ЗМІСТ
1 СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА:ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, СПЕЦИФІКА ПРОВЕДЕННЯ 3
2 ОСНОВНІ ФОРМИ І МЕТОДИПРОВЕДЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ І ВИРОБЛЕННЯ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК .. 13
3 МОНІТОРИНГ В ПРАКТИЦІСОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ .. 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ .. 25
1СОЦІАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА: ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, СПЕЦИФІКА ПРОВЕДЕННЯ
Під експертизою прийнято розуміти дослідження якого-небудьпитання, що вимагає спеціальних знань, з поданням мотивованогоукладення. Загальним для безлічі спеціальних видів експертиз є те, щовони являють собою дослідження, а в деяких випадках (лікарсько-трудова,судово-психіатрична і деякі інші експертизи) - огляд;припускають вказівку на спеціальний, часом закріплений у відомчих актахабо навіть в законах порядок їх призначення і проведення; в основному застосовуютьсяпри діагностиці, проектуванні і складанні прогнозів. У ряді експертиз точнофіксується характер остаточного висновку: судово-психіатрична експертизавирішує питання осудності і неосудності; судово-почеркознавча експертизавстановлює виконавця текстів і т.д. Але головна специфічна рисаекспертизи полягає в тому, що вона являє собою дослідження задачі, поганопіддається кількісному аналізу і важко формализуемой, якездійснюється шляхом формування думки (складання висновку) фахівця,здатного заповнити недолік інформації з досліджуваного питання, спираючисьна свої знання, інтуїцію, досвід вирішення схожих завдань та В«здоровий глуздВ», ісистематизувати цю інформацію.
У соціальній сфері налічується безліч завдань,які важко піддаються точним розрахункам (тобто важко формалізованих задач),тому експертні оцінки тут знаходять широке застосування. Найчастіше вонимають вигляд укладення з того чи іншого нормативного документа або його проектом(Закон і законопроект, програма соціально-економічного розвитку, соціальнийпроект, надсилайте на конкурс, і т.д.), а іноді це підсумковий протоколнаради фахівців. У сукупності різні види оцінювання рішень абопроектів рішень у соціальній сфері являють собою соціальну експертизу.
Отже, соціальна експертиза є дослідженням,проведеним фахівцями (експертами), що включає діагностику станусоціального об'єкта, встановлення достовірності інформації про нього та навколишньогойого середовищі, прогнозування його наступних змін і впливу на іншісоціальні об'єкти, а також вироблення рекомендацій для прийняття управлінськихрішень і соціального проектування в умовах, коли дослідницька завданняважко формализуема. Це визначення відповідає чотирьом функціям соціальноїекспертизи:
діагностична функція - огляд стану соціального об'єкта в моментдослідження;
інформаційно-контрольна функція - дослідження інформації просоціальному об'єкті і його оточенні з метою встановити її достовірність та внестивідповідні корективи, якщо інформація містить спотворення;
прогностична функція - виявлення можливих станів соціального об'єкта в коротко-,середньо-і довгостроковій перспективі і можливих сценаріїв досягнення об'єктомцих станів;
проектувальна функція - вироблення рекомендацій з тематики експертуваннясоціального об'єкта для соціального проектування і прийняття управлінськихрішень.
Під соціальними об'єктами ми маємо на увазі людей, соціальніспільності, соціальні інститути та процеси, організації, соціальні цінності,ідеї, концепції, нормативні акти і т.п., прямо або побічно передбачаютьсоціальні зміни. Перелік соціальних об'єктів не може бути чітковизначений, оскільки соціальна реальність різноманітна і несвідомих доневеликому числу характеристик. У той же час практичні завдання соціальної експертизизмушують якщо не виключати якісь соціальні об'єкти зі сфери проведенняекспертного дослідження, то принаймні надавати різним об'єктам різнийзначення.
Неприпустимо покладати на соціальну експертизу невластиві їй функції, особливо ті, які володіють нормативним змістом.
