МіністерствоОсвіти і науки України
Кримськийекономічний інститут
ДВНЗВ«Київський національний університет
імені ВадимаГетьмана В»
Реферат
На тему:
В«Електоральнідослідження в соціології політики В»
Роботу виконала:
Студентка 2 курсу
ДФО
ПР-21.08
Абдуллаєва Е.
Перевірив:
Попов А.Д.
Сімферополь, 2009
Зміст
Введення
1. Становлення електоральної соціології в Україні
2. Поняття, предмет і об'єкт електоральної соціології
3. Прес-реліз за результатами соціологічного дослідженняелекторальних переваг українців на тему: В«Україно-російські відносинипісля ялтинської зустрічі прем'єрів: електоральні очікування В»
Висновок
Список літератури
Введення
Електоральні процеси, втому числі електоральна поведінка, стали предметом вивчення суспільних наукще в другій половині XIX століття. Тоді багатьма журналами, газетами та політичнимиорганізаціями Америки проводилося вивчення громадської думки з метою передбаченнярезультатів голосування. В історію соціології це увійшло під назвоюВ«Солом'яні опитуванняВ», оскільки питань якості отриманої інформації тоді ненадавалося особливої вЂ‹вЂ‹уваги. Науковість досліджень електоральних процесівзростала по мірі накопичення даних виборчої та демографічноїстатистики, а також розвитку методів збору та аналізу інформації про соціально-політичнихпроцесах в цілому. І тільки з 30-х років XX століття починається період інституціоналізаціївивчення електоральних процесів: виникають дослідницькі центри, головним напрямкомдіяльності яких стає вивчення політичних установок і поведінки виборців,формується професійне співтовариство, в університетах читаються навчальні курсипо електоральної соціології і т.д.
Незважаючи на те, щотермін В«електоральна соціологіяВ» (або В«соціологія виборівВ», В«соціологія виборчогопроцесу В») міцно ввійшов у науковий дискурс, питання, пов'язані з визначенняммісця електоральної соціології в системі соціологічного знання, проблеми їїспіввідношення з політичною соціологією, політологією, політичним маркетингомі менеджментом, політичною психологією все ще залишаються дискусійними.
Актуальність звернення до проблем електоральноїсоціології полягає в її особливої вЂ‹вЂ‹значущості для подальшого розвиткусоціології. З тих пір, як електоральна соціологія опинилася в центрі інтересуширокої громадськості, журналістів, політичних еліт, управлінців і т. д.,вона в значній мірі стала визначати імідж всієї соціології як науки. Просоціології у багатьох випадках стали судити виходячи з освітлюваних в ЗМІрезультатів опитувань громадської думки на політичну, в тому числіелекторальну, тематику. І оскільки особливістю електоральних дослідженьє високий рівень їх верифікації, підвищилася відповідальність соціологаза результати своєї роботи. У свою чергу, висока вимогливість доелекторальним дослідженням сприяє розвитку методів соціологічнихдосліджень та соціології в цілому.
