Харківськийгуманітарний університет
В«Народна УкраїнськаАкадемія В»
ФакультетВ«Заочно-дистанційного навчання
іпіслядипломної освіти В»
Кафедра Соціології
Курсоваробота
По курсу: Загальна соціологічна теорія
Тема:Теоретичні підходи до аналізу соціальної структури суспільства
За 4 семестр
Курсоваробота здана
в деканат_______________
(дата)
Виконав:
Студент 2курсу, групи СМ 21
Перевірив:
Харків -2008
Зміст
Введення
Розділ 1. Підходи додослідженню соціальної структури
В§ 1.1 Інституціональний
В§ 1.2 Субстанційний
В§ 1.3 Концепціїсоціальної стратифікації
Розділ 2. Класоваструктура українського суспільства
В§ 2.1 Капіталократія
В§ 2.2 Від бюрократів доутриманців
Висновок
Список літератури
Введення
Актуальність дослідження соціумуна конкретному етапі його існування полягає в проведенні системногосоціологічного аналізу динаміки онтогенезу функціонування і розвиткусоціальної структури суспільства, виявлення наслідків трансформації соціальногопростору в зв'язку з його різними змінами, зокрема, з переходом доринкових відносин, особливостями впливу процесів стратифікації імобільності на хід протікання транзитних процесів, що і відображено в данійкурсовій роботі. Подібні соціальні явища ми спостерігаємо в сучаснихсуспільствах країн СНД, Росії та Україні зокрема.
-->>
Суспільство перехідного періодувиступає одним із значних феноменів соціальної перебудови будь-якогосоціуму. У зв'язку з цим важливий системний процес аналізу всієї системи соціальнихзв'язків і відносин, які відчувають нині свою активну трансформацію, висловлюючисьв значних структурних змінах компонування її стрижня - соціальної структурисуспільства, комбінаторних блоків, що входять до них соціальних груп, класів,шарів, загонів, страт, інших соціальних утворень. Особливістю досліджуваногоперіоду виступають інтенсивні тенденції деформації стабільних, стійких, навітьвідверто стагнаційних в недалекому минулому соціальних утворень. Деякіз них, будучи в недалекому минулому престижними і, здавалося б, непорушними посвоїм соціальним статусам і ролям у сфері соціальних зв'язків і відносин, вкризові періоди зникають, або займають малозначні, аутсайдерськіпозиції. Активний ріст принципово нових для колишнього суспільства соціальнихутворень і структур. Специфікою суспільства, що розвивається виступає очевиднаі скритна констеляція різних соціально-економічних укладів як минулогопсевдосоціалістичного ладу, так і нових ринкових реалій. Причому цівзаємовиключні один одного системи в транзитний період суспільства представляютьунікальний, суперечливий симбіоз складних по протіканню, часом непередбачуванихсоціальних явищ. У такий дуже обмежений за масштабами відрізок соціальногочасу відбувається активне реформування відносини індивідів, цілих груп,шарів перехідного суспільства не тільки до своїх колишнім і новимсоціально-професійним статусним і рольових позиціях, але і до сфермотиваційно-споживчих, ціннісних відносин, престижу, способу життя,трудових, політичних, духовних, психологічних та інших стереотипівповедінки і мислення. Перехідне суспільство значно стимулювалостратифікаційні і мобільностние тенденції в розшаруванні і переміщеннях всоціальній структурі суспільства. Стали менш жорсткими обмеження на переходи зоднієї соціальної групи, класу в іншу страту, з'явилася системапримусового, маргінального переходу з вищестоящих на нижчі позиції.Тобто, соціальна структура активно змінюється, у зв'язку з чим і потрібносерйозний теоретико-соціологічний аналіз всієї сукупності соціальних зв'язківі відносин, які є її базовою основою.