Треба сказати, що на цей рахунок існують різні точкизору. Зокрема, деякі автори висловлюються за створення державноїсоціальної експертизи, що має обов'язковий характер і застосовує санкції допорушникам. Це означало б перейти від експертних завдань до завдань інспекційнимі правоохоронним. Такий шлях був би виправданий, якби однозначно будуваласясистема соціальних еталонів, у порівнянні з якими оцінюються та чи іншаситуація, те чи інше рішення. Але в соціальній галузі така однозначністьнедосяжна. Тому більш реалістичний і корисний шлях розвитку соціальноїекспертизи як оціночно-консультаційної діяльності. Організаційно цеповинно забезпечуватися невтручанням експерта в прийняття управлінськогорішення.
Що ж становить специфіку соціальної експертизи тавизначає межі її застосування?
Реальності людського життя - це як би два світи: світлюдей і речей і світ цінностей і норм. Соціальний простір є одночасносимволічний простір, в якому перетворюються природні людськіпотреби. Те, що людина живе в символізувати світі, сприймаєреальність за допомогою ціннісно-нормативної системи, а точніше -ціннісно-нормативних систем, як загальноприйнятих, так і сформованих успільнотах, де проходить його життя чи на які він орієнтується(Референтні групи), визначає дуже малу можливість використання векспертних оцінках еталонів і нормативів. При всіх недоліках, обумовленихскладнощами оцінки соціальної сфери, соціальна експертиза все ж моженадати важливі результати для прийняття управлінських рішень. Потребау проведенні соціальної експертизи виникає кожного разу, коли рішеннянормативного характеру (прийняте або підготовлене до прийняття) можепозитивно чи негативно позначитися на життєдіяльності людей; при цьому уприймає рішення органу:
1) немає ясності:
• щодоможливих масштабів впливу прийнятого рішення на життєдіяльність людей;
• в тому, наскільки будуть різними наслідки реалізаціїрішення для різних соціальних груп, різних територій, у різнихсоціокультурних умовах;
• в тому, яке ресурсне забезпечення необхідно; такаясність не може виникнути з причин:
• відсутністьзагальної думки в приймаючому рішення органі;
• недоліку аргументів В«заВ» і В«протиВ» підготовленогорішення;
• неможливість отримати аргументи іншим, крім експертного,шляхом;
2) є намір:
• прогнозуватинаслідки своїх рішень і соціально-проектної діяльності;
• аргументовано протистояти зовнішньому тиску (рішеннямабо проектів рішень органів вищого рівня, підвідомчих органів,інших учасників демократичного управління суспільством), домагаючись визнанняцих аргументів і внесення відповідних змін до названі рішення абодії;
• використовувати в своїх діях авторитет фахівців;
3) є дещо суперечать один одному рішень(Проектів), що вимагають наявності зовнішнього арбітра, щоб вибрати найкращийваріант.
Мета соціальної експертизи - встановлення відповідностідіяльності органів державної влади та інших соціальних інститутівсоціальним інтересам громадян і завданням соціальної політики, а такожформування пропозицій щодо досягнення цієї відповідності.
Цілі і завдання соціальної експертизи не можуть бутибезмежними, інакше її проведення втратить практичний сенс. Встановленнявідповідності діяльності органів державної влади та інших соціальнихінститутів соціальним інтересам громадян і завданням соціальної політики маєбути соціальним підсумком експертизи. Якби експерти розглядали всі можливіситуації, в яких зачіпаються соціальні інтереси людей, то величезний обсягдіяльності та її невизначеність поставили б їх у вкрай скрутнеположення. Тому необхідно уточнити мету соціальної експертизи,сформулювавши конкретні завдання, які вона покликана вирішувати:
• дати аргументований висновок про відповідністьнормативних правових актів і діяльності органів державної влади,рішень і діяльності органів місцевого самоврядування і т.д. положеннямсоціальної політики;
• виявити положення документів або факти діяльності,які можуть мати негативні...
