Міністерство освіти і науки України Національна академіяприродоохоронного та курортного будівництва
Контрольна робота з соціології на тему:
"Становлення і розвиток соціології в XIX столітті"
Виконав студент Група ПГС-301-з
Перевірив _______________________
р. Сімферополь 2009
Зміст
Введення
1. Виникнення і розвиток соціології ХІХ століття
2. Психологічний напрям у соціології
Висновок
Список використаної літератури
Додаток
Введення
Соціологія вивчає практично всі суспільні явища,найрізноманітніші прояви людського життя й діяльності.
Для більш повного вивчення та розуміння предмету соціологіянеобхідно розглянути історію становлення та розвитку соціологічної науки.
Одним з найважливіших етапів історичного розвитку наукисоціологія є період XIX - початок ХХ століття, або так званийкласичний період.
Ідея прогресу,розроблювана спочатку в соціальній філософії, одержує поступовоприродничонаукове підтвердження. Особливе значення в цьому плані мала концепціяеволюційного розвитку в біології. Після виходу в світ робіт Ч. Дарвіна ідеяеволюціонізму міцно затверджується у філософії і науці, стимулюючи формуваннянових дослідницьких програм і методологічних установок. Проникає цяідея і в соціологію, визначаючи теоретичний статус зароджується науки,акцентуючи увагу дослідників на генетичному поясненні досліджуваних явищ.У цій своїй спрямованості соціологія тісно змикалася з історичними дисциплінами,націленими на вивчення первісних формацій, етнографії, фольклору і т.д. Томув якості представників цього напряму в соціології виступали не тількичисті соціологи, але і ряд видних фахівців в області допоміжнихдисциплін історії.
Спеціалізація методівсоціального пізнання штовхала поступово на розуміння специфіки пізнавальногооб'єкта, тобто суспільства.
У ХIХ столітті масштабнерозгортання соціальних досліджень обумовлено соціально-економічними,політичними, духовними потребами і логікою розвитку самого науковогопізнання дійсності. Розвиток математики обумовлює появу новихметодів логічних і світоглядних уявлень про суспільство. Досягненняполітекономії, соціальної і моральної статистики, фундаментальні ідеїфілософії історії про цілісність і єдність людства і загальних законах йогорозвитку стали поштовхом в пізнанні соціального.
Досліджуючи масове соціальне поводження, соціологія тісно взаємодієз соціальною психологією. Однак соціальна психологія не вивчає власнесоціальних відносин (для неї ключовою категорією є спілкування). Соціологіяж вивчає поведінку людей саме в соціальних відносинах і системах. Для неїце поведінка є поведінка соціальних систем, а не лише психологічнікомплекси, що виникають і функціонують в соціальному спілкуванні. Разом з тимсоціальна психологія зіграла велику роль у розвитку соціології. Ще в кінці19 в. склалося психологічний напрям в соціології.
Психологічний напрям у соціології - одне знапрямків, що пояснює соціальні явища і процеси психологічнимифакторами і тому зводить, по суті справи, соціологію в тій чи іншій мірівідповідно до соціальної психології. Головна заслуга психологічногонапряму в соціології і політології - зосередження пильної увагина з'ясуванні місця та ролі суспільної та індивідуальної свідомості, їхспіввідношення в соціально-політичному житті, на аналізі мотивації соціальних іполітичних дій людей і її механізму. Разом з тим в його рамках частішевсього відбувалося однобічне перебільшення значення психологічного моменту(Почуттів, схильностей, інстинктів і т.п.) на шкоду іншим, у тому числі власнесоціальним і політичним. Суспільні відносини неправомірно зводилися лише доміжособистісним, а сама особистість - до її самосвідомості.
Метою даної роботиє вивчення виникнення і напрямів розвитку та становлення соціологіїв XIX - початку ХХ століття, а також психологічний напрям в соціології.
Без знання цих моментівв історії неможливо повною мірою зрозуміти і осмислити значення соціології якнауки про суспільство.
