Анотація
Адаптація, виховання,діагностика, виправна установа, виправлення, клієнт соціальної роботи, консультування,корекція, пенітенціарна установа, перевиховання, реабілітація, ресоціалізація,соціалізація особистості, соціальна адаптація, соціальний захист, соціальне забезпечення,соціальна допомога, соціальна робота, соціальний працівник, фахівець із соціальноїроботі, соціальна терапія, технологія соціальної роботи.
Одинз найактуальніших питань сучасності - це запобігання рецидивної злочинностів країні. У пенітенціарну систему ставиться інститут соціальної роботи, якийпокликаний вирішувати дану соціальну проблему. При домінуванні ідеології соціалізмув епоху комуністичного режиму радянської влади, в суспільстві укорінився стереотиппро людину як частини суспільства, як В«гвинтик державного механізмуВ». Людинаяк особистість розглядався не в екзистенціальному контексті світогляду, а поміру його належності до панівної в суспільстві ідеології.
Сьогодні,при великому відсотку рецидивної злочинності, до чого причетна політика утриманствасоціалізму, забрати в людини самостійне, особистісне начало, актуальне питанняпро домінування в пенітенціарної соціальної роботи індивідуально-орієнтованихпідходів, врахування особливостей різних категорій засуджених. Необхідно розвитокдеонтологічних, що апелюють до особистісного початку засудженого методів виправнійроботи, заснованої на гуманістичних засадах, розкриттю чого і присвячується данадослідження.
Зміст
Введення
1 Теоретичні основипенітенціарної соціальної роботи
1.1 Предмет ікатегоріально-понятійний апарат пенітенціарної соціальної роботи
1.2 Принципи та завданняпенітенціарної соціальної роботи
1.3 Об'єкт та суб'єктсоціальної роботи в кримінально-виконавчій системі
2 Система соціальної роботив пенітенціарних установах
2.1 Система соціальноїроботи із засудженими та її місце в структурі установ виправлення покарань
2.2 Основні форми і методисоціальної роботи із засудженими
2.3 Соціальна робота зпідготовці засуджених до звільнення
3 Особливості соціальноїроботи з різними категоріями засуджених
3.1 Соціальна робота зособами, які мають алкогольну та наркотичну залежність
3.2 Соціальна робота ззасудженими, що піддаються різним формам утиски
3.3 Соціальна робота ззасудженими пенсійного віку, інвалідами та людьми похилого віку
Висновок
Бібліографічний список
Додаток А Програмадослідження
Додаток Б Наказ Мін'юстуРФ від 30 грудня 2005 р. № 262 В«Про затвердження Положення про групу соціальноїзахисту засуджених виправної установи кримінально-виконавчої системи В»
Додаток В Соціальніпаспорти засуджених у виправній установі Амурської області Додаток ГВідомості про роботу групи соціального захисту засуджених ФГУ ІК-3 УФСІН Росії поАмурської області за 11 місяців 2007 року
Введення
Соціально-економічніперетворення, здійснювані в нашій країні, самим безпосереднім чином стосуютьсякримінально-виконавчої системи. Різні моделі карально-репресивних підходів,пройшли апробацію в ряді країн світу, в тому числі і Радянському Союзі, себе не виправдали.Наслідком цього стали широкомасштабна криміналізація суспільства, загострення соціальниххвороб, жорсткість звичаїв, незворотні особистісні втрати.
Сучаснапрогресивна пенітенціарна філософія активно розвиває ідеї гуманізму відноснодо В«переможенихВ», олюднення умов виконання кримінальних покарань. Однак тутважливо підкреслити, що це не інша крайність кримінальної політики, протилежнаїї посилювання, а принципово нова її доктрина, заснована на сучасних уявленняхпро виконання кримінальних покарань.
