Зміст
Введення
1. поняття ергономіки. Етапирозвитку ергономіки
2. методи ергономічного аналізу. перспективи розвитку ергономіки
Висновок
Бібліографічний список літератури
введення
Праця з самихрізних сторін і з використанням своїх особливих специфічних методів вивчають:фізіологи, соціологи, філософи, психологи, технологи, юристи, лікарі, дизайнериі т.д. Таким чином, психологія праці - це частина різноманітних знань пропрацю.
Умовновиділяють наступні основні розділи вивчення людини у психології трудовоїдіяльності: психологія праці в традиційному варіанті, інженерна психологія,психологія управління (в більш сучасному звучанні - організаційнапсихологія), профорієнтація, професійна освіта: професійненавчання, більше орієнтоване на цілеспрямоване формування особистостіпрофесіонала і професійне саморозвиток суб'єкта праці, що припускаєпсихолого-педагогічну підтримку (або супровід) самовизначається впраці особистості.
Такожвиділяють наступні додаткові розділи психології праці, утворені на стикуїї основних розділів: психофізіологія праці; психогігієна праці;психологічні (і психофізіологічні) аспекти трудової реабілітації;профорієнтація інвалідів; космічна психологія; психологія юридичноїдіяльності; психологія менеджменту, маркетингу тощо
Відповідно,в кожній галузі психології праці конкретизується і предмет. Предметомпсихології праці є суб'єкт праці, виходячи з цього в інженернійпсихології це суб'єкт праці, розглянутий у взаємовідносини зі складноютехнікою. На сьогоднішній день це система В«людина - машина - середовище - соціум -культура - природа В».
Впсихології управління розглядається суб'єкт праці, включений у різніієрархічні виробничі структури і взаємини. У профорієнтаціїпредметом є суб'єкт, самовизначається у світі професійної праці.
Враховуючивелика кількість наук, які вивчають працю, а також різноманіття напрямків іпредметів в рамках однієї лише психології праці виникла необхідність створеннязагального напрямку, присвяченого вивченню трудової діяльності. Напрямокце ініціюється психологією праці і має назву - В«ергономікаВ»
1.поняття ергономіки. Етапи розвитку ергономіки
Ергономіка(Від грец. Ergon - робота і nomos - закон) - область научнопрікладнихдосліджень, що знаходяться на стику технічних наук, психології і фізіологіїпраці, в якій розробляються проблеми проектування, оцінки та модернізаціїсистеми В«людина - колектив-машина - середа - соціум - культура - природаВ». [1,с. 57].
Ергономіказаймається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності зметою оптимізації знарядь, умов і процесу праці, а також професійноїмайстерності.
Першідослідження, з якими безпосередньо пов'язують зародження ергономіки,відносять до 20-м рр.. 20 в., Коли у Великобританії, США, Японії та деякихінших країнах фізіологами, психологами, лікарями та інженерами робилисяспроби комплексного вивчення людини в процесі трудової діяльності з метоюмаксимального використання його фізичних і психологічних можливостей іподальшої інтенсифікації праці.
ТермінВ«ЕргономікаВ», запропонований ще в 1857 польським натуралістомВ.Ястшембовскім, отримав широке поширення після 1949, коли групаанглійських вчених на чолі з К. Мареллі організувала Ергономічнедослідне товариство, з яким зазвичай пов'язують формування ергономікияк самостійної наукової дисципліни. [4, с. 94].
Зсередини 50-х рр.. вона інтенсивно розвивається в багатьох країнах світу: створенаМіжнародна ергономічна асоціація (1961), в якій представлено понад 30країн; раз на три роки проводяться міжнародні конгреси по ергономіці; вМіжнародної організації зі стандартизації утворений технічний комітетВ«ЕргономікаВ».
