Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Социология » Людина як особистість у системі соціогенезу

Реферат Людина як особистість у системі соціогенезу

Категория: Социология

Людина якособистість у системі соціогенезу


Зміст

Введення

Глава 1. Поняттясоциогенеза

1.1 Особистість вісторії культури

1.2 Соціальнийхарактер і національний характер

1.3 Особистість ісоціальна група

1.4 Соціалізаціяособистості

Глава 2. МаргаретМід: етнопсихологія дитинства

Висновок

Списоквикористаної літератури


Введення

Поняття особистість і культура тісно пов'язані один з одним. Сутність культури - традиція:соціум накопичує свій досвід, а особистість, як функція соціуму, більш або менш- В силу індивідуальних здібностей служити такою функцією - до цього досвідупричащається. Тут соціальний навик передається людині навичкою ж, минаючи йогоосмислення, яке лише здатне в цій передачі щось спотворити, перекрутити.Культура є спосіб життя і обличчя суспільства; вона є те, що відрізняє однесуспільство від іншого, і тому відторгає як одиничне, випадкове, так іуніверсальне. Інакше кажучи, вона відторгає особистість в тому її розумінні, якеоб'єднує індивідуальне і загальнолюдське. Взагалі, соціум - це об'єднаннялюдей в ім'я їх роз'єднання (це називається В«для захистуВ»); така йсоціоцентристська культура. Сутністькультури - той її досвід, який може стати універсальним і загальнозначущим,цінним для всякої особистості незалежно від її належності до того чи іншогосоціуму. Культура піднімає зрілу особистість над традицією, цим В«образомбезмислія В», і доручає її самій собі, її власному почуттю і розумінню -які і пробуджує; лише у власних почутті й ​​розумом особистістьвиявляє те головне, що не ділить людей на В«нашихВ» і В«не нашихВ», а,навпаки, вчить сприймати і цінувати досвід кожного, у всій її своєрідності тапритому общезначимости. Люди по всьому світу повинні розбитися на окремих людей -на особистості - щоб об'єднатися в людство; культура - це виявлене внас загальнолюдське, пробуджений людина.


Глава 1. Поняттясоциогенеза

соціогенез [лат.societДЃs - суспільство + грец. genesis - походження] - походження ірозвиток свідомості, особистості, міжособистісних відносин, обумовленіособливостями соціалізації в різних культурах і суспільно-економічнихформаціях. Основна ідея социогенеза була сформульована В. Вундтом іполягала в тому, що психолог має справу не з абстрактним людиною, а злюдиною певної країни та епохи, взаємодіючим в соціокультурномуконтексті з людьми. Закономірності соціогенез є предметом історичноїпсихології, що вивчає психологічні особливості становлення пізнання,світосприйняття, ладу особистості, засвоєння звичаїв та ритуалів у різні епохи, атакож предметом етнопсихології. Феноменологія социогенеза гранично широка: відопису того чи іншого способу мислення, пам'яті як "історичнихстилів ", до відтворення психологічного портретаіндивіда або соціальної групи до аналізу ментальності цілого народу впевну епоху. Основний метод в дослідженні соціогенез - психологічнареконструкція - відновлення історичних типів поведінки або вищихпсихічних функцій (пам'яті, мислення та ін), засноване на інтерпретаціїпам'яток духовної та матеріальної культури. У соціогенез історія особистостіпредставляється процесом взаємодії інваріантних (по відношенню допевним часовим проміжкам) і історично мінливих елементів.

