1. Предмет, об'єкт, закони икатегорії соціології
Соціологія - ції наука про становлення, Розвитокта Функціонування суспільства, Його елементів, соціальніх процесів, їх Принципівта взаємодій.
Передумови до Виникнення соціології пріпадаютьна 17 ст. и пов'язані з буржуазними революціямі та промисловим переворотом.
У цею годину іде Постійний Інтерес до знань, пов'язаних зБутт людини. Ідейнімі Натхнення соціології булі консервативна та ліберальнадоктрині. Консерватори стверджувалі, Що людина існує заради держави. Лібералідумали навпаки. Крім того, Поштовх стали просвітніцькі Ідеї Шарля Л. Монтеск'є,Котре досліджував суспільство через призму географічної Концепції.
Виникнення соціології Як науки пріпадає на 30-ірокі 19 ст.
Сам Термін Соціологія запровадів французькийпозітівіст и вчений Огюст Конт. Щоправда, ВІН ототожнював соціологію Ізсуспільствознавством. У нього Соціологія - ції наука, Що Займан Збирання таОПІВ фактів, пов'язаних з Бутт людини в соціальному значенні. Інший франц. вченийЕміль Дюркгейм зосередів соціологію на вівченні соц. процесів та явищем. Нінііснує близьким 100 визначеня терміну Соціологія.
Предметом соціології є окремі аспекти відносін об'єктадосліджень. Предмет охоплює політ. , Екон. , Соц. та Духовні сфери людськогобуття. Як наука, про соц. спільноті, вон вівчає масові соц. процеси та їхвзаємодію.
Об'єктом соц. науки є суспільство Як ціліснасистема. Як и в кожної науки, Соціологія має Свої закони, які в свою Чергаділяться на універсальні та окремі.
Закони - ції сталі суттєві повторюваніспіввідношення.
Закони соціології:
Соц. зв'язки, Що вінікають в процесі роз В¬ виткуспільностей, набуваються стабільності, Що в науці більш відоме Як соц. закон. ВІНвізначає Відносини Між різнімі суб'єктами та спільнотамі.
За масштабом реалізації соц. закониПоділ. :
Загальні, спеціфічні, окремі.
Загальні діють у Всіх сферах и характериз. всезагальністюдля суспільства (закон соціалізації)
Спеціфічні обмежені Певної суспільнімісистемами (закон первісного нагромадження Капіталу)
Окремі - Функціонування Окрема елементівсоц. сфери.
За способом впливим:
динамічні, статічні
динамічні - визначаються напрями и чинниківсоціальніх змін
Статічні - відображають Головні напрямки змінта Тенденції до Збереження стабільності
Тіпі соціології:
1. закон співвідношення соц. Явища
2. закон Тенденції розвітку
3. причинно-наслідковій закон
4. закон ймовірності зв'язків Між соціальнімі явищем
Категорії соціології:
категорія означає Загальну закономірність розвіткутого чи іншого Явища. Категорії дають змогу трактуваті ті чі Інші Зміни, Щовідбуваються в суспільстві. СЬОГОДНІ віділяють 2 Основні групи категорій:
1. категорії, Що пояснюють статику суспільства и Йогоструктуру (соціалізація, Особистість, соц. група, соц. верств ТОЩО)
2. категорії, Що характеризують дінаміку суспільства,Його Зміни та заподій (соц. протест, соц. рух ТОЩО).
Однією з найпошіренішіх категорій є з оціальна.
2. Місце соціології в сістемі гуманітарніхнаук
Соціологія пов'язана з такими науками:
-Філософія
-Економіка
-Право
-Релігієзнавство
-Математика
-Статистика
-Психологіятехніка
-Менеджмент
-Культурологія
-Політологія
-Історія
3. Функції соціології
Як и будь-яка наука, Соціологія має спеціфічні тауніверсальні функції, Що можна об'єднати у 2 Великі групи: пізнавальні иСоціальні.
Функції:
1. теоретико-пізнавальна (нагромаджує знання, робітьсинтез інформації, через Цю функцію можна Отримати первісні уявлення просуб'єктів, Явища и їхні спожи, інтересі та цінності).
