Введення
Етика - цеодна з філософських наук, об'єктом вивчення якої є мораль, їїрозвиток, норми і роль у суспільстві. Як галузь філософії, етика покликана натеоретичному рівні вирішувати питання моралі і моральності, що виникають передлюдиною в його повсякденній діяльності.
Соціальнаробота, як особливий вид професійної діяльності, володіє специфічною,тільки їй притаманною сукупністю ідеалів і цінностей, що склалися в процесістановлення принципів і норм поведінки фахівців. Будучи спеціалізованоїдіяльністю, соціальна робота містить в собі неповторні ситуації,протиріччя, які необхідно вирішувати в самому процесі діяльності і якінерідко є предметом цієї діяльності. Ця обставина викликаєнеобхідність дотримуватися в діяльності особливих, більш жорстких моральнихпринципів і норм. [1]
В данийчас, коли соціальна робота стала невід'ємною частиною життєдіяльностідержави і суспільства, коли соціальні працівники включені в політичні,економічні і соціальні структури суспільства і суспільні відносини,з'явилася потреба формалізації етичних нормативів діяльності у сферісоціального захисту населення, оскільки, подібно всім соціальним інститутам,інститут соціального захисту та соціальної роботи виконує одну з найважливішихзавдань держави і суспільства - завдання стабілізації і збереження соціуму,підтримання та гармонізації існуючих суспільних відносин і забезпечення умовдля його подальшого всебічного розвитку.
Жоденсоціальний працівник не може самостійно встановлювати етичні правила іпорушувати стандарти професії. Якщо професійні інтереси не збігаються згромадськими, то з'являється ризик підриву професійного авторитетусоціального працівника. Суспільство і кожна людина чекають від професіоналадотримання етичних правил. Професійна етика соціальної роботипроголошує, що в се люди повинні мати рівні можливості, алепріоритет повинен бути відданий інтересам клієнта. [2]
Кодекс етикисоціальних працівників необхідний для того, щоб будь-яка діяльність проводиласяетично, з дотриманням і опорою на етичні ознаки, не приносячи шкоди і збитківкомусь. Кодекс етики не є зведенням чітких правил, він є як бизбіркою рекомендацій. Спори про етику в соціальних науках ведуться з двохпозицій - етичного абсолютизму і етичного релятивізму. В етичномуабсолютизме існують норми, порушник - піддається професійноїдискваліфікації; в етичному релятивізм етичність дій оцінюється точкизору конкретних обставин [3].
Різноманіття функцій професійної моралісоціального працівника обумовлено її високою соціальною значимістю.
Етично орієнтована соціальна роботаз'єднує суще з належним на засадах моралі і моральності. Вона необмежує себе абстрактними нормами і цінностями, а розглядається впрактичних ситуаціях, вчить бачити контекст поведінки і дій фахівця,що виходить за рамки чисто практичних, безпосередніх виробничихінтересів, тобто допомагає зіставити об'єктивне і суб'єктивне, абсолютне іситуативно обумовлене. Етика соціальної роботи вивчає поведінку фахівцящодо ціннісних орієнтації, оцінює його мотиви і результати йогодій з точки зору добра і зла. Вона підпорядковується одному з найважливішихетичних постулатів: кожен соціальний працівник відповідальний за зло і нещастя,про який він знає і що може запобігти.
Мета роботи:
В© розвиток навичоквиявлення та подолання професійно-етичних дилем, що виникають упроцесі професійної діяльності.
Завдання роботи:
В©систематизаціяі закріплення отриманих теоретичних знань і практичних навичок в областіпрофесійної етики;
В©визначеннядилеми, з якою стикається фахівець;
В©аналізі вибір можливих шляхів вирішення етичної дилеми;
В©оцінкаі зважування результатів прийнятого рішення.
Роботаскладається з вступу, двох частин (теоретична і практична), укладення тасписку використаних джерел.
