ВСТУП
Демографія відноситься досімейству гуманітарних наук про населення. Крім демографії сюди входять історія,соціологія, психологія та етнографія. Визначимо об'єкт вивчення кожної з них.
Демографія займаєтьсявивченням проблем відтворення населення, статистичним описом йогостану (чисельність населення, розподіл за статтю і віком, сімейнимстаном і т.д.) і демографічними процесами (народжуваність, смертність,вступ у шлюб, переміщення), що відбуваються з населенням.
Демографія маєвласне чітко визначення дослідницьке поле. Більш того, вона служитьпідставою для розвитку таких наук, як: соціологія, психологія, етнографія.Напевно, не треба доводити, що існує тісний зв'язок між процесами,відбуваються в народонаселення і розвитком суспільства в цілому. Очевидно,наприклад, що тип соціалізації людини залежить від часу його народження, аповедінку членів соціальної групи багато в чому визначається віком його членів.Так група студентів, буде вести себе абсолютно інакше, ніж група пенсіонерів.Те ж можна сказати і про психологію. Для етнографії надзвичайно важливе вивченнядемографічної поведінки народів, досить згадати проблему вимираннямалих народів Півночі, і т.д.
Крім цього,демографічне знання використовується в численних міждисциплінарнихдослідженнях. Так, економіку хвилює:
В·структураекономічно активного населення,
В·наявність трудовихресурсів і пов'язана з ними проблема ринків праці і безробіття.
В·проблемапенсійного забезпечення.
В·соціальнезабезпечення, міграції і біженці.
Таким чином, демографіявключає в себе дві складові частини - найбільш фундаментальна її частина - цевласне демографічний аналіз та прикладна демографія, яка входить доструктуру міждисциплінарних досліджень, орієнтованих на пізнанняекономічних і соціальних причин відбуваються демографічних процесів.
Предмет вивченнядемографії - відтворення населення. Воно зводиться до трьох найважливіших формруху населення. Це:
В·природнерух населення. Воно включає в себе такі факти біографії людини якнародження, перехід з однієї вікової групи в іншу, вступ у шлюб,народження дітей або батьківство, розлучення, вдівство і смерть;
В·механічнерух населення або міграції. Сюди включається вся сукупність переміщеннялюдини по території, як тимчасових, так і постійних переселень;
В·соціальнерух або соціальна і професійна мобільність. Для демографії важливовідтворення та заміщення соціальних структур, зміна таких характеристикнаселення як рівень освіти, професійний склад.
У своїй роботі ядокладніше розгляну проблему смертності і тривалості життя, які буваютьфактори та причини смерті. А так само розгляну економічні аспекти боротьби зазниження смертності та поліпшення здоров'я населення.
1. ПОНЯТТЯ СМЕРТНОСТІ.ФАКТРОИ І ПРИЧИНИ СМЕРТІ. СМЕРТНІСТЬ І ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
1.1 Поняттясмертності
Смертність це найважливішийдемографічний процес після народжуваності. Вивчення смертності має своїмпредметом вплив, який смерть чинить на населення, на його чисельність іструктуру.
У демографії смертністьце процес вимирання покоління і розглядають її як масовий статистичнийпроцес, що складається з безлічі одиничних смертей, що наступають в різнихвіках і визначають у своїй сукупності порядок вимирання реального або умовногопокоління.
Смерть є первиннимвітальним подією, для якого система демографічної статистики збирає ікомбінує дані. Статистика смертей, як і взагалі аналіз смертності,необхідні і для цілей демографічних досліджень (чисто пізнавальнийаспект), і для практики, насамперед для органів охорони здоров'я та соціальногополітики.
Смертність - це частотавипадків смерті в соціальному середовищі.
Найбільш важливими іпріоритетними напрямками використання статистики смертей і смертностіє: аналіз існуючої демографічної ситуації та тенденцій їїзміни; задоволення адміністративних і дослідницьких потреб службохорони здоров'я у зв'язку з розробкою та виконанням програм суспільногоздоров'я та оцінкою їх ефективності; визначення політики і дій в інших,крім охорони здоров'я, сферах діяльності; задоволення потреб вінформації про зміни в населенні у зв'язку з різноманітної професійної такомерційною діяльністю (демогрефікс).
