Причини та умови виникнення соціології
(курсова робота)
Зміст
Введення
Глава I.Історія становлення соціології
В§ 1. Зародження соціології: передісторія (від міфології до Нового часу)
В§ 2. Становленнясоціальної науки
Глава II. ВнесокОгюста Конта в історію соціології
В§ 1. ВченняОгюста Конта
В§ 2. Місце Огюста Конта в історії соціології
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Актуальністьтеми дослідження. Завершується час активногостановлення соціології як самостійної науки. Настає процес її інтенсивногорозвитку: відбувається фундаментальний перегляд всього соціологічного спадщини;очищення від старих марксистсько-ленінських концепцій та ідей, понять тауявлень. Відрив даного процесу від історії соціології обумовлює нез'ясовністьсамого її предмета: без історії предмета немає теорії предмета. Звідси випливаєпотреба огляду, пояснення і осмислення величезного і різнобічногосоціологічного матеріалу в часі і просторі. Звернення до історико-соціологічногознанню не лише розширює його коло, але і розвиває теорію, ідеї та концепціїсоціології, логіку соціального пізнавального процесу. Осмислення історіїдозволяє більш професійно формувати уявлення про те, що таке соціологія.Досліджувані тексти справляють гарне враження, але і не замовчують пронегативному.
Ступіньрозробленості теми . Вивчення історіїсоціології не стоїть на місці. Так, в цій області можна виділити дослідження Г.С.Баразгова, Ю.Г. Волкова, Н. Гоберна, А.Б. Гофмана, І. Громова, А.І. Кравченко,В.П. Култигіна, А. Манкевича, І.В. Мостовий, В. Семенова, В.А. Ядова та ін,розкривають її основні тенденції і причини.
Об'єктомнаукового дослідження єсукупність суспільних відносин, що складаються при формуванні істановленні соціології в історичному процесі.
Предметомдослідження виступає спеціальналітература, наукові статті та монографії, що виявляють особливості і умовивиникнення соціології.
Метароботи - простежити етапи формування, атакож причини та умови виникнення соціології в історичному процесі.
Реалізаціяпоставленої мети вимагала вирішення наступних завдань:
простежити розвитоксоціології від міфології до Нового часу;
проаналізувати найбільш значущі положення вчення ОгюстаКонта, визначивши тим самим його місце в історії;
виявитипричини становлення соціальної науки XVIII в.;
розкрити причини, з яких Огюст Конт запровадив нове поняття івиділив соціологію з соціальної фізики;
розглянути основні методи, які мислитель запропонуваввикористовувати в соціології;
Науковановизна дослідження полягає у комплексномудослідженні зародження соціології, викладаються вузлові моменти і систематичніповороти соціально-філософського досвіду, що виявляє основний розвиток досліджуваноїпроблематики.
Положення,виносяться на захист:
1. Наформуванні новоєвропейського мислення, яке супроводжується диференціацієюпроцесу пізнання та знання і формуванням науки незалежно від філософії,зароджується ядро ​​нефілософських соціальних наук про суспільство. В результаті ставитьсяпроблема кордонів, взаємин традиційної філософії і науки, соціальноїфілософії та соціальної науки.
2. Головніінтереси в науковому пізнанні суспільства відокремлюються від філософської сфери в періодНового часу. На цьому шляху зародження соціальної науки з'являється її новагалузь, новий спосіб вивчення світу - соціологія. Вона формується якприродний наслідок усього попереднього.
Теоретичназначимість роботи полягає в тому, щосформульовані висновки та ідеї можуть бути використані дослідниками даноїпроблематики і в подальшому процесі вивчення розвитку соціології.
За своєю структурі робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку використаноїлітератури.
Глава I. Історія становлення соціології
В§ 1. Зародження соціології: передісторія (відміфології до Нового часу)
Історико-філософськийпроцес виникнення і становлення соціологічного знання займає тривалийперіод. При цьому звернення до філософії як першій формі теоретичного знаннянеминуче зіштовхує нас з проблемою предфилософских рівня пізнання. [2] Тим більше що самі представникифілософії зневажливо ставляться до своїх попередників, недооцінюючи їхдійсних досягнень. Зокрема, такий підхід простежується ввиступах проти міфології представників античності, що розглядають її якінструмент художньо-казкового творчості поетів-теологів. [3] Однак на самій архаїчній ступенірозвитку людства всяке концептірованіе носило міфологічний характер. Томувивчення зародження соціального пізнання обумовлює потребу звернутися додонаучной щаблі людського пізнання - проблемі міфу.
Міфологіясьогодні сприймається як головний багатофункціональний феномен символічноїформи первісної культури. Дана раннеісторіческая форма знання конструюєієрархічну модель світу без поділу його на видимий і невидимий, реальний іідеальний. Міфолого-художнє пізнання виражає світ через призмукровноспоріднених зв'язків і розуміє навколишню дійсність як величезнуродову громаду. [4]
У міфах, з одногобоку, відбивалися магія, обряди, забобони і т.п., а з іншого - моральні норми,соціальні досвід і пам'ять. Ці уявлення про світ консервуються релігією і складаютьмістико-релігійну картину світу, безроздільно панує вміфолого-художній свідомості первісної людини. Замкнутість міфологічноїсистеми підтверджувалася циклічними змінами в природі, знецінюєісторичний час і свідчать про незмінність і повторюваності всього вСвіт.
Будучинесвідомо-художньою переробкою дійсності, міф включений в мовуреальному житті. Так, соціальна функція міфології полягає в їїжиттєвої-практичної ефективності, яка виражається в підтримці певногоприродного і соціального контролю і порядку в архаїчному суспільстві ритуально-магічнимизасобами. Міфологічне мислення функціонує на колективно-несвідомомучуттєвому рівні (який включає символічний характер уяви), использующемобрази. Це рівень живого споглядання як вихідного людського ставлення досвіту, взаємодії з близькою сферою дійсності. [5]
В умовахпервісного суспільства поширення і засвоєння внетеоретіческого знання,міфолого-релігійного світогляду, також використовується в реальному житті. Вониосвоюються з прийняттям способу життя, через оволодіння навичками і вміннямипрактичної діяльності, і, нарешті, через включення індивіда в соціальне життяпісля обрядів ініціації вже як зрілої особистості.
На рубежіIV-III тис. до н.е. відбувається перехід від кам'яного століття до століття металу. Всприятливих природних умовах Стародавнього Сходу (Шумеро-Вавилон, Єгипет,Індія, Китай) починається розкладання первісного і зародження ранньокласовогосуспільства з азіатським способом виробництва. У цих умовах відбуваєтьсяподіл праці, соціальна диференціація та розвиток нерівності, утворюютьсянародності і держави, економічні, правові, соціально-політичні та інвиди суспільних відносин. У суспільно-історичній практиці і в процесіпізнання зростає якість і роль аналітичної діяльності, абстрактногомислення. Про це свідчить поява ідеографічного письма, розвиток уньому логограм, що відображають смислове (оповідну) сторону мови іпов'язаних зі звучним словом. Це призвело до того, що писемність відділяєтьсявід умовної живопису і стає основним засобом закріплення, передачі тапереробки знання, що вимагає певної інтелектуальної роботи. [6]
Появаписемності, що дозволяє викладати думки в оповідної формі, створюєпринципово нову ситуацію спілкування. Змінюються інформаційні та комунікаційніможливості: формується візуально-графічна організація інформаціїфіксованими знаковими системами.
У III-II ст. дон.е. створюються нові соціокультурні можливості для розвитку духовни...