Теоретичначастина
Соціальнаробота спрямована на надання допомоги, підтримки, захисту всіх людей, особливоВ«СлабкихВ» соціальних груп, відчувають потребу в процесі своєїжиттєдіяльності. Тому, грунтуючись на гуманізмі і моральності,соціальна робота орієнтується на ключові елементи комплексу цінностей,зберігається з незначними змінами в ході всієї її історії -
1.Повагаособистості клієнта і його самоцінності;
2.Прийняттяклієнта таким, який він є;
3.Чи не засуджуєвідношення;
4.Повагаправа клієнта на його самовизначення;
5.Повагадовіри клієнта;
6.Впевненістьв людську здатність до зміни, зростанню, поліпшенню;
7.Уміннярозуміти соціальну природу людини, як унікального створення, однак залежноговід інших людей для здійснення своєї унікальності;
8.Індивідуальнийпідхід;
9.Повагаконфіденційності;
10.Емпатія;
11.Емоційнавідкритість контрольоване приєднання;
12.Професійнерозвиток;
13.Зобов'язанняпрацювати в інтересах клієнта;
14.Прагненнядо соціальної справедливості.
Це означає,що підхід до життя кожного індивіда як вищому ціннісному вимірідоповнюється розумінням тієї обставини, що саме це життя повинна бутигідної людини. Кожна людина цінна своєю унікальністю, яку слідвраховувати і поважати.
Найбільшвідома декларація про цінності етики, якою керуються всі сучаснісоціальні працівники, це В«Кодекс етики Національної Асоціації соціальнихпрацівників В», прийнятий в США в 1997 році. Принципи та цінності, що містяться вКодексі, є як розпорядчими, так і забороняють. В«ПринципВ»визначається як основна істина, вихідне положення якої-небудь теорії, вчення,світогляду. Практичні принципи та цінності не є правилами, якимслід сліпо або негайно підкорятися. Професіоналу належить знати, коли,як і в якій мірі можуть бути зроблені виключення з правил. Але існуєпрофесійний обов'язок діяти наскільки можливо відповідно допринципами і цінностями професійної діяльності. [4]
Розглянемоцінності соціальної роботи, які піднімаються в нашому кейсі.
Клієнтомнашого кейсу є неповнолітня дівчинка (15 років), яка зіткнуласяз життєвими труднощами і має ряд дуже складних проблем:
Г?удівчатка проблеми в сім'ї;
Г?дівчинкавагітна і не знає, як вчинити щодо її майбутньої дитини;
Г?дівчинка- Наркоманка і не збирається кидати наркотик;
Г?дівчинказаймається проституцією, таким чином, заробляючи на наркотик;
Г?дівчинкане відвідує школу.
У розглянутомукейсі є ряд цінностей соціальної роботи, які з ряду причин не можутьбути мною дотримані. Розглянемо їх.
Принцип В«Повага особистості клієнтаВ» .Я як людина не можу підтримати свою клієнтку у виборі її життєвої позиції,її способу життя і поведінки. Як людина людину я не можу поважати їїособистість, т. к. я вважаю, що особистість, яка саморуйнується себе,вживає наркотики, займається проституцією, не піклується про своє майбутнє імайбутньому своїх близьких (наша клієнтка зовсім не переживає про здоров'я свогомайбутнього малюка, про те, що вона піддає своїх батьків адміністративноївідповідальності) і сама себе не поважає, не гідна і поваги з бокусуспільства, тобто і відповідно і з мого боку теж. Таким чином, дотриманняпринципу поваги особистості в кейсі втрачає свою значимість.
В«Повага права клієнтана його самовизначення В». Цей принцип говорить про те, що дівчинка, як клієнт соціальноїроботи, має право чинити, так як їй хочеться, приймати наркотики,займатися проституцією, діяти у відповідності зі своїми поглядами іпереконаннями. І незалежно від ступеня раціональності (ірраціональності) вчинківмоєї клієнтки я, як працівник, не можуть примушувати її (морально, матеріально,психологічно, фізично) слідувати моєї професійної логіці. Але вконкретному нашому випадку, наміри в поведінці неповнолітньої дівчинки, тобтонамір не кидати наркотик, все також заробляти на нього проституцією, незамислюватися про своє життя і про життя своїх близьких, може заподіяти величе...
