Зміст:
Введення
Сутність соціальногопроектування
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Всучасних умовах зростаючою потребою стає проектуваннясоціальних систем, яке в принципі зводиться до визначення майбутнього стануконкретного соціального об'єкту, процесу, явища в межах певноїпрограми і плану. З приводу виникнення соціального проектуванняіснують три точки зору.
Згідноперший проектування виникло вже в античні часи. Праця ПлатонаВ«ДержаваВ» можна вважати одним з перших соціальних проектів.
Згіднодругий точки зору говорити про проектування можна тільки починаючи з 20 - 30-хрр.. XX сторіччя, коли склалася філософія та ідеологія проектувальноїдіяльності.
ВВідповідно до третьої точкою зору проектування виникло в другій половиніXX в., Коли соціальна сфера перемістилася з задвірок суспільства в його центр. Вцей же час склався системний підхід, який зумовив проектуванняяк різновид системного моделювання. Реалізовані нині національнісоціальні проекти (освіта, охорона здоров'я, доступне житло та ін)підтверджують актуальність і значимість соціального проектування [2, C.127-128].
Сутність соціального проектування
Соціальнепроектування - це проектування соціальних об'єктів, соціальних якостей,соціальних процесів і відносин. На відміну від проектування таких об'єктів,при зміні яких не враховується суб'єктивний фактор, при проектуваннісоціальних об'єктів цей фактор повинен враховуватися. Його облік багато в чомузумовлює специфіку соціального проектування. При цьому в підстависоціального проектування повинні бути закладені наступні параметри:
-суперечливість соціального об'єкта;
-багатовекторність розвитку соціального об'єкта;
-неможливість опису соціального об'єкта кінцевим числом термінів будьсоціальної теорії (принципова формалізації);
-багатофакторність буття соціального об'єкта;
-наявність безлічі суб'єктивних складових, що визначають співвідношення належногоі сущого відносно розвитку соціального об'єкта;
суб'єктивніфактори формування соціального очікування, соціального прогнозу і соціальногопроектування;
-фактори, що визначають різні критерії оцінки зрілості розвитку соціальногооб'єкта.
Перерахованівище фактори не є кінцевим списком причин, що визначають специфікусоціального проектування. Вони лише є системою тих параметричнихрис, які характеризують те, що проектування соціальних об'єктів коріннимчином відрізняється від проектування таких об'єктів, які не володіютьзазначеними рисами [1,с.7].
Соціальнепроектування є систематичним описом соціального експерименту,однією з форм випереджального відображення соціальної дійсності, що міститьпропозиції щодо даної розробки на практиці. Результат соціальногопроектування - це науково обгрунтоване визначення варіантів плановогорозвитку нових соціальних процесів і явищ. Без проведення соціальногопроектування неможливо оцінити правильність прогнозу, розробити науковообгрунтований план соціального розвитку. Проектування враховує і можливістьневдалого експерименту з перевірки ідей. У цьому випадку потрібен ретельний аналізпричин: чим викликане невідповідність у вирішенні поставлених завдань? Процессоціального проектування ще називають В«соціальним конструюваннямВ».
Соціальнепроектування використовується як один з компонентів цілеспрямованоїдіяльності, коли розробляються різні варіанти вирішення нових соціальнихпроблем. Воно застосовується також при підготовці соціальних планів і програм порегулюванню перетворюваних процесів і явищ, які раніше не потребувалидетального опрацювання та управлінні.
Визначаючираціональні параметри організації відносин у країнах, що розвиваються або створюванихсоціальних об'єктах, соціальне проектування виступає проміжною ланкоюна шляху опредметнення соціальних знань. В першу чергу, черезпроектування проявляється творча активність нашої свідомості, яке нетільки відображає світ, В«але і творить його, творить з урахуванням об'єктивнихзакономірностей у відповідності з потребами людей. Саме за допомогоюпроектування та подальшого втілення проектів у життя вирішальним чиномперевіряється істинність наших знань. Соціальне проектування в стані бутиодним з критеріїв істинності наших знань про суспільство, тому що воно орієнтованена практику і є її необхідним елементом [4, С.479-480].
Виділяютьсянаступні умови, які дозволяють конструювати соціальне майбутнє.По-перше, поряд з найбільш імовірною тенденцією існують менш ймовірні,але реально можливі тенденції розвитку, по-друге, в соціальних об'єктахзазвичай є запас внутрішніх соціальних ресурсів, які можуть бутимобілізовані для вирішення даної соціальної задачі; по-третє, громадськимструктурам властиве випробовувати значні деформації, що і може бутивикористано для реалізації пріоритетного варіанту майбутнього розвитку;по-четверте, перспективні цілі, подібні по змісту, можуть бути заміненіодна інший, а одна і та ж мета може бути реалізована різними засобами.
Крімтого, необхідно враховувати детермінацію, її особливості в суспільному житті,де кожний з компонентів системи відносно самостійний, але в той же часвзаємопов'язаний з іншими компонентами. Зміни в одному компоненті прямо абопобічно призводять до змін в інших, а ці, тепер вже вторинні, зміниза допомогою зворотних зв'язків, у свою чергу, впливають на вихідний компонент,змінюючи його. Поведінка кожного компонента системи і системи в цілому багато в чомузалежить від характеру і спрямованості зворотних зв'язків, причому зберігаєтьсясукупність цих зв'язків, яка істотно детермінує поведінку системи.Перед нами, таким чином, складна форма нелінійної причинної залежності,яка притаманна цілісним системам взагалі і суспільній системі в особливості.
Соціальнепроектування в якості особливого типу соціально-інженерної діяльностівиявляється однією з найбільш перспективних технологій використаннясоціологічного знання. У цьому сенсі воно являє собою ефективнезасіб практичного освоєння всіх видів наукової інформації, новий спосібвідносно відокремленої, цілісної інноваційної діяльності, метод вирішенняекономічних, організаційних, соціальних і культурних проблем.
Просоціальному проектуванні заговорили зовсім недавно. Ще в 70-і рр..воліли писати про соціальне плануванні, програмуванні, нововведення.Але поява класу нових складних завдань у сфері економіки, культури,містобудуванні, дизайні серед інших типів соціально-інженерноїдіяльності виділили соціальне проектування.
Йогонеобхідно характеризувати в рамках зв'язку методології проектування ісоціальних наук, а також в рамках соціальної дії. Тільки в цьому випадкувдасться подолати два основних недоліки соціального проектування. Один -низька проектосообразность (соціальні проекти або утопічні або підміняютьсясоціальними маніфестаціями), інший - втрата соціальних параметрів [3, C.323-325].
Соціальнепроектування, як і всяка специфічна сфера знань, має категоріальний(Понятійний) апарат. Категорії виступають як сходинки пізнання світулюдиною. Про рівень розвитку науки можна судити по її категоріальногоапаратові.
Категоріальнаструктура соціального проектування - це сукупність дефініцій, спрямованихна наукове відображення основних параметрів, характеристик майбутніх систем,процесів, явищ, їх блоків і т. п.
Основнимиелементами проектної діяльності, його найважливішими теоретичними категоріямиє: соціальна система, суб'єкт проектування, об'єкт, соціальнатехнологія (як сукупність актів), методи соціального проектування, умовипроектування та ін
Важливемісце в проектній діяльності займає поняття В«системаВ». У сучаснійлітературі можна зустріти велику кількість визначень системи. Одне з них:система - це цілісність, організована безліччю функцій і відповіднихїм управлінських дій щодо прийняття рішень та їх реалізації. У системівиділяють елемент і структуру. Під елементом зазвичай розуміється ...
