Зміст
Введення
1. Поняття конформізму
2. Соціальні конформісти. Причини конформного поведінки
3. Основні види конформістів
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Конформізм (від пізньолат. conformis - подібний,згідною), морально-політичний термін, що позначає пристосуванство,пасивне прийняття існуючого порядку речей, пануючих думок і т.д. Конформізмозначає відсутність власної позиції, безпринципне і некритичнеслідування будь зразком, володіє найбільшою силою тиску (думкабільшості, визнаний авторитет, традиція і т.п.). У сучасному буржуазномусуспільстві Конформізм по відношенню до існуючого соціального строю тапанівним цінностям насаджується системою виховання та ідеологічноговпливу; він є типовою рисою діяльності бюрократичнихорганізацій.
Від конформізму слід відрізнятиконформність (конформні реакції), досліджувану соціальною психологією. Засвоєнняпевних групових норм, звичок і цінностей - необхідний аспект соціалізаціїособистості і передумова нормального функціонування будь-якої соціальної системи. Алесоціально-психологічні механізми такого засвоєння і ступінь автономіїособистості по відношенню до групи бувають різними. Соціологів і психологівздавна цікавили такі питання, як наслідування, соціальне навіювання, "психічнийзараження "і т.п. З 50-х рр.. XX в. предметомінтенсивних експериментальних психологічних досліджень стали способи відборуі засвоєння індивідом соціальної інформації та міра його відносини до груповоготискові. З'ясувалося, що вони залежать від цілої сукупності факторів - особистісних(Ступінь навіюваності індивіда, стійкість його самооцінок, рівеньсамоповаги, тривожність, інтелект, потребу в схваленні оточуючих іт.д.; у дітей конформні реакції вище, ніж у дорослих, а у жінок - вище, ніж учоловіків), групових (положення індивіда в групі, її значимість для нього,ступінь згуртованості і структура групи), ситуаційних (зміст завдання тазацікавленість в ній випробуваного, його компетентність, приймається чирішення публічно, у вузькому колі чи наодинці і т.п.) і загальнокультурних (наскількивзагалі в даному суспільстві цінується особиста самостійність, незалежністьсуджень і т.д.). Тому, хоча висока конформність асоціюється зпевним типом особистості, її не можна вважати самостійною особистісноїрисою; її співвідношення з іншими соціально-психологічними явищами, такими,як сугестивність, ригідність (твердість) установок, стереотипність мислення,авторитарний синдром і ін, вимагає подальших досліджень.
У цієї контрольної роботиавтор вважає основною метою визначення поняття конформіста, встановленняпричин виникнення явища конформізму, визначення різних типівконформістів, їх участь у формуванні суспільних цінностей.
При написанні контрольної роботидля досягнення поставленої мети автор робить аналіз навчальних посібників з соціологіїі психології, а також наукових праць деяких психологів, соціологів,всебічно розглядає питання про явище конформізму, встановлює видовіформи конформізму, визначає конформіста.
1. Поняттяконформізму
Явище конформізму було відкритоамериканським психологом С. Ашем в 1951р.
До теперішнього часудослідження по конформізму далеко вийшли за рамки простого описуекспериментально отриманих фактів, займаючи проміжне положення на стикутрьох наук: психології особистості, соціальної психології і соціології.
Багато дослідників в дослідахАша побачили відображення тих конфліктів і протиріч, які існують ввідносинах між людьми в сучасному капіталістичному суспільстві. Вони виходятьз певної концепції, згідно з якою суспільство підрозділяється на двірізко протилежні групи людей: конформістів і неконформістов ("Нонконформістів"). Конформізм оголошується неминучим результатомрозвитку суспільства. "Наш век можна назвати століттям конформізму", - заявляютьД. Креч, Р. Кратчфілд і Е. Баллечей, і далі: "Є свідчення, щосучасні культури розрізняються за ступенем впровадження схильності до конформностісвоїм членам ". "Ціна соціального прийняття є конформізм і втратанезалежності ", - пише Д. Генрі в роботі з промовистою назвою" Культурапроти людини ". "Тенденція до конформності - фундаментальневластивість особистості ", - стверджує Р. Кратчфілд. [1]
Ми маємо тут спрощенеподіл людей на дві категорії, причому в одному випадку абсолютизуєтьсяпідпорядкування людей диктату суспільства, в іншому - перетворюється в абсолютемансипація людини від суспільства.
