ЗМІСТ
ВСТУП
Глава 1. Основні тенденції гендернихвідносин
1.1 Гендер та гендерна самосвідомість
1.2 Об'єднавча парадигма вгендерних дослідженнях
Глава 2. Дискурсивний феномен гендернихвідносин
2.1 Соціальне конструювання іфеміністський рух
2.2 Проблема суб'єкта гендернихвідносин
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Дослідження гендернихвідносин поступово стає невід'ємною частиною більшості соціальних ігуманітарних наук, при цьому різні науки і наукові співтовариства володіють різноюступенем чутливості до включення гендерної тематики в своєінтелектуальне поле. Найбільш гендерно сензитивними виявляються антропологія,психологія, соціологія, почасти філологія та філософія; гендернонечутливими - політологія, історія, економіка. Можна погодитися знаступними твердженнями: В«в Росії серед склалися суспільствознавчих дисципліннайбільш інтенсивно в останні роки освоює гендерну проблематику самесоціологія В»,В« досить очевидним є те, що саме інтенсивне їх(Гендерних досліджень - ЕЗ, АТ) поширення відбувається через соціологію В».В останнє десятиліття ми є свідками і учасниками змінидискурсивної ситуації: відбувається входження сучасної соціальної теорії взвільнений російський дискурс. Російський (теоретичний) дискурс вданий час є відкритим; він знаходиться в стані засвоєння, освоєння,сприйняття, вбирання, В«перетравленняВ» безлічі соціальних теорій самогорізноманітного походження. Серед них - і класичні підходи, і ті, яківиросли як їх критика. Така дискурсивна всеїдність компенсує дискурсивнийдефіцит радянського періоду, коли багато традицій, які створювали грунт дляфеміністської критичної теорії, були маргіналізовані. Російськадискурсивна ситуація має виражений когнітивний ефект. Він полягає у співіснуванніі накладенні один на одного теоретичних моделей, концептів і категорій,виросли в інших контекстах (хронотоп, по термінології М. Бахтіна).Дискурсивна відкритість означає освоєння і ревізію текстів, написаних наоснові іншого досвіду в умовах пересічних дискурсивних потоків. Тількипочинається становлення соціології гендерних відносин вже проблематизуєсвої підстави і претендує на міждисциплінарність.
ГЛАВА 1. ОСНОВНІТЕНДЕНЦІЇ ГЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН
1.1 Гендер ігендерна самосвідомість
Пол - це визначеністьлюдини, що виникає з різної ролі у відтворенні людей,супроводжується первинними і вторинними статевими ознаками і включає всебе тип сексуальності та статеву ідентичність. Приблизно те ж значення цьогопоняття пропонують вітчизняні та зарубіжні тлумачні словники. В«Пол - коженз двох генетично та фізіологічно протиставлені розрядів живих істот(Чоловіків і жінок, самців і самок), організмів В». Пол (sex) - В«фізіологічні,функціональні та психологічні відмінності, які ділять людей на чоловіків іжінок В».
Статева приналежність -це найважливіша ознака людської тілесності. Людина знаходиться в природі уНасамперед тому, що його тіло є природний, матеріальний феномен.Завдяки тілу, ми не тільки маємо мир як об'єкт, але й належимо йому. Тіло -це наша вкоріненість у світі (М. Мерло-Понті). Таким чином, біологічнийпів є поняття, яке характеризує головним чином первинні та вторинніфізичні ознаки, характерні для чоловіків і жінок: органи розмноження і т.д.
На відміну від статі, гендер- Це визначеність людини, що виникає в результаті соціокультурногонаповнення статевого диморфізму, що має систему смислосодержащіх символів,включає в себе статеворольової стереотипи, статеворольової норми і гендерну ідентичність.Це - певний тип ментальності і тип соціальної поведінки. Найважливішимознакою гендеру є гендерна самосвідомість. Якщо термін В«статьВ»використовується для позначення чоловіків і жінок, то термін В«гендерВ» осмислюється вкатегоріях В«мужностіВ» і В«жіночностіВ».
