Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Социология » Негативна дезінтеграція як предмет соціальної роботи

Реферат Негативна дезінтеграція як предмет соціальної роботи

Категория: Социология

Міністерствоосвіти Російської Федерації

Ярославськийдержавний університет ім. П. Г. Демидова

Факультетсоціально-політичних наук

Кафедрасоціальних технологій

Курсоваробота

В«Негативнадезінтеграція як предмет соціальної роботи В»


Керівник

Професор,д. п. н.

КозловВ. В.


Студентка

ГрупиСР-41

ІощенкоЄ.

Ярославль,

2003м.


Зміст.

Введення.

1. Дезінтеграційніпроцеси особистості як предмет соціальної роботи

1.1.Поняттяінтеграції та дезінтеграції

1.2.Позитивнаі негативна дезінтеграція як два вектори розвитку особистісної кризи

2. Наслідкинегативної дезінтеграції особистості

2.1.Найбільшймовірні наслідки негативних дезінтеграційних процесів для особистості

2.2.Дезінтегруватиособистість як об'єкт соціальної роботи

3. Практикасоціальної роботи з негативної дезінтеграцією особистості

3.1.Історіяосновних напрямків і методів роботи з дезінтеграцією особистості

3.2.Сучасніпідходи до роботи з негативної дезінтеграцією

Висновок.

Додаток.

Список літератури.


Введення.

Особистісний криза можна позначитияк точку біфуркації в якій існує два вектори розвитку дезінтеграції:позитивна, коли криза є певним умовою і кроком у нову якість,новий рівень інтегрованості, цілісності. Негативна дезінтеграція, якправило, супроводжується деструктивними змінами особистості, зниженням загальноївітальності, стійкості, рівня гармонії і збалансованості. Особистістьвипадає з соціальних відносин, зменшуються соціальні контакти і т. д.

У даній роботі акцент робитьсясаме на негативній дезінтеграції особистості. Вибір цієї теми визначається тим,що дана проблема найбільш актуальна для теорії і практики соціальної роботи.Саме з негативною дезінтеграцією пов'язане поняття кризової особистості, т. к.вона створює передумови формування контингенту клієнтів соціальних працівників- Бомжів, безробітних, наркоманів і т д., тобто проблема характерна длясучасного російського суспільства, вимагає негайного вирішення,професійної допомоги. У цьому і полягає актуальність обраної теми розгляду.

Метою даної курсової роботиє по можливості повне розкриття проблеми негативної дезінтеграції якпредмета соціальної роботи.

Відповідно до вище означеноїметою в ході роботи ставляться такі конкретні завдання:

Г?розкритипоняття В«дезінтеграціяВ» і В«інтеграціяВ», В«негативнаВ» і В«позитивнадезінтеграція В»

Г?визначитисуть негативних дезінтеграційних процесів особистості

Г?виявитисоціальні та психологічні наслідки дезінтеграції особистості

Г?визначитидезінтегрувати особистість, людину в стані кризи як об'єкт соціальноїроботи

Г?розглянутиосновні підходи, методи, види, форми, напрямки соціальної роботи здезінтеграційними процесами, в т. ч. сучасні підходи (інтенсивніінтегративні психотехнології)


1. Дезінтеграційні процеси особистості.

1.1.Понятіе інтеграції та дезінтеграції.

Поняття інтеграції було введено впобут європейської психології Карлом Густавом Юнгом. Під інтеграцією він розумівнаступне [1]:

Г?усвідомленняконфлікту між фрагментами свідомості;

Г?прийняттяконфліктуючих сторін як рівних за значимістю.

Сенсінтеграції полягає в тому, що та область свідомості, яка витіснялася,придушувалася особистістю, більш не відкидалася. Тобто, інтеграція означаєприйняття і усвідомлення того матеріалу психічної реальності, який виганявсязі сфери Его в несвідоме за допомогою захисних механізмів (придушення,витіснення).

Поняттяінтеграції в інтегративних психотехнологіях було введено Джимом Ленард(Засновником руху вайвейшн). Під інтеграцією він розумів приєднання частинидо цілого, де цілою є свідомість, особистість, а частиною - витисненийкомплекс.

