Контрольна робота
за курсомсоціології
Тема :В«Інтерв'юВ»
1. Інтерв'ю - це метод отримання первинноїсоціологічної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесідиінтерв'юера і респондента.
Інтерв'ю зазвичайзастосовується, по-перше, на ранній стадії дослідження для уточнення проблеми іскладання програми; по-друге, при опитуванні експертів, фахівців, глибоко розбираютьсяв тому чи іншому питанні, по-третє, як найбільш гнучкий метод, що дозволяєвраховувати особливості особистості опитуваного.
Специфіка інтерв'юполягає, передусім, у тому, що при його використанні джерелом первинноїсоціологічної інформації є людина (респондент) - безпосереднійучасник досліджуваних соціальних процесів і явищ.
В соціології існує безліч визначень цього методу, причомукожне з них акцентує увагу на чомусь особливому.
Наприклад,на думку Ядова В. А., інтерв'ю - це проведена за певним планом бесіда,передбачає прямий контакт інтерв'юера з респондентом, причому запис відповідейостаннього виробляється або інтерв'юером (його асистентом), або механічно.Але це визначення охоплює, мабуть, лише формалізовані інтерв'ю, т. к.передбачається певний заданий план.
Більш загальнимздається визначення, яке дає Добреньков В. І.: В«Інтерв'ю - це методотримання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесідиінтерв'юера з респондентом В». З цього видно, що автор концентрує увагу впершу чергу на бесіді як основі інтерв'ю.
Метод інтерв'ю і дониніпродовжує залишатися одним з основних способів збору інформації. Предметніобласті, для вивчення яких він використовувався і використовується, переслідувані прицьому цілі, контингент опитуваних - надзвичайно різноманітні. Поряд з широкоюпрактикою використання цього методу, зусилля безлічі наукових колективів булиспрямовані на розробку ефективної методології інтерв'ю та вдосконаленняпроцедур, техніки і прийомів інтерв'ювання. Про його методологічноївитонченості свідчить хоча б той факт, що ще в 1929р. американськісоціологи розрізняли 17 процедур інтерв'ю і 64 різновиди технічних прийоміві засобів, що застосовуються при його проведенні.
Інтерв'ю -специфічний метод дослідження, характерний для соціального пізнання. М.Вебер назвав цей метод збору інформації В«королівськимВ». Він недоступнийприродних наук, бо В«скелі не розмовляютьВ».
Його переваги передписьмовим опитуванням полягають у наступному:
1.приінтерв'юванні з'являється можливість врахувати рівень культури, освіти,ступінь компетентності респондента;
2.цей метод даєможливість стежити за реакцією інтерв'юйованого, його ставленням до проблеми іпоставлених питань; у разі необхідності соціолог має можливість змінюватиформулювання, ставити додаткові, уточнюючі питання;
3.досвідчений соціологможе бачити, щиро чи ні відповідає респондент, в силу чого інтерв'ювважається найбільш точним методом збору соціологічної інформації.
Припроведенні анкетування спілкування повністю опосередковано анкетою: анкетер пасивний, зміст і сенс питаньінтерпретуються самим респондентом у відповідності з тими уявленнями тапереконаннями, які склалися в нього по сутіобговорюваної проблеми. Респондент самостійно формулює свою відповідь іфіксує його в анкеті.
При цьому очевидно, щодля отримання одного і того ж обсягу інформації в разі використання методуінтерв'ю буде витрачено набагато більше часу, ніж при використанніанкетного методу.
Проблематичнимстає забезпечення анонімності бесіди.
За ступенем формалізаціїможна виділити декілька видів інтерв'ю:
1.нестандартизованеінтерв'ю. Воно припускає відсутність жорсткої деталізації поведінки соціолога іреспондента під час інтерв'ю.
Соціологомрозробляється опитувальний лист для інтерв'ю та його план, що передбачаєпевну послідовність і формулювання питань у відкритій формі. Тутпереважає розкута розмова в руслі поставленої проблеми.