Розділ 1.Підходи до дослідження соціальної структури
Доводиться констатувати, що ітут немає єдності ні в тлумаченні ключового поняття, ні в методологічнихпідходах. Історія соціології свідчить про те, що поняття соціальноїструктури використовувалося в двох головних сенсах, умовно позначаються як"Інституціональний" і "субстанціональні", за якими ховаються різнітипи концептуального осмислення та інтерпретації структури суспільства.
В§ 1.1 Інституціональнийпідхід
Перша - "інституційна"трактування соціальної структури веде свій початок від Е. Дюркгейма, надававвирішальну роль у поясненні соціальних явищ, встановленню причиннихзалежностей між досліджуваними явищами і соціальним середовищем, утворюють її"Соціальними фактами", під якими він розумів різні елементи колективногосвідомості: мораль, звичаї, вірування та ін Останні існують об'єктивно,володіють по відношенню до індивіда примусовим впливом і тому за своїмвпливу на поведінку людини, схожі з природними факторами ізакономірностями. Зримим втіленням соціальних фактів є соціальніінститути, за допомогою яких суспільство регулює поведінку людей в окремихжиттєво важливих областях. Для Дюркгейма причинний підхід був тотожнийструктурному аналізу. Із загального змісту його соціологічної концепції можназробити висновок, про те, що під соціальною структурою він розумів різніелементи ціннісно нормативні структури суспільства, регулюючих і направляючихповедінку людини. Характерна риса структуралістична методології Е.Дюркгейма - антіредукціоналізм, розуміння соціального як якісно іншогостану в порівнянні з індивідуально психологічним рівнем поведінки людейі пов'язане з цим принципова вимога пояснити "соціальне допомогоюсоціального ", тобто без звернення до фактів психології або біофізіологіі. [4]
Інший відомий англійськийсоціолог і антрополог А.Р. Редкліфф - Браун майже аналогічно Дюркгейму прианалізі поняття соціальної структури також апелює до методологіїприродничих наук, вважаючи, що в соціальній науці, як і в будь-який інший сферізнання, це поняття має виконувати основну роль, тому що самеза допомогою соціальної структури зберігається стійкість і наступністьсуспільного життя. Він розглядав суспільство як систему соціальних відносин івзаємозв'язків між людьми, свідомо ігноруючи її матеріально-предметні іприродно фізіологічні аспекти. Подібно Е. Дюркгейму, він займаєантіредукціоністскую установку, наполягає на не сводимости соціального доіндивідуально-психологічним проявам. Поняття соціальної структуривикористовується англійським вченим в широкому і у вузькому сенсі слова. У першомусенсі воно ототожнює соціальну структуру зі що складається в суспільствісукупністю ("мережею") соціальних зв'язків і відносин. Апелюючи до методологіїприродничих наук, він вважає, що будь-яка наука має справу не з окремими,унікальними явищами, а з типовими, узагальненими, регулярно повторюванимиподіями. Отже, те, що потрібно для наукових цілей, відноситься до формиструктури, під якою розуміється і типові, стійкі, регулярновідтворювані зразки соціальних дій і поведінки людей. Останніє результатом абстракції і узагальнення різноманітних, індивідуальнозабарвлених дій конкретних особистостей.
На думку Редкліфф-Брауна,соціальна структура є організацією особистостей в певних відносинахі регулюється інститутами, що представляють собою встановлені зразкиповедінки або набір зразків поведінки, що відносяться до деякої областісоціального життя. Процес функціонування структури якраз і являєсобою соціальну активність, спільні дії і взаємодії суб'єктів,які включаються в соціальні відносини за допомогою соціальної структури.Які, ж висновки, як нам здається, можна зробити з концепції соціальноїструктури Редкліфф-Брауна? По-перше, основним елементом соціальної структуривиступають не особистість і не група (тобто не суб'єкти соціальної дії), астійкі, регулярно відтворювані зразки соціальної поведінки - складніпозиції, які є будівельними блоками для більш ускладнених структурнихутворень, і, в першу чергу, соціальних інститутів, за допомогою якихздійснюється нормативна регуляція та координація пове...