Введення
Сучаснесоціальна держава являє собою особливий тип високорозвиненоїдержави, в якому забезпечується високий рівень соціальної захищеностівсіх громадян за допомогою активної діяльності держави по регулюваннюсоціальної, економічної та інших сфер життєдіяльності суспільства,встановленню в ньому соціальної справедливості та солідарності.
Роботаз бездоглядними та безпритульними неповнолітніми в спеціалізованихустановах починається з адаптації їх до життя в самій установі, якає однією з сходинок адаптації в суспільстві. Від успішності процесусоціальної адаптації залежить подальша доля дитини: чи повернеться він навулицю, здійснить Чи протиправні дії, чи буде вести асоціальний спосібжиття.
Формидержавної підтримки незахищених верств населення
Державнапідтримка - це система законодавчих і соціально-економічних гарантій,засобів і заходів, завдяки яким створюються рівні для членів суспільства умови,забезпечують гідне і соціально прийнятну якість їхнього життя.
Головназавдання державної підтримки - забезпечити стабільність в країні ісоціальний захист громадян у нових умовах.
ВНині практично всі держави є соціальними. Соціальнедержава - це держава, що будує свою політику з урахуванням інтересів усіх,без винятку, соціальних верств і груп, що складають сучасне суспільство.
Соціальнедержава повинна забезпечувати людям прожитковий мінімум, створювати умовидля забезпечення громадян роботою, перерозподіляти доходи через державнийбюджет, охороняти найману працю, піклуватися про освіту, охорону здоров'я,культурі, родині, постійно покращувати соціальне забезпечення та інше.
Метоюсоціальної держави є забезпечення свободи і соціального захистунайбільш вразливих верств населення (безробітних, непрацездатних, інвалідів тат.д.).
Основнінапрямки державної підтримки:
правоваприрода соціальної політики;
соціальнезабезпечення;
наданнясоціальних послуг;
доступністьсоціальної підтримки для всіх членів суспільства;
наявністьдержавних структур соціального захисту, соціального забезпечення ізайнятості;
прийняттядержавою відповідальності за гідний рівень добробуту громадян.
Основнийзавданням соціальної держави є забезпечення рівноправності,моральності і справедливості у відносинах між людьми. Ці принципи можутьбути реалізовані шляхом розширення соціальних програм, заохоченняблагодійної діяльності (зокрема, звільнення від податківпідприємницьких структур, що здійснюють благодійну діяльність).
Державазацікавлена ​​в підтримці соціально вразливих груп населення. Це пояснюєтьсякількома причинами: держава, яка вважає себе цивілізованою зобов'язанаВ«Забезпечити населенню гідний рівень життяВ»; держава зацікавлена ​​врозширеному відтворенні кваліфікованої робочої сили;соціально-економічна підтримка незаможних В«згладжуєВ» економічний станрізних груп населення.
Особливостісоціальної адаптації бездоглядних та безпритульних неповнолітніх
Проблемасоціальної адаптації дітей та підлітків, які перебувають у важкій життєвійситуації - одна з актуальних проблем, що стоять перед суспільством.
Вибудовуванняроботи з соціальної реабілітації, адаптації та інтеграції безпритульних ібездоглядних неповнолітніх включає виявлення таких дітей та підлітків, їхпристрій до спеціалізованих установ для неповнолітніх (притулки,соціально-реабілітаційні центри, центри допомоги дітям, які залишилися безпіклування батьків), організацію заходів, спрямованих на пристосуваннякожного тимчасового етапу життя дитини до умов реальної дійсності. Втаких установах дитина вперше зустрічається з соціально благополучної середовищем,яка надає можливість неповнолітньому самому набути досвіду,необхідний для адаптації до навколишнього світу, при цьому дана середовище єдосить захищеною від негативних впливів.
