Іванівськийюридичний коледж
Курсова робота
з дисципліни: «ѳмейне правоВ»
на тему: В«Права і обов'язкибатьків і дітей В»
Виконав студент31-й групи ТДВ
Чижов Олексій Володимирович
В«__В» ______________ 2007р.
Науковийкерівник
Крайнєва ІринаВіталіївна
В«__В» _____________ 2007р.
Іваново 2007
Зміст.
1. Введення
2. Суб'єктисімейних правовідносин
3. Підставивиникнення батьківських прав та обов'язків
4. Батьківськіправа та обов'язки
a)Змістбатьківських прав і обов'язків
b)Особисті права іобов'язки батьків
5. Права іобов'язки дитини
6. Обмеженнябатьківських прав
7. Позбавленнябатьківських прав
8. Висновок
Використана література
1. Введення.
Турбота про дітей, їхвиховання - рівне право й обов'язок батьків (ч.2 ст.38 КонституціїРосійської Федерації). Сьогодні права дітей не рідко порушуються батьками.Між тим, турбота про дітей - це найважливіший обов'язок батьків та родичівдитини, про яку було відомо з часів давнини.
Турбота про потомство, прокожній дитині в далекому минулому була долею всього племені, всього клану, усієїгромади, оскільки він їм належав.
У міру розвиткупервісного суспільства зв'язок дитини з матір'ю ставала все більш міцною. Заміру розвитку матріархату з'являються зв'язку дитини з батьком [1].
У період пануваннябатьківського права діти належали батькові не тому, що він їх породив, а томущо йому належала мати, бо вважалося, що дитина є тільки частинаїї.
Протягом тривалогоперіоду розвитку людство змінювало своє ставлення до дітей. І ось, ХХсторіччя стало В«століттям дитиниВ», набуло нової якості, стало очевидним, щодитина - це не просто залежне від оточуючих, і, перш за все від батьків,істота, вміння якої жити в суспільстві, сім'ї багато в чому залежить віднадання їй можливості отримати всебічний розвиток, проявити себе.
У ХХ1 столітті в російськомусуспільстві з особливою гостротою проявилися нові проблеми, появу яких сталонаслідком непродуманих реформ і відсутність адекватної соціальної політики.Відсутність в країні ефективних державних програм, спрямованих назахист материнства і дитинства призводить до зростання числа соціальних сиріт (сиріт приживих батьках), деградації сім'ї, її соціальної незахищеності в умовахринкових відносин.
Громадські організаціїне в змозі вирішити весь комплекс проблем, що накопичилися за останнє десятиліттяпроблем. Чинне сімейне законодавство - чи не єдиниймеханізм захисту дітей, позбавлених сімейної опіки. Але закон не в змозізамінити дитині сім'ю, він може лише полегшити в певному сенсі життядитини: зобов'язати батьків піклуватися про своїх дітей, позбавити недбайливих батьківїх прав.
Прагнення інакшеподивитися на дитину знайшло своє відображення переважно в європейськихдержавах, про що свідчить прийняття Конвенції ООН 1989 р. В«Про правадитини В».
У своїй роботі япостарався найбільше повно відобразити правові підстави та зміст основнихправ та обов'язків батьків і дітей.
2. Суб'єкти сімейних правовідносин.
Суб'єктами сімейних правовідносин є лишегромадяни, чия сімейна правосуб'єктність розкривається через правоздатністьі дієздатність. Сімейне законодавство не містить визначення сімейноїправо-і дієздатності, але ці поняття мають велике значення вправозастосовчій практиці при вирішенні питань про допустимість здійснення тихчи інших дій, як самими громадянами, так і у відношенні громадян різнимиорганами.
Сімейнаправоздатність - це здатність особи мати сімейні права і обов'язки. Вонавиникає у людини з моменту народження, але її обсяг змінюється з вікомсуб'єкта (наприклад, права вступити в шлюб, усиновити дитину та іншіз'являються з досягненням повноліття, тобто 18 років). Обмеження сімейноїправоздатності можливе лише у випадках і порядку, прямо визначених законом(Наприклад, позбавлення судом батьківських прав).