Аналізуючи праці зазначених науковців-психологіві соціологів, можна прийти до висновку, що саме неконформісти (як їх описуютьавтори) відрізняються стійкістю особистості: вони характеризуютьсясамостійністю, емансіпірованності у поглядах, судженнях, вчинках віднавколишнього їх суспільного середовища. Однак стійкість особистості неконформістов,м'яко висловлюючись, є своєрідною, бо неконформісти протистоятьсуспільству, яке вороже їм і прагне шляхом тиску на неконформностьюособистість привести її "до спільного знаменника" - зробивши такий же, яквсі інші.
Навряд чи справедливо говорити простійкості особистості, "вільною від суспільства", про стійкість, таксказати, "робінзоновского толку". Для багатьох із зазначених вище робітхарактерно розширене тлумачення результатів досліджень по конформізму - прагненнябезпосередньо перенести експериментальну ситуацію Аша на умовисуспільного життя, надати цій ситуації широкий соціальний контекст. У ційзв'язку істотне значення має продовження експериментального дослідженняданої проблеми.
Саме слово "конформізм"має в звичайній мові абсолютно певний зміст і означає "пристосуванство".На рівні буденної свідомості феномен конформізму давно зафіксований в казціАндерсена про голого короля. Тому в повсякденній мові поняття набуваєдеякий негативний відтінок, що вкрай шкодить дослідженням, особливо якщовони ведуться на прикладному рівні. Справа ускладнюється ще й тим, що поняття"Конформізм" придбало специфічний негативний відтінок у політиціяк символ угодовства і примиренства.
Щоб якось розвести цірізні значення, в соціально - психологічній літературі частіше говорять не проконформізмі, а про конформності або конформному поведінці [2], маючина увазі чисто психологічну характеристику позиції індивіда щодопозиції групи, прийняття або відкидання ним певного стандарту, думки,властивого групі, міру підпорядкування індивіда груповому тиску.
У роботах останніх років частовживається термін "соціальний вплив". Протилежнимиконформності поняттями є поняття "незалежність", "самостійністьпозиції "," стійкість до групового тиску "і т.п. Навпаки,подібними поняттями можуть бути поняття "однаковість", "умовність",хоча в них міститься і інший відтінок. Однаковість, наприклад, теж означаєприйняття певних стандартів, але прийняття, здійснюване не в результатітиску.
Конформність констатується тамі тоді, де і коли фіксується наявність конфлікту між думкою індивіда ідумкою групи і подолання цього конфлікту на користь групи. Міра конформності- Це міра підпорядкування групі в тому випадку, коли протиставлення думоксуб'єктивно сприймалося індивідом як конфлікт. Розрізняють зовнішнюконформність, коли думка групи приймається індивідом лише зовні, а на ділівін продовжує йому чинити опір, і внутрішню (іноді саме це і називаєтьсясправжнім конформізмом), коли індивід дійсно засвоює думкубільшості. Внутрішня конформність і є результат подолання конфлікту згрупою на її користь.
У дослідженнях конформностівиявилася ще одна можлива позиція, яку виявилося доступнимзафіксувати на експериментальному рівні. Це - позиція негативізму. Колигрупа чинить тиск на індивіда, а він у всьому пручається цьомутиску, демонструючи на перший погляд вкрай незалежну позицію, у що бто ні стало заперечуючи всі стандарти групи, то це і є випадок негативізму. Лишена перший погляд негативізм виглядає як крайня форм...