Незважаючина безліч робіт вітчизняних дослідників, присвячених вирішенню проблембездоглядності та безпритульності неповнолітніх, тема соціальної адаптаціїданої категорії громадян, зокрема в умовах спеціалізованої установидля неповнолітніх, є мало вивченою. Проведений нами аналізнормативно-правових документів показав, що більшість з них спрямовані напрофілактику даного явища. Процес соціалізації, зокрема соціальногоадаптації неповнолітніх, регламентований погано і в основному визнаєтьсялише як дана необхідність.
Такимчином, виникає протиріччя: з одного боку, теми соціальної адаптаціїбездоглядних та безпритульних неповнолітніх в наукових роботах інормативно-правових актах приділяється достатня увага і підкреслюєтьсяважливість цього процесу, з іншого боку, на практиці цей процес мало вивченийі погано регламентований. Це протиріччя зумовило проблему дослідження:які існують особливості процесу соціальної адаптації бездоглядних табезпритульних неповнолітніх в умовах спеціалізованих установ длянеповнолітніх?
Зметою аналізу особливостей процесу соціальної адаптації бездоглядних табезпритульних неповнолітніх в умовах спеціалізованих установ намибуло проведено емпіричне дослідження процесу соціальної адаптаціїнеповнолітніх у спеціалізованих установах міста Казані.
Вдослідженні використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів:напівструктуровані інтерв'ю, спостереження, контент-аналіз щоденниківвихованців.
Дослідженняпроводилося в три етапи:
1.вивчення документації, що відбиває процес соціальної адаптації вихованців укожному спеціалізованому закладі (аналіз щоденників на кожноговихованця);
2.проведення інтерв'ю з фахівцями установ;
3.проведення інтерв'ю з вихованцями установ.
Підсумкипроведеного дослідження привели нас до наступних результатів і висновків:
1. Впроцесі соціальної реабілітації в умовах спеціалізованих установбездоглядні та безпритульні неповнолітні адаптуються лише до самогоустанові, а показники соціальної адаптації вихованців виражені слабо:діти і підлітки можуть лише адаптуватися до соціальних правилам, нормам іцінностям - без подальшого процесу їх інтеріоризації.
2.Незважаючи на структурні відмінності установ, відмінностей в здійснюванихустановами програмах і методиках із соціальної адаптації вихованців,аналіз основних показників відповідей респондентів та даних щоденниківвихованців показав, що процес соціальної адаптації бездоглядних табезпритульних неповнолітніх не має суттєвих відмінностей.
3. Напроцес соціальної адаптації вихованців впливають соціальний статуснеповнолітнього та тривалість проживання неповнолітнього в установі,а також наявність або відсутність досвіду проживання неповнолітнього на вулиці.
4. Впроцесі соціальної адаптації бездоглядних та безпритульних неповнолітніх вумовах спеціалізованих установ існують гендерні та віковівідмінності.
5.Фахівці установ недостатньо володіють знаннями про сутність процесусоціальної адаптації, а процес соціальної адаптації неповнолітніх уумовах спеціалізованих установ сприймають лише як процес адаптаціїдо самого установі.
Дляполіпшення ситуації, що склалася, для підвищення ефективності процесу соціальноїадаптації неповнолітніх в умовах спеціалізованої установи, занашу думку і з урахуванням пропозицій фахівців установ, необхіднареалізація наступних заходів:
-розробка та впровадження програм і методик, спрямованих на професійнуадаптацію підлітків в умовах спеціалізованої установи, введення вдія трудових майстерень і активне використання методик трудотерапії всоціально-реабілітаційної роботи з неповнолітніми;
-залучення коштів спонсорів, благодійних організацій, для поліпшенняумов життєдіяльності бездоглядних та безпритульних неповнолітніх вспеціалізованих соціальних закладах, у тому числі і в приймальних відділеннях(Ізоляторах);
-підвищення професійної кваліфікації персоналу спеціалізованогоустанови.
Вищеперераховані заходи реалізуються на муніципальному рівні управління. Одна...
