Реферат Соціологічна теорія марксизму

-->> виглядітрагедії, другий раз у вигляді фарсу В»

К. Маркс

Соціологія марксизмувустами своїх основоположників Карла Маркса (1818-1883) і Фрідріха Енгельса(1820-1895) заявила про себе як про науковому тлумаченні історичного процесу,що базується на об'єктивних даних історичної, економічної, соціологічноїта інших наук. Розроблене К. Марксом і Ф. Енгельсом матеріалістичнерозуміння історії було продовжено у своєму розвитку Г.В. Плехановим, В.І.Леніним, А. Лабріоли, А. Грамші і іншими видними представниками марксизму ХХстоліття. В даний час соціологія марксизму піддається грунтовної і часомсправедливій критиці. Але як би до неї не належить, вона є одним зтечій сучасної соціологічної думки і має своїх прихильників у багатьохкраїнах світу.

Марксистськасоціологія - цеперш за все матеріалістичне розуміння історії, вироблене на основідослідження реального змісту історичного процесу, його об'єктивнихзакономірностей. На становлення соціології марксизму в тій чи іншій мірівплинули діалектика Гегеля, а також політико-економічні тасоціологічні погляди таких мислителів попереднього періоду, як А.Сміт, Д. Рікардо, К.А. Сен-Сімон та інші. Створенедіаоектіко-матеріалістичне розуміння історії дає своє поясненняматеріальних основ життя суспільства, характеру взаємодії його основнихсторін, об'єктивної спрямованості його розвитку та ролі свідомої діяльностілюдей в історичному процесі.

В історичномуматеріалізмі поняття В«прогресВ» позначає висхідний суспільний розвиток, рухсуспільства вперед.

Поглиблюючи і розвиваючифілософський матеріалізм, Маркс довів його до кінця, поширив його пізнанняприроди на пізнання людського суспільства. Хаос і свавілля, що панували до цихпір в поглядах на історію і на політику, змінилися разюче цільної істрункої наукової теорією, що показує, як з одного укладу суспільного життярозвивається, згодом зростання продуктивних сил, інший, більш високий, -з кріпацтва, наприклад, виростає капіталізм.

К. Маркс вживавтермін В«суспільствоВ» попринаймні у двох сенсах:

1) суспільство трактувалосяїм як матеріальне утворення, відокремитися від природи і співвідносне з нею,як людське суспільство, людство;

2) як конкретнеіндивідуальне суспільство, В«соціальний організмВ» в єдності його загальних, особливихі одиничних ознак.

Тепер - з часупояви В«КапіталуВ» - матеріалістичне розуміння історії вже не гіпотеза, анауково доведене положення.

Марксизм - ідеологія визвольногоруху робочого класу, практично дозволяючого найбільшу прогресивнузавдання ліквідації соціального Гента, побудови комуністичного суспільства. Ічим значніше були успіхи цього прогресивного руху, тим ворожеставало ставлення буржуазних ідеологів до самої цієї ідеї. Якщопредставники ХVIII століття вважали,що розвиток суспільства піде в майбутньому по шляху безмежного прогресу, то О.Конт і Г. Спенсер знаходять, що всі головні ідеї прогресу вже втілені вбуржуазному суспільстві і подальший розвиток буде еволюційним вдосконаленнямцього товариства. В останні роки свого життя Г. Спенсер відмовляється від термінаВ«ПрогресВ» і замінює його вельми невизначеним поняттям В«еволюціяВ».

Нерозв'язність соціальнихантагонізмів в умовах капіталізму перетворюють перехід від капіталізму досоціалізму в центральну проблему подальшого суспільного прогресу. Увагасаме до даної проблеми свідчить про суворої науковості й тісного зв'язкумарксизму з насущними завданнями суспільного розвитку. Але це не означаєзаперечення загальної ідеї суспільного прогресу і необхідності всебічногорозгляду історичного процесу в цілому.

Якщо поняття суспільногопрогресу може бути лише адекватним відображенням об'єктивно існуючоїспрямованості історичного процесу, то критерій його - віддзеркаленням найбільшстійких моментів цієї спрямованості, того, що являє собою їїсутність.

В ході історії безперервновідтворюються в розширених масштабах поряд з об'єктивними можливостямипрогресу і стимули, і засоби реалізації. Тим самим суспільний прогресвиступає як об'єктивно існуюча висхідна спрямованість саморозвиткусуспільства, як історична необхідність такого руху.

Основним, чіткофиксируемим історичною наукою напрямом історичного процесу єперехід людства від однієї суспільно-економічної формації до іншої.

Суспільно-економічнаформація -соціальна система, що складається з взаємозалежних елементів і перебуває встані нестійкої рівноваги. Суспільно-економічні формаціївідповідають періодам всесвітньої історії, послідовно змінюють один одного.Маркс виділяє п'ять основних формацій: первіснообщинний, феодальну,капіталістичну і комуністичну, окремо згадавши про азійському способівиробництва.

В основі формаційнихступенів історичного процесу і відповідно формаційних типів конкретногосуспільства лежить суспільний спосіб виробництва і виробничі відносини ввигляді його боку. Суб'єктами суспільних відносин єгромадські індивіди.

Відповідність формаційнихступенів історичного процесу висоті продуктивних сил дозволяє цілкомоднозначно стверджувати, що розвиток продуктивних сил виступає як В«вищогокритерію суспільного прогресу В».

Формування суспільно-економічноїформації супідрядно з розробкою матеріалістичного розуміння історії.Теоретичний же результат належить до розряду таких фундаментальнихдосягнень людської думки, які перетворюють відповідні знання всправжню науку.

У прагненні суспільноїдумки знайти якісні особливості етапів людської історії полягаєважлива передумова формаційної теорії. Однак сама така теорія дозволилапо-новому, на принципово іншому, науковому фундаменті осмислити своєрідність іпослідовність етапів історичного розвитку.

Згідно марксизму, змінасуспільно-економічних формацій відбувається під впливом головним чиномекономічних факторів, що вкорінені в способі виробництва, з якими пов'язаніінші чинники даного процесу, в тому числі соціально-політичні,ідеологічні і відносяться до галузі духовної культури. За своєю суттю цереволюційний процес, в ході якого один тип суспільства змінюється іншим.Матеріальною передумовою даного процесу, тобто соціальної революції,є поглиблюють і загострюють невідповідність застарілих економічнихвідносин і прогресивно розвиваються продуктивних сил суспільства. Останнімстає тісно в рамках старих виробничих відносин, їх розвитоксповільнюється, що викликає кризові ситуації у розвитку способу виробництва.

К. Маркс одним із першихрозробив уявлення про суспільство як систему , де особливе місценалежить вченню про суспільно-економічної формації.

Всі суспільнівідносини органічно пов'язані між собою і висловлюють взаємозал...