Введення
У сучасному світінакопичилося багато важкорозв'язних і надзвичайно небезпечних проблем. Проблеминаркоманії в останнє десятиліття займають серед них, мабуть, головне місце.Явища наркоманії в даний час перетворилися в транснаціональну проблемуі стали реальною загрозою безпеці всього людства. У зв'язку з цимнеобхідні нові, сміливі, неординарні рішення, щоб приборкати наркоманію, поставитинадійні та ефективні перешкоди подальшому поширенню наркотиків у світі тау кожній окремій державі.
Говорячи про грізноїсоціальної небезпеки наркотизму, про вплив наркотичних речовин на соціальнеповедінку людини, про неминучі тяжких соціальних наслідках їхнього вживання- Стійкою інтелектуальної, моральної та соціальної деградації особистості;проституції та інших пороках, супроводжуючих наркоманію; злочинності,процвітаючою серед наркоманів і т.д., не можна не торкнутися питання про тих механізмахвпливу наркотиків на організм людини, які з цієї точки зорунайбільш важливі.
Іншими словами, шкодунаноситься наркотичними речовинами, цікавить нас не стільки в планібіологічному (хоча, звичайно ж, той факт, що, як правило, життя пристрастилисьдо дурману обривається дуже скоро, дуже рано, - це не тільки особиста, але йсуспільно-значима трагедія), скільки як передумова деформації особистості таспотворення її соціальної поведінки. Саме величезний суспільний утратунаркотизму приковує до нього увага у всьому світі, висуває його в ряднайгостріших глобальних проблем, що потребують вирішення на найвищому,державному рівні.
При подібній постановціпитання серед складної взаємодії наркотиків і організму людини слідвиділити так звані В«ейфорізуючу ефектВ» і В«розвиток звиканняВ».Останнє в свою чергу включає в себе, з одного боку, розвиток підвищеноїтолерантності, а з іншого - фізичної та психологічної залежності.
Говорячи про ейфорізуючуефекті, слід підкреслити, що велику роль тут грають такі фактори, яквид, доза, спосіб прийняття наркотику, стаж споживання наркотичних речовин,психологічне ставлення до них, а також індивідуальні фізичні іпсихологічні особливості особистості.
Стан наркотичноїейфорії саме по собі таїть загрозу, як для наркомана, так і для оточуючих.Химерні зорові і слухові галюцинації, перекручення почуття часу іпростору, неадекватне сприйняття дійсності і інші характерніпрояви ейфорізуючу ефекту служать причинного абсолютно непередбачуванихдій, агресивної поведінки, нерідко призводять до трагедії.
Актуальність темиполягає в тому, що наркотизація особливо загрожує молоді яксоціально-демографічної групи, яка є потенційним носіємнестандартного, в тому числі девіантної поведінки. Тому дана проблема неможе бути дозволена або хоча б мінімізована без комплексного аналізуіндивідуальної та колективної мотивації вживання наркотиків, відношення до їхвживання у молодіжному середовищі. Також загальновідома зв'язок ВІЛ-інфекції звживанням наркотиків. Наркотизація населення Російської Федерації таокремих її регіонів є однією з гострих соціальних проблем тапотенційною загрозою демографічному та культурному відтвореннюросійського соціуму.
Об'єкт дослідження - соціально-психологічніпричини виникнення наркотизму.
Предметом дослідженняє соціально-психологічна допомога при наркоманії.
Мета роботи - розглянутиі вивчити наркотизм як соціальну проблему.
Для досягненняпоставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1.Вивчити теоретичніаспекти історії виникнення і сутності наркотизму.
2.Вивчититеоретичні аспекти соціально-психологічних причин, а також розглянутинаслідки наркотизму.
3.Вивчити і проаналізуватиможливі способи вирішення проблеми наркотизму:
- антинаркотичнупрактику боротьби з наркотизмом;
- лікування та реабілітаціюнаркоманів;
- профілактику тапопередження наркотизму.
Робота складається ззапровадження, двох глав, висновку, списку використаної літератури.
Глава 1. Наркотизм.Його причини і наслідки
В§ 1. Історіявиникнення і сутність наркотизму
Область теоретичноїрозробки загальної концепції дослідження наркотизму і його попередженнябудується на визначенні, уточненні, інтерпретації основних понять. Такимиє: наркотики, наркоманія, незаконний обіг наркотиків, наркобізнес,наркотизм.
Наркотики - рослини,речовини або препарати, класифіковані як наркотичні засоби абопсихотропні речовини ,представляють потенційну небезпеку для здоров'я населення у зв'язку з наслідками,які може викликати зловживання ними.
Термін"Наркотики" містить у собі три критерії: медичний (якщовідповідне засіб, речовина, лікарський препарат чинитьспецифічний вплив на центральну нервову систему людини), соціальний (якщо немедичне споживання наркотиків приймає такі масштаби, щонабуває соціальну значимість), юридичний (якщо, виходячи з вищевказанихпередумов, відповідна організація визнає його наркотичним засобомабо психотропною речовиною). Тільки за умови єдності цих критеріїв то чиінший засіб або речовина може бути визнано наркотиком.
Наркотики були відомілюдству і застосовувалися як лікувальні або одурманюючі засоби ще вглибокої давнини. За словами І.М. П'ятницькій, В«опій відомий людству, поПринаймні, протягом шести тисяч років В»[1]. Про його снодійномудії згадується в шумерських таблицях, що датуються четвертим тисячоліттям дон.е. У другому тисячолітті до н.е. опій знали народи, що населяють СхіднеСередземномор'ї. Про його дії згадують Гешод (VIII в. До н.е.) і Геродот (V ст. До н.е.). Однак медицини Гіппократ широко використовувавопій як лікарський засіб.
У Південну Азію культуруопію та навик його вживання занесли війська Олександра Македонського (IV в. до н.е.). З Індії опійпоширився по всій Південно-Східній Азії. У Європі введення опію в медицинуприписують Парацельсу (XVIв.).
Наркоманія - наркотична залежність якзахворювання. Незважаючи на знайомство з наркотиками та їх застосування в медицині, атакож у побуті в якості одурманюючого кошти ще в глибоку давнину, наркоманіяяк захворювання одержала широке поширення в країнах Заходу і Сходупісля XVIII століття. На початку ХХ століття, особливов його 60-і роки, в розвинених капіталістичних країнах Заходу наркоманія прийнялазагрозливі розміри.
Почалося неухильне збільшеннячисла долучився до наркотиків, стала розширюватися географія наркотизму,зросли його масштаби і темпи розвитку. Всі ці процеси відбувалися в умовахпрактично повного замовчування, що притупляє пильність правоохороннихі медичних органів, широких кіл громадськості, в тому числі наукової,сім'ї, школи і по суті справи полегшувало поширення наркоманії. Майже непроводилися наукові дослідження такої важливої вЂ‹вЂ‹проблеми, не розроблялисянауково обгрунтовані стратегія і тактика викорінення зла.
Хочеться відзначити, що сутність цього поняттядовгий час була приводом для наукових дискусій. Позиція П.У. Карповичагрунтується на розгляді наркоманії "як суспільно небезпечного явища,виникає в результаті незаконного умисного систематичного вживаннянаркотичних речовин, на які поширюються заходи міжнародно-правовогоабо внутрішньодержавного контролю і які приводять до періодичного абохронічного отруєння, шкідливому для особи і представляє небезпеку длясуспільства "[2].
Наркоманія знаходиться втісному взаємозв'язку з наркотизмом, проте наявність цього зв'язку жодним чином необумовлює адекватність цих явищ. Наркотизм - поширеністьі характер споживання наркотичних речовин як соціальне явище.
Складністьоднозначного визначення поняття "наркотизм" пов'язується знаступними обставинами:
1.Наркотизм - це широке за обсягом і досить абстрактне по характеруявище.
2.Наркотизм - складне, багатоаспектне явище, що дозволяє розглядати його всамих різних ракурсах. Він є стикова категорія права, соціології,психології, медицини та інших наук, ко...