Інтерв'юєр ставитьпитання строго відповідно до опорним листом, а респондент дає відповідь увільній формі, який в точності фіксується інтерв'юєром.
Якщо не потрібнообстановки довірчості, таке інтерв'ю зручніше проводити удвох: одинрозмовляє, інший записує відповіді. Можливий і варіант без запису, з фіксацієюосновних положень бесіди після розмови. Тут зберігається повнаприродність спілкування, що зумовлює вільне висловлювання респондентапо більшості питань.
Даний вид інтерв'юскладний і для респондента, і для інтерв'юера. Складна і подальша обробка такодування матеріалів. Це обумовлює нечасте використання цього видуінтерв'ю на практиці.
2.Стандартизованеінтерв'ю.
Воно передбачаєбесіду по жорстко фіксованому опитувальником,
де так само чіткопредставлені і варіанти відповідей на поставлене запитання. У стандартизованомуінтерв'ю звичайно переважають закриті запитання.
В даному випадкуінтерв'юер по пам'яті в строго певній послідовності задає питанняреспонденту, а отримані від респондента відповіді ідентифікує з одним ззапропонованих варіантів відповідей на запитання в опитувальному аркуші. Складністьполягає в неможливості задати респонденту велику кількість запитань.
Цей різновид інтерв'ю дужедетально відображена у вітчизняних підручниках, у таких авторів як Ядов В. А.,Бутенко І. А., Воронкова О. А, Воронов Ю. П. та ін Воно призначене дляотримання однотипної інформації від кожного респондента. Відповіді всіхреспондентів повинні бути порівнянні і повинні піддаватися класифікації. Цеозначає, що відмінності і схожість у відповідях повинні відображати дійснівідмінності і схожість між респондентами, а не відмінності, викликані задаютьсяпитаннями або тим, як ці питання були зрозумілі.
Стандартизованогоінтерв'ю може використовуватися для багатьох цілей, включаючи визначеннягромадської думки з широкого кола питань, з'ясування споживчихуподобань, стереотипів поведінки, а також безлічі інших цілей, що включаютьотримання кількісної інформації.
Крім цього, даний видінтерв'ю дуже зручний у випадку, коли письмове опитування стаєскрутним внаслідок різнорідності аудиторії, необхідності пояснитибагато питань з урахуванням відмінностей в освіті респондентів, особливостейфізичних умов проведення опитування (наприклад, на вулиці, де респондент можепоспішати, бути зайнятий своїми думкам і т. п.).
Як правило, дляпроведення такого роду інтерв'ю не користуються послугами професіоналів. Вяк інтерв'юерів можуть виступати зовсім різні за родом занять люди,не пов'язані з соціологією як такої. Більш того, на посаду інтервьюра втакого роду опитуванні категорично не рекомендується запрошувати людей з соціологічнимосвітою. Вважається, що в цьому випадку інтерв'юер буде В«придушуватиВ»респондента достатком соціологічних термінів, волею-неволею буде давати оцінкувідповідям респондента, що може негативно вплинути на обстановку проведенняінтерв'ю і, як наслідок, - на якість одержуваних відповідей.
3.полустандартізірованноеінтерв'ю передбачає поєднання в собі особливостей стандартизованого інестандартизованого інтерв'ю.
У таких інтерв'юпередбачається менш жорстка структура
дій інтерв'юера. Вінвже не зобов'язаний суворо дотримуватися порядку питань, а так само може дещоміняти їх конфігурацію в міру потреби. Часто в таких інтерв'ю передбаченийлише список основних питань, частково їх порядок, а отримувана інформаціяслужить для формулювання гіпотез, виявлення соціальних проблем, що підлягають далібільш систематичного аналізу.
У цьому випадку прямеспілкування з респондентом і психологічні відносини, що виникають у ходіпроведення інтерв'ю, створюють чимало переваг для отримання інформації, щопредставляється малодоступним при використанні суворо формалізованогоінтерв'ю.
Правда, треба сказати,що ці ж переваги обертаються часом новими труднощами. Одна з нихполягає в тому, що інтерв'юер так чи інакше робить пе...
