Зміст
Введення
Глава 1. Програми соціального забезпечення в США
1.1 Система фінансування охорони здоров'я в США
1.2 Соціальне забезпечення
1.3 Соціальне страхування
1.4 Добровольчий працю та благодійність
Глава 2. Соціальна політика вщодо сім'ї
2.1 Економічні і соціальні характеристики американськоїсім'ї в 90-ті роки
2.2 Стан інституту сім'ї і соціальні проблеми
2.3 Вплив державної політики на стан сім'ї
Висновок
Список використаних джерел та літератури
Введення
Хочау всьому світі широко відомо, як уряд і народ Сполучених Штатівдопомагають у разі потреби іншим країнам, багато хто не має уявлення просистемі соціального забезпечення, що функціонує в самій Америці. Оскільки економікакраїни заснована на системі приватновласницького капіталізму і вільномупідприємництві, навіть у тих, хто вивчає американський спосіб життя, нерідкоскладається уявлення, ніби американські громадяни повинні завждипіклуватися про себе самі. Вірно, що американці повинні самі задовольняти своїпотреби, і для більшості вміння обійтися без допомоги співгромадян ідержави - справа честі. Але вірно і те, що з 1930-х років Сполучені Штатистворювали розгалужену систему соціального забезпечення для тих, хто опинивсяне в змозі подбати про себе сам.
Зічасів британського колоніального панування по 30-і роки нашого століття невиникало особливих розбіжностей щодо оцінки ролі уряду в забезпеченнідобробуту американського народу. Місцева влада виділяли скромні посібникинайбіднішим, але в більшості випадків приймати ці посібники погоджувалися лишеостаточно зневірені. Широко вкоренилося й донині існуючу думку, щолюдина повинна наполегливо працювати і досягати всього сама. Люди забезпечували себев міру своїх можливостей. Вони приймали це як належне, і як належнебрало це суспільство. Нужденні могли розраховувати на допомогу церкви,благодійних організацій або рідні, але в масі своїй американці булипереконані: хто хоче працювати - роботу знайде, а хто не знаходить - той ледар, іякщо він живе в злиднях, значить заслуговує цього. Іммігранти, які прибули в НовийСвітло майже або зовсім без грошей, покладалися на допомогу земляків, щоб встати внового життя на ноги.
Об'єктвивчення дослідження становить соціальна політика США. У цьому плані простежуєтьсясучасний стан системи соціально-економічного регулювання розвиткукраїни при переході до нових орієнтирів соціально-економічного розвитку нарубежі століть, включаючи такі, як зміна потреб і пріоритетів структурно-інвестиційноїполітики; процеси активізації людського і матеріального потенціалів.
Актуальністьданого дослідження визначається тим, що трансформаційніпроцеси, аналогічні за своїм суті американським, безумовно, відбуваютьсяу всіх розвинених країнах. Однак склалося так, що при вивченні їх на прикладікраїн Європи та Японії на перший план виступають національні особливості,які відволікають увагу аналітиків від прояву загальних відтворювальнихзакономірностей. У чималій мірі цьому сприяє і те, що інші розвиненікраїни істотно відстають по багатьом важливим параметрам сучасного розвитку,та й економічна ситуація в них розвивалася не так сприятливо, як було доДосі в США. В американському ж досвіді загальні закономірності зазвичай проявляютьсяв найбільш зрілому вигляді і максимально очищені від історичних, національних таінших нашарувань.
Метою даної курсової роботи є розгляд соціальної політики США в періодправління адміністрації Б. Клінтона.
Згідноданої мети в роботі були поставлені наступні завдання :
1.Розглянути програми соціального забезпечення в США в період правлінняадміністрації Клінтона.
2.Розглянути соціальну політику щодо сім'ї в період правлінняадміністрації Клінтона.
Вроботи були залучені різні джерела, які представляють із себеурядові доповіді і звіти (В«Census Brief. US Dept. of CommerceВ», В«EconomicReport of the President В»,В« The Budget for Fiscal Year 1999 В»); статистичніматеріали (В«Statistical Abstract of the United States, 1998В»); різніперіодичні видання російською та англійською мовами (В«Бізнес УїкВ», В«США-епіВ»,В«ChallengeВ», В«Training and Development JournalВ», В«US News and World ReportВ»).
