МІНІСТЕРСТВОАГЕНТСТВО РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПО ОСВІТІ
ДЕРЖАВНЕОсвітня установа вищої професійної ОСВІТИ
В«РОСІЙСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. А.И.Герцена В»
Факультетфілософії людини
Кафедразв'язків з громадськістю
КУРСОВАРОБОТА
подисципліни: В«Соціологія масової комунікаціїВ»
Тема: В«Модаяк феномен соціокультурної комунікації В»
Виконала студентка IIкурсу
Білоусова В.В.
Санкт-Петербург
2009
ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА I. РОЛЬ МОДИ В ПРОЦЕСІ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
1.1 Поняття соціокультурної комунікації
1.2 Мода, як соціокультурне явище
РОЗДІЛ II. ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНІЗМІВ МОДИ В СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
2.1 Цільова аудиторія моди в соціокультурній практиці
2.2 Діяльність модних будинків в сфері соціокультурноїкомунікації
2.3 Формування модних орієнтирівпід впливомзасобів масовоїінформації
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЯ
ВСТУП
Актуальність темидослідження. Наступив XXI століття характеризується кардинальними змінаминауково-технічного та технологічного характеру, які надаютьістотний вплив на соціокультурні умови життя сучасної людини.
Одним з механізміврегуляції в структурі соціокультурних відносин є мода. Цей феномен,виявляючи себе у різних сферах життя, володіє великими можливостями. Взв'язку з цим, представляється виправданим розгляд проблем соціокультурнихкомунікацій в сучасних умовах через призму аналізу моди як нормативноїсистеми, виявлення її специфічного місця і ролі в структурі цього процесу.
Мода є чинником,вимагає дуже серйозного ставлення в цивілізованому суспільстві, так як маєпрямий вплив на економічний і соціальний розвиток суспільства. Мода відноситьсядо тієї категорії явищ, які часом вважають виникаючими на основівипадкових перетинів, не керованих ніякими раціональними чинниками. Длядокази зворотного в дослідженні причин зміни моди застосовуєтьсяретроспективна проекція цього феномену, який знайшов відображення у призміісторичного розвитку суспільства. Якщо моду розглядати на відносновеликому відрізку часу, тоді її зміни представляються регулярними; наПротягом же короткого періоду зміни моди представляються спонтанними. [1]
Вивчення закономірностейзміни моди протягом тривалого періоду її існування, дає можливістьїї прогнозування. Прогнозування моди необхідно не тільки для спостереження зарозвитком її головних тенденцій, але і за реакцією на неї різних категорійнаселення.
Таким чином, вцьому дослідженні ставиться мета - вивчення феномена моди в аспектісоціокультурних комунікацій.
Завдання дослідження:
- визначити поняттясоцікультурних комунікацій;
- проаналізуватисутність моди та її соціокультурні функції;
- розглянути технології fashion-індустрії, що сприяють розвиткусоціокультурних комунікацій;
- визначити роль засобівмасової інформації у просуванні модної індустрії, як соціокультурногофеномена.
Об'єкт дослідження: мода,як соціокультурний феномен.
Предмет дослідження:механізми соціокультурної комунікації в fashin-індустрії.
Методологія дослідження:в даній роботі були використані, як теоретичні, так і емпіричніметоди дослідження - понятійний аналіз, формально-логічний метод, а також спостереженняі опис.
Теоретична значимістьдослідження: поняття, розкриваються в даному дослідженні, несуть теоретичнупередумову до аналізу проблем моди, як явища, що впливає на механізмсоціокультурних комунікацій у сучасному світі. Науково-теоретичний підхід доданого питання дозволяє заповнити прогалини, наявні в даний час внауковій літературі і знайти єдиний підхід до розуміння сучасних процесів іскладових соціокультурного спілкування.
Практична значимістьроботи: дослідження припускає аналіз практичних прикладів у розглядіпредмета соціокультурних комунікацій в індустрії моди, що стане цікавимдля широкого кола фахівців, які цікавляться питаннями культурологи, а такожосіб, в тій чи іншій мірі причетних до сучасної fashion-індустрії.