Ознака статі ділить людейна чоловіків і жінок. Характерною особливістю цієї ознаки є те, що їмне тільки володіють, але і демонструють це володіння: тілесні відмінності самі пособі не настільки істотні, однак чоловіки та жінки їх постійно акцентують.Разом з тим, доречно зауважити, що кожна людина являє собоюпевний синтез рис мужності і жіночності як соціально-рольовогоплану, так і на рівні гендерної самосвідомості, при цьому єдність, взаємозв'язок івзаємозалежність мужності і жіночності, чоловічої сили і жіночоїкраси (чоловічої краси та жіночої сили), створюють особливийморально-емоційний і естетичний фон, котрий сприяє загальномурозвитку людини.
Теоретично обгрунтованорозглядати гендер як комплексний механізм, як технологію, якавизначає суб'єкт нормативності та регулювання того, ким має стати людинавідповідно до соціальних експектацій. Цілком вживано поняттяВ«Гендерні системиВ», які включають в себе ідеї, інститути, поведінка,формальні правила та інші соціальні взаємодії, приписувані суспільствомлюдині у відповідності з соціокультурним підлогою.
Пологендерний диморфізмбув продемонстрований в драматургічній моделі Е. Гофмана, який запропонувавінтерпретувати процес взаємодії між чоловіками і жінками якрізновид драматургічного інтеракціонізму. У зв'язку з цим дослідниквводить для опису соціальних аспектів статі термін В«гендерний дисплейВ»,яким позначає всі культурні складові підлоги. Основу гендерної дисплеяскладають соціальні феномени інституалізації та ритуалізації статі.
Таким чином, гендерє якась самоорганізована система, що включає в себе конкретні символи,вироблені суспільством у процесі свого розвитку, норми і закони, що регулюютьжиття людини і суспільства, соціальні інститути, що втілюють в життя ці норми,і, нарешті, самоідентифікацію особистості, тобто розуміння людиною самої себеі свого місця в житті суспільства, причому все це в нежорсткої зв'язку з йогобіологічною статтю.
Погоджуючись із закликами пронеобхідності обережно вводити іноземні терміни у вітчизняний науковийлексикон, ми разом з тим вважаємо, що термін В«гендерВ» необхідний, він неє надлишковим і не може бути замінений категорією В«статьВ». По-перше, вінвиправдав себе з концептуальної точки зору, демонструючи наочносоціокультурну, а не природну домінанту гендерної диференціації. По-друге,і за межами англомовних країн вже склалася традиція використання даногоконцепту - в нашій країні історія його функціонування налічує вже близькодесяти років. По-третє, гендерні дослідження, показавши можливість розглядупитань статі в більш широкому інтелектуальному контексті, зв'язали їх з аналізомтеорії пізнання, екологічних проблем, принципів організації панування іпідпорядкування, способів конструювання картини навколишнього світу і багатьох інших.
Нам видається, щонайбільш зручним і несуперечливим у використанні термінів В«статьВ» і В«гендерВ»виглядає наступний підхід до співвідношення категорій: синонімом терміна В«гендерВ»є поняття соціокультурного статі, де підкреслюється самекультурно-символічна складова даного феномена, а В«статьВ» є синонімВ«Біологічної статіВ». На наш погляд, слід мати на увазі, що ці термінипозначають швидше біологічну та соціокультурну складові підлоги.
Розглянемо основнідоданки терміна В«гендерВ». Статеворольової стереотипи - це розподіл прав іобов'язків в соціальній сфері з урахуванням як статевих відмінностей, так ісоціокультурного поділу сфер маскулінності і фемінності. Статеворольові норми- Це сформовані у суспільстві і пропоновані індивіду стандарти (правила)виконання соціальних ролей у всіх сферах соціального життя.
Гендерна ідентичність -це усвідомлення себе пов'язаним з соціокультурними визначеннями мужності іжіночності. Подібним чином тлумачить В«статеву ідентичністьВ» С. Ушакін,визначаючи її як В«відображення не стільки ролі суспільства у визначенні (статевих)параметрів індивіда, скільки здатність (або нездатність) індивідаобмежити себе рамками моделей, запропонованих йому для самоідентифікації В». Можнаприпустити, що можливі...