1. Виникнення і розвиток соціології ХІХ століття
Сорокові роки 19 століття - період становлення соціології якнауки про суспільство. Вперше в науковий обіг ввів цей термін Огюст Конт (1798-1857гг.)- Французький філософ, соціолог, засновник позитивізму. Працюючи секретарем А. Сен-Сімона,він розвивав головні ідеї цього вченого - представника утопічного соціалізму,надалі О. Конт створив своє вчення, яке спочатку назвав "соціальноїфізикою ", а 1938р. соціологією. Це теорія була викладена в "Курсіпозитивної філософії "та" Системи позитивної політики "- головнихпрацях О. Конта. У цих працях Конт встановлює єдиний закон руху історіїі людського пізнання, переформулювати запропоновані вже Джамбаттіста Вікотри стадії історії людства в стадії пізнання, які послідовноповинен пройти людський дух: теологічна, або фіктивна; метафізична, абоабстрактна; наукова, чи позитивна.
Перехід від однієї стадії до іншої характеризується зміноюпанівних суспільних ідей. На перших стадії - теологічної, всі явищасоціального життя пояснюються на основі релігійних уявлень, а світогляддіями надприродних сил. Цей період поділяється на три етапи: фетишизмз вищою формою - поклонінням небесним світилам; політеїзм (найбільший розквітуяви - антична Греція); монотеїзм, коли визнання єдиного духовногопринципу веде до єдності різноманітних форм духовного життя, але приглушуєуяву. Друга стадія - метафізична, є критичною по відношеннюдо першої, божественні сили замінюються різного роду абстракціями, втіленимив різного роду сутності світу. Що стосується третьої стадії, позитивною, то Контхарактеризує її так: "людський Розум, визнавши неможливість досягтиабсолютних знань, відмовляється від вирішення питання про походження і призначенняВсесвіту, так само як від пізнання внутрішніх причин явищ ", щобзайматися лише "відкриттям шляхом з'єднання міркувань і спостереженьдійсних законів цих явищ, тобто незмінних відносинпослідовності і подібності між ними ", тобто з'являється можливістьпозитивного, наукового пояснення спостережуваних явищ, процесів ізакономірностей і їх розвитку.
Науки (і тут Конт виступає як спадкоємець французькогоОсвіти) не є самоціллю, вони служать прогресу людства. Соціологіяяк позитивна наука в майбутньому повинна забезпечити пізнання, яке полегшитьполітичні дії, що сприяють розвитку держави в напрямку "позитивногостану ".
Таким чином, "позитивність" у Конта відноситься, зодного боку, до пізнання, а з іншого - до соціального устрою. Позитивнестан є не тільки засобом, а й метою духовно-морального розвитку,досягнення згоди суспільних відносин за допомогою "природних законів".
В якості інструмента пізнання позитивна наука націлена напізнання законів. Кожна більш складна наука будується на більш загальних науках ітому може користуватися їхніми методами, але кожна більш складна наука додаєсвій специфічний метод або спосіб розгляду. У разі соціології цеісторичний метод, що полягає в порівнянні попереднього і наступногостанів і виведенні на цій основі законів розвитку (Додаток 1, табл.1).
О. Конт класифікує всі існуючі науки, вибудовуючиієрархію від математики через астрономію, фізику, хімію, біологію, до соціології,яка представляє науку самого високого рівня. Яка повиннасприяти зниженню негативних явищ у суспільстві, раціоналізації тапрогресу. Свої висновки і узагальнення соціологія повинна робити на основіспостережень соціального життя, шляхом безпосередньої реєстрації соціальнихфакторів, використовуючи методи експерименту і порівняння.
Соціологія як наука про людському суспільстві є самоюмолодий окремою наукою в складеній Контом енциклопедії наук. З її допомогоюможна не тільки пояснювати закономірності суспільного устрою і розвитку,але і поставити політику на наукову основу для сприяння прогресу людини ісусп...