Ступінь науковоїрозробленості проблеми. Наукова база з вивчення моди, як соціокультурногоявища сформувалася і отримала свою розробку, в основному, в працях такихвітчизняних і зарубіжних вчених, як Г. Зіммель, В. Зомбарт, Г. Тард, П.Спенсер, Р. Бард, Т.В. Козлова, В.І.Казарінова, Н.Т. Савельєва, І.А. Андрєєва,А.І. Бастрикін, Е.В.Шіряев, Р.Б.Фішман, Л.В. Петров, Я.Ш. Коломінський, Б.Ф.Поршнєв, А.Л.Свенціцкій, Б.Д. Паригін, М.І. та ін
ГЛАВАI РОЛЬ МОДИ В ПРОЦЕСІ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
1.1 Поняття соціокультурної комунікації
У житті людини процесиспілкування, комунікації відіграють надзвичайно важливу роль. Тому невипадковопроцес спілкування, комунікації привертає увагу фахівців в самих різнихгалузях знання: філософії, психології, соціології, культурології, лінгвістикита ін
При вивченні процесівспілкування зарубіжні дослідники давно стали використовувати поняття В«комунікаціяВ».Цей термін пізніше був прийнятий і вітчизняними вченими. У вітчизнянійлітературі поняття В«спілкуванняВ» і В«комунікаціяВ» найчастіше вживаються яксиноніми, хоча при більш уважному підході між ними виявляютьсядеякі відмінності.
В англомовнійлінгвістичній літературі термін В«комунікаціяВ» розуміється як обмін думками таінформацією у формі мовних або письмових сигналів, що саме по собі єсинонімом терміна В«спілкуванняВ». У свою чергу, слово В«спілкуванняВ» позначає процесобміну думками, інформацією та емоційними переживаннями між людьми. Втакому випадку дійсно немає різниці між спілкуванням і комунікацією. Саметак міркують лінгвісти, для яких спілкування - це актуалізаціякомунікативної функції мови в різних мовних ситуаціях.
У психологічній тасоціологічній літературі спілкування та комунікація розглядаються якпересічні, але несіноніміческіе поняття. Тут термін В«комунікаціяВ»,що з'явився в науковій літературі на початку XX століття, використовується для позначеннязасобів зв'язку будь-яких об'єктів матеріального і духовного світу, процесу передачіінформації від людини до людини (обмін уявленнями, ідеями, установками,настроями, почуттями і т.п. в людському спілкуванні), а також передачі іобміну інформацією в суспільстві з метою впливу на соціальні процеси. [2]Спілкування ж розглядається як міжособистісна взаємодія людей при обмініінформацією пізнавального або афективно-оцінного характеру.
Численнівизначення терміна В«культураВ», існуючі в науці, дозволяють відзначитиосновне. Культура - це сутнісна характеристика людини, пов'язана з чистолюдською здатністю цілеспрямованого перетворення навколишнього світу, вході якого створюється штучний світ речей, символів, а також зв'язків івідносин між людьми. [3] Все, що зроблено людиною або має до нього відношення, є частиноюкультури.
Комунікація єнайважливішою частиною людського життя, а значить, і частиною культури. Підкреслюючи їїважливість, багато дослідників прирівнюють культуру до комунікації. Виходячи зтакого тлумачення, багато західні вчені образно змальовують культуру у виглядіайсберга, в основі якого лежать культурні цінності і норми, а йоговершиною є індивідуальне поводження людини, що базується на них і проявляєтьсянасамперед у спілкуванні з іншими людьми. [4]
Тільки через спілкуваннялюдина може співвідносити свою поведінку з діями інших людей, утворюючиразом з ними єдиний суспільний організм - соціум. У процесах соціальноговзаємодії набувають свою стійку форму норми, цінності та інститутитієї чи іншої культури. Саме спілкування у всіх своїх формах (вербальне іневербальне), видах (формальне і неформальне), типах (міжособистісне,міжгрупове, міжкультурне) найповніше розкриває специфіку людськогосуспільства.
Жодна культура неіснує ізольовано. В процесі своєї життєдіяльності вона змушенапостійно звертатися або до свого минулого, або до досвіду інших культур. Ц...