Гуманізм повідношенню до людей, що переступили закон, що забезпечує в першу чергу безпекасуспільства і його членів, не має нічого спільного з ідеологією всепрощенчества, неусвідомлюваногозаохочення проявів вседозволеності, безкарності, безвідповідальності. Це- Шанс, що надається засудженому для повернення до соціальної нормі поведінки,шляхом виправлення в специфічних і далеко не завжди сприятливих умовах крайньоїза формою прояву, жорсткого обмеження в свободі і деяких інших правах. Це- Спроба суспільних і державних інститутів (насамперед спеціально призначеноїдля реалізації пенітенціарних цілей кримінально-виконавчої системи) і самого засудженогов процесі виправного впливу зберегти і відкоригувати людськийвигляд, відновити втрачений соціальний статус, повернутися до повноцінного життяна свободі.
Теоретичнідослідження і практичний досвід переконують у тому, що сформована у виправнихустановах під впливом системи сучасних педагогічних, психологічних,психотерапевтичних і інших технологій позитивна установка, що відбуваються особистіснізміни вкрай рідко витримують іспит на міцність, стикаючись після звільненнязасудженого з деформуючим впливом несприятливого соціального оточення.
Виправленняі ресоціалізація засуджених, соціальна адаптація звільнених з виправнихустанов передбачають не тільки позитивні зміни особистості правопорушника,але і корекцію системи його суспільних зв'язків і відносин у мікро-і макросередовищі.Самостійно здійснити подібну соціальну терапію засуджений не може. Допомогаспівробітників у вирішенні цієї проблеми але сит безсистемний, епізодичний, часто непрофесійнийхарактер. Все це в значній мірі обумовлює рецидив та інші негативнісоціальні прояви постпенітенціарного характеру.
Прогресивнаміжнародна пенітенціарна практика, показує, що різні сторони соціальноїдопомогою та підтримкою засуджених на різних етапах їхнього виправлення та підготовки до життяна свободі повинні професійно займатися фахівці - соціальні працівники.
Оскільки тюремневисновок, позбавляючи людину свободи, вже само по собі є покаранням, остількита особу засудженого відповідно до його становищем (позбавлення волі та обмеженняв правах) вимушено і винне піддається певним законом позбавленням. Це об'єктивноперетворює його, а також спільності, групи і колективи засуджених в об'єкт соціальноїроботи. Її глибинний сенс полягає, з одного боку, у відновленні соціальноїсправедливості та покаранні злочинця за скоєне, з іншого - в прагненнімінімізувати негативні соціальні наслідки позбавлення волі як для самогозасудженого, так і для його мікрооточення, особливо сім'ї, а також суспільства в цілому,членом якого він ос шається і в період відбування покарання, та після такого.
Дана роботає спробою представити у системному вигляді новий напрямок практичної діяльностівиправних установ, а також ще тільки розробляється галузь пенітенціарноїнауки і спеціалізацію нової навчальної дисципліни. У роботах А.В. Бабушкіна, М.А. Галагузова,М.В.Фірсова, С.А. Вєтошкіна, Л.В. Мардахаева, а також авторів цього посібникабули висвітлені лише деякі теоретичні і практичні проблеми пенітенціарноїсоціальної роботи із засудженими. Між тим соціальна значимість її зростає івимагає глибокого систематизованого вивчення.
Згідно з розрахункамивчених, уже в 2015 році стрімке накопичення соціального знання як чинникарозвитку сучасної цивілізації призведе до того, що придбає особливе значенняпрофесія соціального працівника в галузі регулювання суспільних відносин.Соціальна освіта співробітника виправної установи в значній мірісприяє формуванню активної творчої особистості громадянина і професіонала,орієнтованої на захист інтересів людини, здатної забезпечувати узгодженістьгромадського впливу на засуджених, їх ресоціалізацію та стабільність позитивногорозвитку особистості, реформування кримінально-виконавчої системи. У цих умовахперспективними представляються розробка і формування цілісної системи підготовки,пере підготовки та підвищення кваліфікації персоналу в галузі соціальної роботи,у тому числі великої групи співробітників, які професійно вирішують проблемиресоціалізації та виправлення засуджених у специфічних умовах виконання покарань...