ВВеликобританії з 1957 видається журнал В«ErgonomicsВ», що став офіційним органомМіжнародної ергономічної асоціації, а також журнали В«Applied ErgonomicsВ»(З 1969) і В«Ergonomics AbstractsВ» (з 1969); журнали ергономічного профілювидаються також у Болгарії, Угорщині, США, Франції. У Великобританії, Канаді,Польщі, Румунії, США, Франції, ФРН і Японії розробляються навчальні програми іведеться підготовка фахівців в області ергономіки в університетах та іншихвищих навчальних закладах.
Дожаль, повною мірою ідея інтеграції зусиль різних фахівців в областівивчення праці так і не реалізувалася, що свідчить про складність даногопитання, і про необхідність пошуку нових підходів у цьому напрямку.
Предметомергономіки є трудова діяльність, а об'єктом дослідження - системиВ«Людина - колектив - машина - середовище - соціум - культура - природаВ». Цюсистему часто називають В«ергономічної системоюВ». [5 с. 72].
Ергономіка -галузь міждисциплінарна, черпаючи знання, методи дослідження та технологіїпроектування з наступних галузей людського знання і практики: інженернапсихологія, психологія праці, теорія групової діяльності, когнітивнапсихологія, конструювання, гігієна й охорона праці, наукова організація праці,антропологія, антропометрія, медицина, анатомія і фізіологія людини, теоріяпроектування, теорія управління.
Ергономікатак чи інакше пов'язана з усіма науками, предметом дослідження яких єлюдина як суб'єкт праці, пізнання і спілкування. Найближчою для неї галуззюпсихології є інженерна психологія, завданням якої є вивчення тапроектування зовнішніх засобів і внутрішніх способів трудової діяльностіоператорів.
Ергономіка неможе абстрагуватися від проблем взаємозв'язку особистості з умовами, процесом ізнаряддями праці, які є предметом вивчення психології праці. Вона тіснопов'язана з фізіологією праці, яка є спеціальним розділом фізіології,присвяченим вивченню змін функціонального стану організму людини підвпливом його робочої діяльності та фізіологічному обгрунтуванню науковоїорганізації його трудового процесу, сприяє тривалого підтриманняпрацездатності людини на високому рівні.
Ергономікавикористовує дані гігієни праці, яка є розділом гігієни, що вивчаєвплив виробничого середовища і трудової діяльності на організм людини ірозробляє санітарно-гігієнічні заходи щодо створення здоровихумов праці.
Ергономіка поприродою своєю займається профілактикою охорони праці, під якоюмається на увазі комплекс правових, організаційних, технічних, економічнихі санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на забезпечення безпекипраці і збереження здоров'я працюючих.
Ергономікавирішує також ряд проблем, поставлених у системотехніці: оцінка надійності,точності і стабільності роботи оператора, дослідження впливу психологічноїнапруженості, втоми, емоційних факторів і особливостейнервово-психічної організації оператора на ефективність його діяльності всистемі В«людина-машинаВ», вивчення пристосувальних і творчих можливостейлюдини.
Впрактичному відношенні проблема взаємини ергономіки і системотехніки -це проблема організації всебічного та професійного обліку ергономічнихфакторів на різних етапах створення систем (проектування, виготовлення,випробувань, впровадження) та їх експлуатації.
Ергономіка неможе ефективно вирішувати поставлені перед нею завдання поза тісних зв'язків зпромислової соціологією і соціальною психологією та іншими громадськиминауками. Поза цих зв'язків ергономіка не може ні повноцінно розвиватися, ніправильно прогнозувати соціальний ефект від впровадження розроблюваних неюрекомендацій. Дана група наук в певному відношенні опосередковуєвзаємозв'язок ергономіки з економікою.
Ергономічнийпідхід до вивчення трудової діяльності не дублює досліджень, що проводяться всфері психології, фізіології та гігієни праці, але спирається на них та доповнюєїх. [2, с. 31].
Комплекснийпідхід, характерний для ергономіки, дозволяє одержати всебічнеуявлення про трудовий процес і тим самим відкриває широкі можливості йоговдосконалення. Саме ця сторона ергономічних досліджень представляєособливу цінність для наукової організації праці, при якій практи...
