Введення
Соціальна структура цестійке будову суспільства як цілісної системи. Вона є якісноюхарактеристикою стану тієї чи іншої держави. Соціальна структуравідображає соціальну нерівність, тобто має місце соціальна диференціація(Майнове, владне, статусне розшарування). Звідси можна сформулюватинаступну задачу держави - ефективно впливати на соціальнуструктуру, за її стабілізації, чітко визначаючи рівні впливу на якіповинна бути спрямована діяльність.
Виховання патріотизму в сучасних умовах стало проблемоюдержавного рівня. Для вирішення цієї проблеми в 2005 р. була прийнята В«Програма патріотичного виховання громадян Російської Федерації на 2006-2010гг. В». У той же час про держпрограму по патріотичному вихованню громадянпоінформована третина росіян (34%), у тому числі 6% добре знають про це і 28%щось чули. Не знає про програму більшість - 62% .1 Виникає питання: ачи можна взагалі виховати патріотизм? Звичайно можна, але тільки в тому випадку,якщо є, що виховувати і за допомогою чого.
Вплив держави наеволюцію соціальної структури суспільства
Коли ми говоримо провплив держави на еволюцію соціальної структури, то в першу чергу мовайде про поступальний розвиток суспільства при застосуванні дієвих принципівекономічної та соціальної політики.
Однимз найважливіших показників змін в соціальній структурі суспільства єдохід працюючої частини населення. За наявної тенденції зниження в першихдвох 20-відсоткових групах населення загального обсягу доходів, в цілому доходи,розподілені вкрай нерівномірно. На 2006 р. п'ята група населення з найбільшими доходами отримує 46,8% всіх доходів; в той же час представники групи знайменшими доходами лише 5,4%. За останні 5-6 років відбулися вкрайнезначні зміни в розподіл загального обсягу грошових доходівнаселення, незважаючи на вжиті заходи державної соціально-економічноїполітики.
На думку ряду авторів в даний час становлення соціальноїструктури суспільства в РФ В«йде за латиноамериканським зразком, для якоготипові масова бідність, між злиднями і супербагатством дуже вузького колаосіб і сімей В».
Безумовно, держава повинна впливати на дані тенденції,тобто формувати певні умови для стабілізації соціальної структури,реалізовувати принципи соціальної держави в повній мірі. Серед них:поліпшення систем охорони здоров'я та освіти; підвищення рівня доходівнаселення, при зваженій економічній політиці по їх вирівнюванню; поліпшенняумов праці. Важливу роль при якісній зміні соціальноїструктури відіграє застосування інноваційних технологій, тобто впровадження новихспособів і методів реалізації соціальної політики.
Соціальна ідентифікація як чинник формування патріотизму
На наш погляд, виховати патріота, тобто сформувати соціальнеповедінку, направити його в потрібне русло можна тільки за допомогою чіткої системисоціальних цінностей. На сьогоднішній день в Росії зруйнована систематрадиційних цінностей і не сформована нова, що має загальнонаціональнезвучання. Населення Росії ціннісно диференційовано: частина населенняорієнтується на цінності ринку й споживання (ще не сформувався, адеколи сформувався за принципом беззаконня), а частина ще орієнтується націнності радянських часів (колективізм, патріотизм, державність). Вирішитипроблему патріотичного виховання могла б і національна ідея, а й така внашій країні ще не сформульована.
Таким чином, виховати патріотизм у сучасних умовахдосить складно. Соціологічно значимим є звернутися до питання про йогоформуванні. Одним з найбільш значущих соціально-психологічних факторівформування є соціальна ідентифікація.
Процес формування патріотизму має поетапний характер, ступеніякого почасти є результатом соціальної ідентифікації. Зв'язокпатріотизму з соціальної ідентифікацією визначається таким чином, щоспіввіднесеність людини з певною соціальною групою дає можливістьзрозуміти, що він вважає Батьківщиною, тобто визначає форму патріотизму покритерієм В«об'єктВ». В якості об'єктів можуть виступати: найближче оточення,В«МалаВ» Батьківщина, велика соціальна група, Родіна в цілому. Детальнішезупинимося на розгляді кожного з них:
1) Найближче оточення (сім'я, друзі) - повсякденний патріотизм.Основа даного типу патріотизму - ідентифікація з малою соціальною групою.