1 . Становлення електоральноїсоціології в Україні
Розглядаючиелекторальну соціологію як самостійну галузь соціології, слід зазначити,що в Україні вона перебуває ще в процесі інституціоналізації, роблячи швидкі івпевнені кроки в цьому напрямку. Починаючи з 90-х років XX століття - набуттяУкраїною незалежності - електоральна соціологія виконує свої завдання і у насв країні, надаючи велику і в той же час специфічну інформацію проінституті виборів, а також сприяючи дотриманню демократичних норм впроведенні виборчих кампаній. Саме в Україні серед усіх країн СНДвперше під час виборів 1998 року службою В«СОЦІСВ» на замовлення ФондуВ«Демократичні ініціативиВ» був проведений exit-poll, який отримав високу оцінкузарубіжних фахівців, особливо якщо врахувати В«стислі терміни підготовки,відсутність досвіду та даних виборчої статистики В». Найбільш відомимиукраїнськими центрами, що займаються вивченням електоральної поведінки та іншихсоціально-політичних процесів, стали В«Київський міжнародний інститутсоціології В»,В« Український центр економічних і політичних досліджень ім. А.Разумкова В»,В« Фонд Громадська думка - Україна В», Центр соціальних таполітичних досліджень В«СоцісВ» і ін
Процесінституціоналізації електоральної соціології складний і багатогранний. Віндозволив соціології заявити про себе привселюдно і тут же вказав на їївнутрішні проблеми. Однією з таких проблем української соціології єбрак досвіду, ті можливості, які були упущені в часи радянськогорежиму. Коли в Європі та Америці соціологія, в тому числі електоральна,розвивалася швидкими темпами, в СРСР на неї було накладено жорстке табу. Тепер,за наявності високої практичної затребуваність інформації про хідвиборчих кампаній, електоральна соціологія в Україні намагається прискореноосвоїти світовий досвід, але безліч прогресивних ідей і дослідницькихпрактик в Україні ще не увійшли в науковий обіг. Слід зазначити ще однуважливу проблему соціології, яка найбільш яскраво проявляється в процесіінституціоналізації електоральної соціології, - це питання співвідношення теорії іпрактики. Електоральна соціологія сьогодні носить в основному прикладноїхарактер. Емпіричні дослідження здійснюються в ході конкретнихвиборчих кампаній, попит на які на ринку соціально-політичноїінформації найбільш високий. Теоретичних ж напрацювань, які б пояснювализміст, структуру, зміни і тенденції у виборчих установках іелекторальній поведінці громадян, вкрай недостатньо, що посилює розривміж теоретичними та прикладними дослідженнями в даній області. Однаквихід електоральної соціології на рівень концептуалізації є необхіднимумовою, що дозволяє розглядати її в якості самостійноїсоціологічної галузі, тому формування в її рамках теоретичнихпобудов має стати наступним етапом її інституціоналізації.
Серед сучаснихукраїнських соціологів, що займаються не тільки емпіричними електоральнимидослідженнями, але і теоретичним осмисленням проблем соціології виборів,можна назвати такі імена, як А. І. Вишняк, В. А. Полторак, В. І. Паніотто, Н.Н. Чурилов, В. Є. Хмелько, О. В. Нельга, І. Е. Бекешкіна та ін
2. Поняття,предмет і об'єкт електоральної соціології політики
Вибори є одним знайбільш важливих атрибутів демократичного суспільства. Тому виборчийпроцес давно привертає увагу представників соціальних наук. Він єпредметом особливого інтересу для соціологів, психологів, політологів, правознавцівта ін І якщо право підходить до інституту виборів з специфічних позицій -вивчення винятково законодавчої сторони виборчого процесу і забезпечуютьйого юридичних норм, то провести демаркаційну лінію в який насконтексті між предметними полями соціології та політології досить проблематично. Це пов'язано з тісним взаємозв'язком даних наукв цілому, перетинанням їх предметних областей. Тим неПроте, об'єктом політології виступають політичні відносини у всьомурізноманітті їх проявів, в тому числі електоральні відносини, предметом -вчення про владу, про державу, про конкретно-історичних політичних системах,про взаємини людей у ​​полі політики і політичних процесах. Соціологіябачить суспільство в єдності всіх його сторін, вона не заглиблюється в тонкощіполітичних процесів. Політика цікавить соціологію як громадськийінститут, який робить вплив на інші інститути і соціальні групи.Дуже точно це істотна відмінність між соціологією та політологією описалиросійські соціологи В.І. Добреньков і А.І. Кравченко: В«Політологія, на відмінувід соціології, яка описує реальність, яка стосується 95% населення,зачіпає тільки вершину айсберга - тих, хто реально володіють владою,беруть участь у боротьбі за неї, маніпулюють громадською думкою, беруть участь упереділі суспільної власності, лобіюють у парламенті прийняття вигіднихрішень...