Всвоїй роботі ми спиралися на праці таких авторів як А.І. Антонов, В.М. Медков,Г. Бекер, І. Григор'єва, А.Р. Заведін, Е.А. Лебедєва, В.І. Марцинкевич, Н.Смелзер, В.В. Согрин, Є.В. Ярова та багато інших.
Також буливикористані численні роботи авторів на англійській мові таких як Г.Бекер, Е. Діон, Г. Фаукс, А. Хейденхеймер, Д. Мойніхан, П. Робертс, А.Розенталь, Дж. Вейсберг.
Глава 1. Програми соціального забезпечення в США
Активнасоціальна політика американської держави стала одним з факторів,забезпечують надзвичайно високий кваліфікаційний рівень робочої сили в США.Адміністрація Клінтона проголосила підвищення рівня освіти постійнійфункцією протягом життя людини в умовах економіки, яка переживаєбезперервну технологічну революцію. З державних джерелфінансується приблизно 80% навчальних закладів. Видатки на освіту досяглимайже 7% ВВП. Закінчену середню освіту мають 90% зайнятих в економіці,а вища освіта (включаючи незавершену) - 56%. Нині 81% відповідноївікової групи навчається у вищих навчальних закладах. Це в 2-3 рази вище, ніжв інших розвинених країнах [1].
Соціальнезабезпечення в США являє собою складну систему різних виплат, допомог,дотацій. Система соціальних витрат утворює міцну "страхувальнумережа ", що захищає інтереси населення у випадку втрати роботи,працездатності, годувальника. Понад 80 млн. американських громадян регулярноотримують допомогу за програмами державного соціального страхування тавспомоществованія, обсяг яких у 1997 р. вперше перевищив рубіж в 1 трлн.дол У другій половині 90-х років рівень бідності в США досяг найнижчоїпозначки за всю історію [2].
Згіднооцінками, на "людський капітал" доводиться приблизно 3/4національного багатства США. Капіталовкладення в людський фактор сталиголовною причиною упевненого економічного розвитку країни в кінці XX в.Економічний зміст так званого соціального контракту - стимулюваннязростання національного багатства країни.
Наохорона здоров'я американці витрачають 14, на освіту - 7,6, на науку - 2,6%ВВП (для порівняння Росія - тільки 3%, 4,5% і 0,5% відповідно) [3].
При Клінтоніздійснена реформа видатків на соціальне забезпечення, яка поклала межаїх зростанню. Головний наголос реформи був зроблений на переорієнтацію з програм допомогина підвищення конкурентоспроможності її одержувачів на ринку праці. У 1997 р.набув чинності закон, що передбачає обов'язкову участь реципієнтів втрудової діяльності (не менше 20 годин на тиждень). Обговорюються можливостіпідвищення пенсійного віку, збільшення внесків на пенсійне страхування,збільшення трудового стажу, необхідного для отримання пенсії [4].
У країніісторично склалися дві незалежні гілки соцзабезпечення - державна іприватна. Причому між бізнесом і державою встановилося своєріднерозподіл функцій. Держава більшою мірою відповідає за підтриманнямінімального рівня допомоги та її широку доступність. Бізнес у багатьох випадкахнадає соціальні послуги (пенсії, допомоги і т.д.) в більш високому обсязіі кращої якості: вони, як правило, пов'язані з програмами соціальногорозвитку, які мають майже всі компанії.
Осібнокоштує програма страхування по безробіттю, фінансування та управління якоїздійснюються спільно федеральним урядом і урядами штатів [5].Функціональні обов'язки двох рівнів влади розподілені наступним чином:виділення фінансових коштів в основному контролюється федеральнимурядом, а управління програмами та механізм її реалізації знаходяться іведенні штатів.
В ціломусоціальна допомога здійснюється за трьома основними каналами:
- державномусоціальному страхуванню (виплати по лінії загальною федеральної програми пенсій постарості...