Смертність - масовийпроцес припинення індивідуальних життів, що протікає в населенні. Поряд знароджуваністю смертність формує природний рух (відтворення)населення.
Дані про смертністьнеобхідні як для аналізу минулих демографічних тенденцій, так і длярозробки демографічних прогнозів. Останні, як відомо, використовуютьсяпрактично у всіх сферах діяльності: для планування розвитку житловихслужб, системи освіти, охорони здоров'я, для реалізації програм соціальноїзахисту, для виробництва товарів і послуг для різних груп населення.
Статистика смертностінеобхідна в аналізі захворюваності як на національному, так і на регіональномурівнях. Органи охорони здоров'я використовують дані статистики смертності длямоніторингу та вдосконалення своєї діяльності.
Спочатку90-х років соціально-економічні процеси в суспільстві супроводжуютьсянесприятливими змінами в демографічній ситуації в Росії: зниженням ідо цього періоду часу невисокого рівня народжуваності, збільшенням смертностіі з 1992 р. наростаючою природним спадом населення, яку не компенсуєміграційний приріст. Постійне населення РФ на 1 жовтня 2001 р. налічувало144,2 млн. чол. У 1991 р. його середньорічна величина становила 148,6 млн. чол.
Якщона рубежі 80-90-х років загальний коефіцієнт смертності населення знаходився насередньоєвропейському рівні (10,7 ‰) то в 1999 р. він значно перевищив рівеньвсіх розвинених країн Європи (14,7 ‰) [1].
Підвищеннязагального рівня смертності обумовлено в основному (за даними [2], - на дві третини)його зростанням в працездатному віці (чоловіки 16-59 років, жінки 16-54 років). З1990 по 1999 р. число померлих в робочих віках чоловіків зросло на 41,4%,жінок - на 43,3% [1]. (У 1994 р. порівняно з 1990 р. ці показники булище вище: 76 і 56% відповідно.) Причому новою тенденцією стало збільшеннясмертності в молодих віках. Більш всього підвищилася смертність у віковихгрупах 20-29 років, 30-39, 40-49 років (у 1995 р. в порівнянні з 1990 - на 61, 75і 73% відповідно [3]). Серед усіх померлих осіб в працездатних вікахперебувала чверть з них (24,8%) у 1990 р. та 27,1% у 1999 р., у тому числі учоловіків - 41% в 1990 р. і 42 - в 1999 р. Смертність чоловіків в робочих віках в4 рази вище, ніж жінок. При збереженні в Росії в подальшому сучасногорівня смертності в цих віках з нинішнього покоління 16-річних юнаківдоживе до 60 років трохи більше половини (54%) [4]. Рівень смертності чоловіківу працездатному віці нині практично такий же, як і в 1896-1897 рр..:імовірність дожити до 60 років для 16-річних чоловіків становила по 50 губерніяхЄвропейської Росії близько 56%. За оцінками [5], очікувана тривалість життячоловіків, що дожили до 20 років, в сучасній Росії така ж, як і 100 років тому.
Втабл. 1. і на рис. 1, показано динаміка природного руху населення країниза період з 1950 по 1999 р.
Рис.1
Вперше післявоєнне десятиліття, після періоду високої народжуваності (В«бебі -бум В»), в три наступні десятиліття відзначався її спад, особливо значний вI960-1969 рр.., Коли в дітородний період вступало нечисленне покоління,зачате під час Великої Вітчизняної війни. Кількість народжених було на7,1 млн. (-25%) Менше, ніж у попереднє десятиліття. Менш значний спаднароджуваності був відзначений у 1970-1979 рр.. Після невеликого підйому в 1980-1989рр.. настав величезний (майже на 38%), раніше небачений спад народжуваності в1990-1999 рр.., В порівнянні з попереднім десятиріччям склав 8,9 млн. чол.
Післязниження смертності в 1960-1969 рр.. в порівнянні з попереднім десятиріччяммайже на 1 млн чол. (-9