Поняттяінтеграції було більш глибоко розроблено серед психологів трансперсональногонапрямки (С. Гроф, Р. Ассаджіолі, К. Уїлбер, А. Маслоу).

Поняттяпротилежне інтеграції - дезінтеграція.

Дляособистості, яка переживає кризу, подолання цього важкого станує найбільш важливим завданням даного життєвого періоду. Найчастіше буваєтак, що після життєвих потрясінь людина стає сильнішою, дивиться насвіт новими очима, переосмислює життєві цінності та установки, тобтоспостерігається явище духовного зростання (позитивна дезінтеграція).

Дезінтеграційніпроцеси особливо характерні для особистості російського громадянина в данийчас. Це пов'язано з втратою ціннісних орієнтацією, смислів, які ранішебули важливі для нашої культури, нові ж цінності суперечливі, викликають убагатьох внутрішньоособистісні кризи.

Культура,прийнята людьми як спосіб орієнтації в життєвому процесі за допомогоюсимволів, цінностей, норм, правил, звичаїв, у багатьох відношеннях стаєнеефективною. Минулий досвід знецінюється, все важче стає сприйматиі пояснювати навколишній світ з позицій існуючих норм культури, сприймати вєдності всі культурні реалії. Практично це переживається як дефіциткультури, як неможливість представити стабільну, більш чітку картину світув індивідуальній свідомості.

Криза системи цінностей веде до дезорієнтації особистості. На зв'язок цихявищ вказував М.Вебер, який виділяв чотири типи мотивів людськоїдіяльності: традиції, афекти (емоції), цілі і цінності. Цінності - цевищий рівень регуляції соціальної поведінки особистості, в якому виражена"Власне соціальна, людська сторона мотивації" [2], Вони виступають як глибинні регулятори дій людини, допомагають йомуздійснити вибір поведінки в життєво важливих ситуаціях. На роль цінностей іціннісних орієнтацій в житті особистості вказують багато соціологів, зокрема,АГ. Здравомислов і В.А. Отрут. "Під ціннісними орієнтаціями, - пишуть вони, -ми розуміємо установку особистості на ті чи інші цінності матеріальної та духовноїкультури суспільства. Ціннісні орієнтації є найважливішим компонентомструктури особистості, в них як би резюмується весь життєвий досвід, накопиченийособистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структуриособистості, який являє собою деяку вісь свідомості, навколо якоїобертаються помисли і почуття людини і з точки зору якої вирішуютьсябагато життєвих питань. Наявність усталених ціннісних орієнтаційхарактеризує зрілість людини "[3]

Якщо розглядати особистість як систему, то цінності виступають їїсистемоутворюючим фактором, висловлюючи спрямованість особистості та забезпечуючи їїстійкість, стабільність. Наприклад, стійка структура цінніснихорієнтацій визначає такі якості особистості, як активність життєвоїпозиції, завзятість у досягненні цілей, вірність певним принципам таідеалам, цільність, надійність. Навпаки, суперечливість в цінніснихорієнтаціях тягне за собою непослідовність, непередбачуваність поведінкилюдини. З позицій синергетики в момент кризового, вкрай нестабільногостану системи саме цінності виконують роль структури-атрактора, якавиводить особистість на нову якість. Отже, криза системи цінностейвиступає як фактор дестабілізації особистості, веде до ціннісному вакууму, що єоднією з причин криз особистості і, в кінцевому рахунку, таких явищ, якзростання кількості суїцидів, алкоголізму, наркоманії. На пряму залежність цихсоціальних пороків від втрати традицій і цінностей вказував В.Франкл всвоїй знаменитій книзі "Людина в пошуках сенсу".


1.2. Позитивна і негативна дезінтеграція як двавектора розвитку особистісної кризи

Особистісний криза можна позначитияк точку біфуркації (по І. Г. Пригожину), в якій існує два векторирозвитку дезінтеграції:

Г?позитивна,коли криза є певним умовою і кроком у нову якість, новий рівеньінтегрованості, цілісності [4].Дана дезінтеграція відрізняється переважанням конструктивних аспектів врозвитку особистості, підвищенням її адаптивності та загальної вітальності [5]...


Страница 1 из 6Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок