МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
МІНІСТЕРСТВОАГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ
РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ СОЦІАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ
КафедраСоціальної роботи
ДИПЛОМНА РОБОТА
НА ТЕМУ: В«Соціальнаробота з дезадаптованими дітьми та підлітками (на прикладі державногоустанови соціального обслуговування В«Соціально-реабілітаційний центр длянеповнолітніх В«НіжністьВ» м. Красноармійська Саратовської області) В»
Студента: 6 курсу
заочної форми навчання
Бочкарьової Лілії
Керівник: к.і.н.,доцент
Стеніщева Ольга Борисівна
САРАТОВ -2009
Зміст
Введення
Глава 1. Організаційні та правовіоснови соціальної роботи з дезадаптованими дітьми та підлітками
1.1 Нормативно-правові акти,регламентують соціальну роботу з неблагополучними дітьми й підлітками
1.2 Система соціальних служб длядітей і підлітків
Глава 2. Аналіз діяльностісоціально-реабілітаційного центру з притулком В«НіжністьВ» у м. Красноармійську
2.1 Завдання, функції та структурацентру В«НіжністьВ»
2.2 Технології соціальної роботи з дезадаптованимидітьми та підлітками
2.3 Неблагополучні сім'ї та робота зними
Глава 3. Авторський проект змінипринципів і технологій роботи з дезадаптованими дітьми та підлітками
3.1 Проблеми підлітковоговіку
3.2 Проект В«Громадянином бути зобов'язанийВ»
Висновок
Список літератури
Додатка
Введення
Глибокісоціальні потрясіння, що відбуваються в російському суспільстві, кризовий станекономіки, культури і освіти катастрофічно погіршують умови життя івиховання дітей та молоді, неминуче призводять до збільшення кількості тарізноманітності труднощів і ризиків, з якими стикаються дитина і йогобатьки в процесі життя і розвитку. Як наслідок, дослідники зазначаютьцілий ряд негативних тенденцій в дитячому та підлітковому середовищі. Результати цихнегативних явищ спостерігаються в зростанні підліткової злочинності, в збільшеннічисла безпритульних та бездоглядних дітей, у зростанні масштабів дитячогоалкоголізму та наркоманії.
ВНині найгострішу соціально-економічну і моральну значимістьпридбав феномен соціального сирітства та дитячої бездоглядності. За данимиМіністерства охорони здоров'я і соціального розвитку, в лютому 2006 року вРосії було 715 000 бездоглядних дітей. Але це тільки діти, що потрапили в полезору соціальних служб. Експертні оцінки кількості безпритульних ібездоглядних значно вище, їх кількість оцінювалося приблизно в 2 млн.дітей [1].
Актуальністьроботи обумовленатим, що як і раніше високою залишається планка підліткової злочинності. Допочатку 2005 року на обліку в підрозділах у справах неповнолітніх МВСРосії перебувало понад 655 000 дітей і підлітків. З іншого боку, 96000дітей і підлітків стали жертвами злочинів, 24 тисячі дітей числяться безвісті зниклими. За тим же підрахунками МВС близько 2 млн. підлітків не відвідуютьшколу з різних причин, не мають відповідного віку освіти і,швидше за все, за рівнем знань не зможуть продовжити професійну освітупісля дев'ятого класу або навіть не отримають атестат про неповну середнюосвіті [2]. У той же час, до числанайважливіших негативних новоутворень має бути віднесено поширенняфеномена неучасті сім'ї в житті своєї дитини, а дітей у своїй власнійжиття. За різними даними, починаючи з 2001 року, в Росії налічується близько450 000 сімей, характеризуються як сім'ї в соціально небезпечному положенні.
