Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Социология » Соціологічні школи в США ХХ століття. Ідейні напрямки та представники

Реферат Соціологічні школи в США ХХ століття. Ідейні напрямки та представники

Федеральне агентство з охорони здоров'я і соціальногорозвитку

ГОУ ВПО Челябінська Державна Медична Академія

Фармацевтичний факультет

Кафедра біології


Контрольна робота з соціології

Соціологічні школи в США ХХ століття. Ідейні напрямки тапредставники


Челябінськ 2010


Зміст

Введення

1.Розвиток соціологічної думки в Америці

2.Емпірична соціологія в США першої половини ХХ століття

3.Теоретична соціологія США ХХ століття

4.Сруктурно-функціональна система Парсона

5.Основні сторони навчання Мертона

6.Соціометрія Морено

7.Соціокультурна динаміка по Сорокіну

8.Теорія соціального обміну

Висновок

Література


Введення

У США навколо провіднихуніверситетів Чиказького, Гарвардського, Мічиганського в кінці XIX - початку XXстоліть сформувалися великі наукові школи. Десятки тисяч проведених у першійполовині XX століття емпіричних досліджень заклали міцний фундамент науковоїсоціології. Якщо європейці під науковою соціологією розуміли, насамперед,теоретичну науку, що спирається на потужні традиції класичної філософії, тоамериканці зводили наукову соціологію насамперед до емпіричної, створеної зазразком класичного природознавства. Саме завдяки новому погляду наприроду соціології Америка незабаром випередила Європу в справі створення науковоїсоціології.

До 1960 р. більшістьамериканських університетів і коледжів мали департаменти соціології, хочатільки 70% з них пропонували підготовку на докторський ступінь. У 60-і роки вСША соціологів було більше, ніж у всіх країнах світу, разом узятих. Сьогоднітут більше 20 тисяч професійних соціологів, підготовлених 250університетами та коледжами.

Але ось парадокс: незважаючина достаток соціологів, Америка дала світові лише одне суто національне течія -символічний інтеракціонізм, і тільки одного великого соціолога - ТолкоттаПарсонса (1902-1979). Він намагався зробити в соціології той же, що у фізиціпрагнув здійснити великий Альберт Ейнштейн, - створити всеохоплюючусоціологічну теорію, яка пояснювала б всі рівні суспільства і всі формируху соціальної матерії. Парсонсу вдалося створити гігантську дедуктивнусистему абстрактних понять, що охоплює людську реальність у всьому їїрізноманітті.

Метою написання даноїроботи є вивчення літературних джерел за темою В«Соціологічні школив США ХХ століття. Ідейні представники та напрямки В». Також необхідно зробитивисновок про те, які з представників соціологічекіх шкіл внесли найбільшістотний внесок у становлення соціологічної думки в США ХХ століття.


1. Розвитоксоціологічної думки в Америці

Якщо в Європісоціологічна думка розвивалася в тісному контакті з філософією, то в Америцісеред соціологів отримала широке поширення соціальна психологія.Представники обох культур прагнули пояснити еволюцію і функціонуваннясуспільства, але робили це по-різному: європейці більше тяжіли до глобальнихісторичним схемами, американці - до конкретних моделей і прикладнимрозробкам.

Замість філософськоїсубстанції американці робили акцент на поведінці і дії. Їх не цікавилоте, що приховано всередині розуму і що не піддається точному виміру. Їхприваблювало те, що проявляється зовні, в так званому відкритому поведінці. Такз'явився біхевіоризм (від англ. behavior - поведінка), підпорядкував собі в першійполовині XX століття всі соціальні науки (економіку, психологію, соціологію,політологію). Тепер вже за ними закріпився ярлик поведінкових, абобіхевіоріальних наук. З цим званням, а саме поведінковій (а не філософської,якою вона була в Європі на початку XX століття), соціологія і дожила до наших днів.

Бурхливий розвитоксоціологічної науки в XX столітті породило багато течій, які дотримувалисясамих різних концепцій, поглядів як по загальнометодологічні позиціях, так іпо приватним проблем.