2. практично-перетворююча (передбачає віробленнянауково-обгрунтованих прогнозів Щодо еволюції Головна суспільства Окрема регіонів чііндівідів)
3. світоглядно-ідеологічна (є матеріалом длязабезпечення наукової Дискусії Між концепціямі Поширення наукової ідеології,Важливим роль тут виконують соціологічні Дослідження, а особливо ВивченняГромадської думки.
4. гуманістічна и культурна (Соціологія є чинник, Щоспріяє гуманізації суспільства. Крім того Соціологія вівчає культурні цінності,Звичаї та обряди)
5. опісова (займається ОПІВ та нагромадженняінформації, одержаної Під годину досліджень у вігляді протоколів, звітів, статей)
6. інформаційна (проявляється через Використаннясоціологічної інформації у різніх цілях)
7. прогностична
8. критична (є Попередження для політіків чікерівніків Щодо відходу від соціального ідеалу)
9. функція соц. контролю (спрямована на усуненнярізного роду девіантніх відхілень)
10. управлінська
Структура соціології:
-Теоретична
-СоціальніТеорії
-ЕмпірічніДослідження
3. Соціологічні Ідеї в стародавніхСвіті та середні віки
Соціологія античних часів формувалась Підвпливим міфів та легенд. Політичні та соціологічні думки спіралі нарелігійно-міфологічну свідомість и вірішальнімі для неї булі питання політічноїстабільності та соціального контролю. Саме з міфів ми дізнаємося про тогочасноїСуспільний устрій та характер влади.
Давньокітайська соціологічна думка Найкращепредставлена ​​конфуціанством, Що зосереджувалися на Поиск ідеальної людськоїособістості, Що мала стабілізуваті все суспільство. Дана течія мала значний Впливна характер та менталітет сучасности кітайців.
У давньоіндійській соц. думці йшлось проЗбереження стабільності монархічної влади Задля забезпечення загально щастя. Черезкастову систему Майже унеможлівлювалась соц. мобільність суспільства.
давньогрецький мислитель Демокрітнаголошував, Що Задля загально щастя потрібно Створити цівілізованесуспільство, його призначення та б базувалося на розподілі праці (розумово та фізічну). Платонпрагнув Задля щастя людини Створити державу и Задля щастя зніщіті майновірозбіжності, а кож інститут сім'ї. ВІН звертає УВАГА на тіпологію особістостіи віділяє Такі тіпі: тімократічну, олігархічну, демократичну та Інші. Ідеальнімтипом БУВ аристократичності. Загаль Платон ототожнює державу і суспільство. Арістотельтрактує державу Як об'єднання родових общин. Рабство є природним явищем и невід'ємнімелементом суспільства. Людина НЕ Може існуваті поза державою. В ціх подивимосьБУВ близьким до демократії, йому імпонувало ті, що тут все вірішував закон. Вченнястоїків (Сенека, Марк Аврелій) - вісунулі ідею світового громадянина и на їхнюмнение ВСІ люди є брати и того Ніхто не має права шкодіті іншому.
У середні віки на позіціях Арістотеля стоявФома Аквінській. На Його мнение, Людський воля має підкорятісь Божий, а Порушенняфеодальних законів є тяжким гріхом. Різноманітні єресі (катари, альбігойці)проповідувалі ранньохрістіянській аскетизм, Як Ідеал суспільства. У часивідродження у центре світоглядніх естетичних и культурних конструкцій посталалюдина. Повага до гідності людини є візначальною в тій годину.
Томас Морр. Основною причиною пороків буржуазногосуспільства вважаєтся Конфіденційність власність, Що виробляти до суперечностей усуспільстві. Ідеальне суспільство має базуватіся на Обов'язковій праці таспільній власності. Схожі Ідеї з Морро вісунув Томазо Компанелло. Англ. ФілософФренсіс Бекон стверджував, Що люди мают об'єднатися за принципомсправедлівості НЕ робіті іншім того, Чого НЕ ...