Тема профілактикибездоглядності і правопорушень неповнолітніх, незважаючи на високу ступіньопрацювання, як і раніше залишається актуальною, насамперед з причинибагатогранності і багатоаспектності даної проблеми. Нею займаються представникибагатьох областей знання: педагоги, психологи, психотерапевти, наркологи,соціологи, фахівці з соціальної роботи, валеологи, юристи, кримінологи іін
Соціальне становлення підлітків групи ризику в нашійкраїні завжди розглядалося з позиції суспільної, соціальної педагогіки тапсихології. Питання їх життєвого самовизначення, причин отклоняющегосяповедінки і бездоглядності були вивчені і описані П. П. Блонським, В. Н.Сорока-Росинський, А. С. Макаренко, А.А. Реан, Б. Н. Алмазова, С. А.Белічева, Л. Я. Олиференко та ін
Явище бездоглядності та шляхи її подолання детальнодосліджено в роботах таких вчених як М.А. Галагузова, Л.В. Мардахаев, Ф.А.Мустаева, Ю.П.Азаров, А.М.Прихожан та ін Проблеми профілактики бездоглядності таінших проявів поведінки, що відхиляється підлітків, рівно, як ісоціально-технологічний підхід відображені в роботах В. Г. Бочарової, С.С. Гиля,В.А. Нікітіна, Л.В. Бадя, Є.І. Холостовой та ін Профілактика правопорушень ізлочинності дітей групи ризику як явище і система представлена ​​в працяхІ.П.Башкатова, Н. М. Ветрова, Ю.М. Антонян, А.І. Алексєєва та інАспекти педагогічної профілактики наркоманії як варіанти правопорушеннявисвітлюються в працях А.Г. Макєєвої, О.В. Морозової, С. В. Березіна, І.Б.Орєшнікова, Б.М. Левіна А. Е. Личко, Ю.П. Гусєва та ін
Позначеніпроблеми знаходяться в центрі уваги держави. Нормативно-правову базудослідження склали Конституція РФ, Федеральний закон від 24 червня 1999 р. № 120-ФЗ В«Про основи системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніхВ» [3],Федеральний закон від 10 грудня 1995 р., В«Про основи соціального обслуговуваннянаселення В»[4], Федеральний закон від 24липня 1998 р. В«Про основні гарантії прав дитини в Російській ФедераціїВ» [5],а також міжнародні документи, що регулюють норми допомоги дітям у важкійжиттєвій ситуації. Дані документи, регламентуючи питання допомоги і підтримкидітей, фактично сформували загальнодержавну технологію роботи з дітьмигрупи ризику. Саме в правовій сфері затверджується сукупність правових норм тапроцедур у вигляді федеральних законів і актів, цільових програм, що визначаютьможливості роботи з дітьми, які опинилися у важкій життєвій ситуації нарівні безпосередніх відносин: спеціаліст - дитина.
Дестабілізаціяекономіки, спад виробництва, зниження життєвого рівня в країні, руйнуваннястарої системи цінностей і стереотипів, що регулюють відносини особистості зсуспільством - все це хворобливо переживається населенням, відображаючись на йогосоціальному самопочутті. Соціальна робота набуває індивідуалізованийхарактер. Знаходять свій розвиток територіальні центри як інститути допомогинужденним.
Соціальніпотреби суспільства і держави у подоланні бездоглядності та захисту правнеповнолітніх, недостатня наукова обгрунтованість прийнятої на рівнізаконодавчої норми індивідуальної профілактичної роботи знеповнолітніми, необхідність освоєння нових технологій соціальної роботивизначили актуальність обраної теми .
Основнийметою дослідження є узагальнення та аналіз досвіду роботи соціальнихустанов Красноармійського району Саратовської області по наданню допомогисім'ям та дітям, які перебувають у важкій життєвій ситуації, виробленняпрактичних рекомендацій щодо її оптимізації.
Об'єктомдослідження дипломноїроботи є діти та підлітки, що опинилися в соціально-небезпечному становищі,важкій життєвій ситуації.
Предметомдослідження є процес надання і види соціальної допомоги, що надається сім'ї тадезадаптованими підлітками в територіальному соціально-реабілітаційномуцентрі В«НіжністьВ» у м. Красноармійську.
ВЯк основні завдання дослідження виділені наступні:
-проаналізувати нормативно-правові акти, що регламентують соціальну роботу здезадаптованими дітьми та підлітками;
-розглянути загальні положення, організаційну структуру, концепції службисоціальної реабілітації дітей та підлітків в Російській Федерації;
-проаналізувати ефективність корекційно-реабілітаційної роботи здезадаптованими дітьми та підлітками, сім'ями, які опинилися всоціально-небезпечному...