Сімейнадієздатність - це здатність особи своїми діями створювати сімейніправа та обов'язки. Дієздатність не є необхідною передумовоювиникнення сімейних правовідносин. Виникнення цілого ряду правовідносинвідбувається незалежно від волевиявлення особи (відносини між батьками імалолітніми дітьми (до 14 років) та ін.) Закон не вказує вік, з якоговиникає повна сімейна дієздатність, так як він не завжди має значеннядля виникнення сімейних правовідносин, а в більшості випадків збігається змоментом виникнення правоздатності (наприклад, можливість виникненняподружньої право-і дієздатності виникає одночасно з досягненнямгромадянином шлюбного віку). [2]Обсяг сімейної дієздатності в певній мірі залежить від обсягу цивільноїдієздатності. Так, при позбавленні судом особи цивільної дієздатностівнаслідок психічного розладу воно втрачає і сімейне дієздатність(Наприклад, воно не вправі вступити в шлюб, бути усиновлювачем, опікуном(Піклувальником), прийомним батьком.
3. Підстави виникненнябатьківських прав та обов'язків.
Зпоявою дитини у чоловіка і жінки з'являється моральний борг батька іматері, навіть якщо батьки не живуть разом, шлюбом не поєднувалися, підтримуваликороткочасну несімейних зв'язок. З правової точки зору народження дитини єфакт, що породжує певний правові наслідки: права і обов'язкибатьків, передбачені сімейним законодавством. Однак це відбуваєтьсяпри одному істотному умови - якщо вони перебувають у шлюбі. Дане положеннявипливає з вимог Сімейного кодексу РФ, де сказано: В«Права іобов'язки батьків і дітей грунтуються на походженні дітей,засвідченому у встановленому законом порядку В». [3]Таким чином, підстави виникнення батьківських прав та обов'язківутворюють, по-перше, кровна спорідненість, по-друге, його державне визнання.
Дане правило загальногопорядку поширюється і на нетипові ситуації, коли дитина народилася:
-протягом трьохсот днів змоменту розірвання шлюбу;
-протягом трьохсот днів змоменту визнання шлюбу недійсним;
-протягом трьохсот днів змоменту смерті чоловіка матері.
У російськомузаконодавстві передбачений спеціальний механізм встановлення батьківства.Існує два основних способи встановлення батьківства: в добровільному порядкуі по суду.
Суть так званогодобровільного встановлення батьківства полягає в тому, що воно грунтується наспільній заяві як матері, так і батька, або особи, що оголосив себетаким (ст.48 СК РФ).
Судовий порядоквстановлення батьківства регламентований ст.49 СК РФ.
Федеральний закон від 24липня 1998 р. № 124-ФЗ В«Про основні гарантії прав дитини в РосійськійФедерації В», прийнятий Державною Думою 3 липня 1998, схвалений РадоюФедерації 9 липня 1998 року, встановлює основні гарантії прав і законнихінтересів дитини, передбачених Конституцією Російської Федерації, з метоюстворення правових, соціально-економічних умов для реалізації прав ізаконних інтересів дитини. У ньому йдеться: В«Держава визнає дитинствоважливим етапом життя людини і виходить з принципів пріоритетності підготовкидітей до повноцінного життя в суспільстві, розвитку в них суспільно значущою ітворчої активності, виховання в них високих моральних якостей,патріотизму і громадянськості В».
Крім того, права дитинизакріплені Цивільним кодексом РФ, в ряді інших законодавчих і нормативнихактах, міжнародних правових документах.
4.Батьківські права і обов'язки.
Змістбатьківських прав та обов'язків.
СК РФ гранично повно розкриваєзміст батьківських прав і обов'язків і тим самим визначає їх сутність.Причому глава СК РФ, іменована В«Права та обов'язки батьківВ», майже цілкомприсв...
