Зміст
Введення
1. Концепція В«розуміючої соціологіїВ» якродоначальниця особливої вЂ‹вЂ‹традиції в соціологічному мисленні
2. В«Розуміє соціологіяВ» як методсоціального пізнання
Висновок
Списоквикористаних джерел
Введення
В багатющому арсеналі світової соціологічної думкиактуалізуються ідеї соціальних дій як рушійних факторів розвиткусуспільства. Відомо, що всебічну наукову розробку і систематизацію ціідеї отримали в працях видатного соціолога М. Вебера (1864 - 1920), якогопо праву вважають не тільки одним з родоначальників соціології, але йосновоположником цілого її напрямки.
Макс Вебер - німецький соціолог, який є основоположником"Розуміючої" соціології, в центрі якої вивчення соціальнихдій як рушійних факторів всього людського існування в йогоуніверсальності. Під кутом вивчення соціальних дій соціолог створив своїконцепції економіки, політики, бюрократії, релігії, права.
Ідеї М. Вебера справили величезний вплив насуспільно-політичну думку свого часу, незважаючи на те, що цей впливне було однозначним. Своєю унікальною науковою ерудицією М. Вебер внісістотний внесок у становлення і розвиток соціології.
Ідеї Вебера отримали широкий резонанс, як за кордоном, такі в дореволюційній Росії. Сучасники Макса Вебера на Заході високо оцінилийого творчість.
В«Розуміючасоціологія В»активно розвивалася в першій половині XX в. в Європі (в тому числі ів Росії) і в США. Її прихильниками стають Г. Зіммель, А. Фіркандт, Ф.Знанецький,Г. Блумер, Е. Хьюз, Р. Мертон, Т. Парсонс, П. Струве, Н. Карєєв та ін
1. Концепція В«розуміючої соціологіїВ» якродоначальниця особливої вЂ‹вЂ‹традиції в соціологічному мисленні
Сучаснийчитач порівняно слабко знайомий з концепціями В«розумінняВ», які отримують нинівсе більш широке поширення в філософії і соціології на Заході. Тому,перш ніж заглибитися в систематичне розгляд і критику цих концепцій,хотілося б відзначити декілька моментів, характерних саме для даногонапрямки буржуазної соціологічної думки.
Розуміючасоціологія стоїть дещо осібно по відношенню до іншим буржуазнимсоціологічним теоріям. Хоча проблематики розуміння присвячено в останні рокина Заході значну кількість робіт, багато соціологів належать дорозуміючої соціології вельми обережно, вважаючи (і небезпідставно)В«РозумінняВ» не соціологічної проблемою, а родом екзотичногофілософствування, напівмістичне проповіддю, що прийшла з глибин В«темноїнімецької філософії В». Всякі спроби техніко-соціологічного тлумачення, атакож вироблення методу і процедури розуміння перетворюються в логічно строгоструктуровані тривіальності; багаторічні дискусії на цю тему неувінчалися скільки-небудь помітним успіхом [1].
Чомуж настільки безплідними виявляються суперечки? Може, так звана розуміючасоціологія дійсно не несе в З ебе ніякого позитивногозмісту? Може бути, розуміння - дійсно псевдопроблема і правісоціологи позитивістської орієнтації, які стверджують теоретичну марність суперечок про свідомість,внутрішньому змісті, думки, або, кажучи більш широко, про суб'єктивний чинникв соціальному процесі?
Зрозуміло,відповідь на останнє питання буде негативним. Цим запереченням зумовлюєтьсяі відповідь на перше з поставлених питань: дискусія про розуміння в сучаснійзахідній соціології тому і виявилася безплідною, що в ціломунатуралістична і позитивістським орієнтована буржуазна соціологія нездатна осмислити проблематику розуміння в широкому світоглядномуфілософсько-соціологічному контексті. А без такого осмислення все колопроблем, пов'язаних з вивченням суб'єктивного фактора в соціально-історичномупроцесі, дійсно позбавляється всякого права на існування.
Наперший погляд може здатися, що область проблем і ідей, що цікавлятьтеоретиків розуміння, не має нічого спільного з проблематикою марксистськоїсоціології.