Дана форма патріотизму є найбільш поширеною всучасної Росії. Істинний патріотизм з'являється у зміцненні сім'ї івихованні дітей (вважають 50% росіян); в повазі традицій (47%), а такожроботі з повною віддачею за своєю спеціальністю (30%) .2
Це пов'язано із зростанням індивідуалістичних тенденцій у суспільстві,включеністю особистості в велике число малих соціальних груп. Пріоритет малихсоціальних груп над великими веде до того, що особистісні інтереси переважаютьнад суспільними. Взаємодіючи в малих групах, особистість все більшеувагу приділяє задоволенню своїх потреб, а не суспільних. Такимчином, і повсякденні проблеми висуваються на перший план по відношенню досоціальним. Незадоволеність особистісних (деколи базисних) потреб недає можливості особистості задуматися про задоволення соціальних потреб, щопояснюється ще теорією А.Маслоу.
2) В«МалаВ» Батьківщина. Тут має місце регіональна, локальнаідентифікація.
У сучасній Росії дана форма патріотизму втрачає своюзначимість і поширеність по ряду причин. По-перше, як тількипатріотизм виходить за рамки найближчого оточення, в сферу впливу включаютьсямісцеві органи влади (на жаль, історично в Росії патріотизмасоціюється з політичним апаратом) і їх діяльність по поліпшенню рівняжиття, а сьогодні муніципалітети не володіють достатнімиресурсами (економічними або духовними) для здійснення необхіднихперетворень. По-друге, відсутність знов-таки чітких соціальних цінностейчасто викликає питання: В«А що я можу зробити для Батьківщини?В». Звичайно, в рамкахнайближчого оточення на нього можна відповісти, тому сьогодні і поширенийповсякденний патріотизм. По-третє, міграційна активність населення маєсвоїм наслідком розмиту регіональну ідентифікацію.
3) Нація, соціальний клас - ідентифікація з великою соціальноюгрупою: тут можна виділити такі форми патріотизму як націонал-патріотизм ікласовий патріотизм. Націонал-патріотизм необхідно відрізняти від націоналізму,оскільки патріотизм у будь-якому вигляді припускає любов, в даному випадку донароду, а націоналізм - зненависть до інших.
4) Родина в цілому. Тут має місце загальногромадянськаідентифікація. Можна виділити такі форми патріотизму як загальногромадянський,політичний, військовий, географічний.
Сьогодні патріотизм багатьма сприймається як якась форманаціоналізму, що в багатонаціональній Росії викликає об'єктивну небезпеку.Соціальна ідентифікація задає певні межі, всередині яких особистістьсприймає людей як В«миВ», а за межами цих кордонів з'являються В«вониВ».Загроза криється в тому, що рідко хто з існуючих нині людей дійснодоростає до рівня націонал-патріотизму в самому гарному змісті слова, більшачастина проголошують себе сьогодні патріотами є націоналістами, і з цієїсоціальною хворобою необхідно боротися, а не закривати на неї очі. А осьповсякденний патріотизм дійсно має досить великі масштаби всучасному суспільстві. І якщо людина буде продовжувати замикати свої кордониВ«МиВ» на найближчому оточенні, то в підсумку в сучасних економічних умовахвиживання це може призвести і до В«природної боротьби всіх проти всіхВ».
Патріотизм же може стати найсильнішим консолідуючим початкомросійського стратифікованого суспільства тільки в його вищій формі як любові доБатьківщині в цілому для чого необхідно створити не просто гідні умови життя,але і сформулювати соціальні цінності, ті ідеали, орієнтуючись на які вНадалі можна було б не турбуватися за майбутнє Батьківщини.
Стратегічне партнерство держави і бізнесу
В сучасних умовах значно трансформуються роль і завданнядержави в рег...