У XX столітті соціологіяпішла В«вширВ» - вона поступово охоплювала країни Східної Європи, Азії,Латинської Америки, Африки. Зараз практично немає жодної країни в світі, дене була б представлена ​​соціологічна наука в тому чи іншому вигляді.

XX століття - це і століттярозвитку соціології В«вглибВ». Вона охоплювала все нові і нові областіпізнання, відкривала багато прикордонні теми (місто, здоров'я, демографія) абонадавала нове соціологічне звучання тим проблемам, які булирозроблені іншими галузями людського знання (інфраструктура, спілкування,катастрофи та ін.)

У XX столітті відбувалося іконституювання соціологічного знання у вигляді відкриття спеціальних кафедр,факультетів, організації науково-дослідних центрів і організацій.Професія соціолога ставала востребуемой на ринку праці.

І, нарешті, слідвідзначити організаційне зміцнення соціології. У XX столітті були створені першінаціональні соціологічні суспільства і асоціації, які після другоїсвітової війни (1946) створили Міжнародну соціологічну асоціацію,організувала 14 всесвітніх конгресів і сприяла перетвореннюсоціологів в один з помітних загонів в області соціального знання.

Так як в процесвиробництва та розвитку соціологічного знання залучені тисячі людей у ​​кожнійкраїні, то цілком зрозуміло, що різноманіття теорій і концепцій, які буливироблені на світло в XX столітті і продовжують з'являтися у великій кількості і вданий час.

2. Емпіричнасоціологія США першої половини XX століття

Емпіричненапрям, що виник в рамках західної соціології в XX в., з'явилося ввідомому сенсі протиставленням теоретичних побудов класичноїсоціології XIX в.

Становленняемпіричної школи було пов'язано зі спробами подолання надлишковоготеоретизування, характерного для соціальної філософії XIX в., а також знеобхідністю вирішення нових практичних задач по управлінню суспільнимипроцесами в розробці засобів соціального контролю і регулювання суспільногожиття.

З1920 по 1950 рр.. емпіричні дослідження стають пріоритетним напрямкомв американській соціології. Початок цьому процесу поклали представникиЧиказької школи, що сформувалася на базі першого у світі соціологічного факультетуЧиказького університету. Засновник і керівник цього факультету А.В. Смоллодночасно очолив Американське соціологічне товариство. Вже з першихемпіричних досліджень соціологи Чиказького університету суттєворозійшлися в розумінні суті програми соціологічного дослідження та їїзначення як для проведення таких досліджень, так і для висновків, одержуванихз аналізу зібраного емпіричного матеріалу.

Початокамериканської емпіричної соціології було покладено з виходом в 1919 р.двотомної роботи У. Томаса (1863 - 1947) і Ф. Знанецького (1882 - 1958)В«Польський селянин в Європі та АмериціВ», яка цілком грунтувалася на емпіричномуматеріалі. Таким матеріалом стали для авторів роботи переважно документиособистісного характеру: листи, щоденники, біографії, - дозволили при вивченніпроблеми адаптації іммігрантів в нових для них соціальних умовахзосередити свою увагу на розкритті найважливіших питань організації життя вобстежуваних сім'ях.

Томасі Знанецкий спробували врахувати залежність мотивації діяльності того чи іншогообстежуваного від його належності до певної соціальної, релігійної такультурної спільності і організації. Дослідники соціальних наслідківпроцесів індустріалізації та урбанізації в Чикаго Е. Берджес (1886 - 1966) і Р.Парк (1864 - 1944) розробили положення соціально-екологічної теорії,виклавши їх у підручнику В«Вступ в науку соціологіїВ».

Прививченні локальних співтовариств в рамках міського агломерату (поселення) Е.Берджес висунув гіпотезу про існування В«концентричних зонВ». Кожна такаВ«ЗонаВ» належала певній соціальній групі. Методом картографуванняБерджес виділив в Чикаго 75 таких В«зонВ». Після дослідження він переконався, що...


Страница 1 из 5 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Поиск
Товары
загрузка...