільства. Прикладом цьому може служити,зокрема, соціальна творчість у його різних проявах.
Механізм перетворення девіацій у форму (або навпаки) лежить в основівсіх змін як еволюційного, так і революційного характеру.
Соціальні відхилення (девіації) можна виділити з ряду підстав:
-в залежності від типу порушень норми (право, мораль, етикет і т.д.);
-по цільовій спрямованості та мотивації (корисливі, агресивні);
-за суб'єктами (індивіди, групи, соціальні організації).
У рамках зазначених груп треба розрізняти також відхилення, чиненідітьми, людьми в зрілому і літньому віці.
Таким чином, форми і види девіантної поведінки вельми різноманітні.
2.Основні види і форми прояву девіантної поведінки, їх характеристика
Слід назвати і охарактеризувати зміст форм девіантної поведінки.Потрібно відзначити, що володіючи власним змістом, так чи інакше, кожна форма(Вид) відхиляється поведінки має зв'язок з іншими формами, перетинається з ними.
Насильство означає застосування тих чи іншихсуб'єктом різних форм примусу (аж до збройного впливу) щодоінших суб'єктів (класів, соціальних та інших груп, індивідів) з метою придбанняабо збереження економічного і політичного панування, завоювання прав і привілеїв,досягнення інших цілей.
Форми прояву насильства різноманітні: фізичний, психічний, сексуальне,емоційне.
Розрізняють декілька видів насильства. Садизм - це насильство, спрямованена когось, означає прагнення до жорстокості, насолода чужими стражданнями. Мазохізм- насильство, спрямоване на себе, заподіяння собі страждань. Як крайнійформи прояву людиною насильства по відношенню до самого себе розглядається самогубство .Агресія являє собою таку поведінку, мета якого полягає в нанесеннізбитку, шкоди іншій людині, групі тощо, в прагненні принизити, знищити.Агресія є однією з деструктивних форм розвитку як соціальних, так і внутрішньоособистіснихконфліктів.
Під наркоманією розуміють хворобливий потяг, пристрасть досистематичного вживання наркотиків, що приводить до важких порушень психічнихі фізичних функцій. токсикоманії називають захворювання, викликане споживаннямтоксичних речовин, тобто вживання таблеток транквілізаторів, кофеїну, отриманоговід міцного чаю - чіфіря, вдиханням ароматичних речовин побутової техніки. В результатівживання наркотиків, токсичних речовин у людини виникає психічна іфізична залежність, тобто бажання, у що б то не стало, задовольнити потребув наркотику. З початку 1990-х рр.. наркоманія і токсикоманія взяли в Росії масовийхарактер. Стрімко зростає кількість наркоманів і токсикоманів серед дітей та підлітків.
Пияцтво та алкоголізм як види девіантноїповедінки тісно пов'язані між собою, проте мають відмінності. Пияцтво трактується якнепомірне споживання алкоголю, яке разом із загрозою здоров'ю особистості порушуєїї соціальну адаптацію. Алкоголізм характеризується патологічним потягом до спиртного,сопровождающимся соціально-моральної деградацією особистості. Алкогольна залежністьрозвивається поступово і визначається складними змінами, які проходять в організміпитущого людини і приймають незворотний характер: спирт стає необхіднимдля підтримки обмінних процесів.
Розрізняють три види алкоголізму:
1)побутовий алкоголізм характеризується звиканням до алкоголю, проте,питуща людина ще здатна контролювати кількість спиртного, навіть тимчасово припинитийого вживання в невідповідних для випивки ситуаціях;
2)при хронічному алкоголізмі втрачаються характерні для побутового можливості.Пристрасть до спиртного приймає патологічний характер.
3)ускладнений алкоголізм відрізняється від попередніх форм тим, що п'ють порядз алкоголем вживають наркотики.
За деякими даними, в нашій країні налічується понад 7 млн. хронічнихалкоголіків, серед яких жінки і неповнолітні.
Проституція означає практику статевихвідносин поза шлюбом, здійснюваних за винагороду (у тій чи іншій формі), якеслужить основним або істотним додатковим джерелом коштів для обраногоспособу життя. Основні види проституції: чоловіча і жіноча, доросла та дитяча.
Розрізняють два види девіантної поведінки на грунті сексуальних захворювань:патологічні та непатологіческіе девіації. Патологічні виступають у формі всякогороду сексуальних збочень, які є предметом дослідження медицини іпсихіатрії (зоофілія, педофілія, садизм та ін.) Непатологіческіе - означают...