Проблемарозуміння - не техніко-соціологічна, а філософсько-соціологічна,світоглядна. Тому і критичний аналіз тієї чи іншої системи розуміючоюсоціології повинен йти не В«знизуВ» - від так до цих пір і не виробленоїніким формалізованої процедури розуміння, а В«зверхуВ» - від теоретичноїсистеми і теоретико-пізнавальних постулатів, яких дотримується автор тієїчи іншої концепції розуміючої соціології.
Можнавиділити три типи концепцій розуміння в західній соціології, що охоплюють весьспектр концепцій розуміння:
1)натуралістична раціоналізація розуміння (сюди відноситьсяВ«Об'єктивно-розуміючийВ» підхід Карла Поппера та В«точка зору розумінняВ»,властива теоріям В«соціальної діїВ» Т. Парсонса, Р. Макайвер та ін;
2) так званадіалектична (на ділі - еклектична) модель розуміння (у тому вигляді, в якомувона розробляється в критичній теорії Ю. Хабермаса і неокантианской герменевтиціК.-О. Апеля);
3) дескриптивнарозуміюча соціологія (представлена ​​розуміючою соціологією А. Шюца та лінгвістичноїсоціологією П. Уинч).
Концепцію В«розуміючої соціологіїВ»розробив німецький соціолог Макс Вебер. Розуміння як пряме осягнення протиставляєтьсяВебером властивому природничих наук непрямому, вивідного знання, поясненню.Важливо не об'єктивне знання, а розуміння соціальних дій. На місце оцінки соціальнихявищ М. Вебер висуває принцип свободи від оціночних суджень. Даний принципозначає, що достовірність і істинність соціальних явищ та їх значущість длясоціальної поведінки є речі абсолютно різні і часом несумісні. Звідсивипливає, що немає поганого або хорошого, позитивного або негативного соціальногодії, що будь-яке соціальне поводження слід розуміти з його співвіднесення з тимисоціальними цінностями, які притаманні даній соціальній групі (принцип віднесеннядо цінностей).
Усвідомлення нового етапу людськоїжиттєдіяльності як соціальної трансформації у вигляді появи феномена глобальноїкультури визначає новий вид соціалізації індивідів у сучасному світі. Це передбачаєпосилення значущості і реалізації на практиці методологічних конструкцій в контекстіВ«Розуміючої соціологіїВ» М. Вебера, що вимагають відкритості і готовності до нового, здатностідо ризиків, точного визначення мети, соціальної відповідальності, знання іноземнихмов, визнання об'єктивності і рівноправності існування різних культур.
В«Розуміє соціологіяВ» М.Вебера зосереджена на дослідженні механізмів досягнення взаєморозуміння в процесісоціальної комунікації, яке досягається при адекватності взаємних інтерпретацій.
Важливо відзначити той факт, щорозуміюча соціологія Макса Бебера стала родоначальницею цілої традиції в соціологічномумисленні, яку можна назвати традицією розуміє соціології.
2. В«Розуміє соціологіяВ» як метод соціальногопізнання
М. Вебер розробив концепціюі методику "розуміючої соціології". Інтересами його наукової діяльностіє теорія і методи пізнання, поняття та мотиви соціальної дії, питаннясоціального відношення, типи соціальної поведінки та багато іншого. Крім цьогоВебер являє собою досить рідкісний тип дослідника, прагне примиритидва протилежних світу раціонального та емоційного, віднісши їх при цьому нарівні науки.
Максиміліан Вебер, німецькийсоціолог, філософ і історик, вніс істотний внесок у загальну соціологію, методологіюсоціального пізнання, політичну соціологію, економічну соціологію, соціологіюправа та ін Свою концепцію М. Вебер називав "розуміючої соціологією".У ній дослідник ввів поняття "ідеальний тип" і використовував його дляаналізу різних сфер суспільного життя.
Вебер виділяє чотири основнихтипи соціальної дії:
1. Целерациональное дію - в його основілежить очікування певної поведінки предметів зовнішнього світу та інших людей івикористання цього очікування як "умов" або "засобів"для досягнення своєї раціонально поставленої і продуманої мети;
2. Ціннісно-раціональне - грунтується на вірів безумовну цінність певної поведінки незалежно від його результату;
3. Аффективное - визначається емо...