Вивчення социогенеза в руслі психоаналізу (З. Фрейд, К. Юнг) булопродовжено в американській психоісторії, відродити біографічний методаналізу особистості і соціальної групи (сім'ї). На необхідність аналізу людинив діахронічний вертикалі історичного розвитку і синхронічний горизонталірізних культур вказували представники французької соціологічної школи (Е.Дюркгейм, І. Мейерсон), проте це не дозволило розкрити реальні механізмисоціогенез, оскільки вони або описувалися за типом механізмів розвитку психікиокремого індивіда, або зводилися до духовному спілкуванню між людьми. У вітчизнянійпсихології вивчення социогенеза дозволило виявити зміни психіки припереході від антропогенезу до соціогенез ("палеопсіхологія" Б.Ф.Поршнева), від персоногенеза людини середньовіччя (А.Я. Гуревич), до етногенезубіосфери (Л.Н. Гумільов), а також визначити закономірності соціогенезу вищихпсихічних функцій у їхньому загальному історичному розвитку, специфіку будовисвідомості в різних суспільно-економічних формаціях. Особливе значення соціогенезнабуває у вивченні онтогенезу, при цьому перший, на переконання М. Мід,є ключем до вивчення другого. У Л.С. Виготського соціогенез дитинства вконтексті культурно-історичної психології розкривається за допомогою поняттясоціальної ситуації розвитку дитини як особливого поєднання внутрішніх процесіврозвитку і зовнішніх умов, типових для кожного вікового етапу. Аналізсоциогенеза дитинства, що минає своїм корінням в глибоку старовину, дозволяєвиявити соціогенетіческіе інваріанти - щодо незмінні протягомтривалого періоду історичного часу специфічні тексти, формидіяльності та ін, деколи втрачені в культурі дорослих і сохранівшіхеся вдитячій субкультурі. Розробка проблем соціогенез є безпосереднєвтілення принципу історизму в сучасній психології.

Представникирізних течій соціогенетіческой орієнтації вивчають процесисоціалізації людини, засвоєння ним соціальних норм пролий, придбаннясоціальних установок і ціннісних орієнтації, формування соціального інаціонального характеру людини як типового члена тієї чи іншої спільності.Проблеми соціалізації, або, в широкому сенсі, соціальної адаптації людини,розробляються р. о. в соціології та соціальної психології, етнопсихології,історії психології.

1.1 Особистість в історіїкультури

Особистість неможлива поза соціальноїдіяльності і спілкування. Тільки включаючись у процес історичної практики,індивід проявляє соціальну сутність, формує свої соціальні якості,виробляє ціннісні орієнтації. Всі норми, цінності, почуття, ритуалистоять над людиною і мета їх в тому, щоб скріплювати суспільство. Як живийорганізм існує остільки, оскільки елементи, його утворюють, виконуютьпевні функції, так і людське суспільство будується на структурівзаємопов'язаних і доповнюючих один одного культурних елементах. Соціальнасистема складається з "структур" і "дій". "Структури"являють собою стійкі моделі, за допомогою яких індивіди здійснюютьвідносини між собою і з навколишнім середовищем. Вони складаються в результатісоціальної взаємодії і норм, що регулюють соціальні відносини. Функціявсіх структурних елементів полягає в тому, щоб вносити свій внесок упідтримання соціальної солідарності та стійкості соціальної системи. Спільнажиття людей передбачається як функціонування її членів в рамках певноїсоціальної структури. Функція кожного виду "дії" полягає у вирішенні тих чиінших соціально значущих завдань, а крім того - підтримці структурноїнаступності. "Інституції" являють собою стійкі форми, здопомогою яких протікає соціальне життя індивідів. Функція кожної"Інституції" полягає у вирішенні певної соціально значущої задачі, взадоволенні конкретних базової потреби, в здійсненні груповихінтересів. Звичаї, ритуали, моральні норми розглядаються як регуляториповедінки людей (за аналогією з дією правових норм) і їм приписуєтьсяключова роль в культурі. Вони розглядаються в якості культурних механізміві механізмів контролю щодо виконання певних функцій, значущих зточки зору задоволення життєво важливих потреб людей або підтриманняспільності їх існування. Редкліфф-Браун розробляє концепцію"Роздільності норм": в рамках функціонально обумовленої соціальної системилюдям доводиться керуватися різними наборами норм, що необхідно длядосягнення результатів в інтересах усіх членів суспільства. У групі у кожного повідношенню до поведінки іншого існують певні очікування, які іншийвважає законними і такими, що заслуговують того, щоб відповідати на них.

Формуютьсясоціальні спільноти з необхідністю формують внутрішнє культурне ядро,фіксоване всім комплексом символічних засоб...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок