МІНІСТЕРСТВОВНУТРІШНІХ СПРАВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
БєлгородськийЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра гуманітарних ісоціально-економічних дисциплін
дисципліна:соціологія права
РЕФЕРАТ
по темі:В«Правова соціалізація особистостіВ»
Підготував:
доцент кафедри Г і СЕД
підполковник міліції
І.С. Городовий
Білгород - 2008
План реферату
Сторінки
Вступна частина
4
1. Процеси правової соціалізації
5
2. Фактори правової поведінки
8
3. Правова соціалізація особистості
10
4. Механізм прийняття юридично значущого рішення
19
Заключна частина(Підведення підсумків)
24
Література:
I. Основна
Касьянов В.В.Соціологія права: навчальний посібник/В.В. Касьянов, В. Н. Нечипуренко. - Вид.2-е. - Ростов н/Д: Фенікс, 2002.
Курганов С.І.,Кравченко А.І. Соціологія для юристів. - М., 2000.
Лапаєва В.В. Соціологіяправа: Короткий навчальний курс/В.В. Лапаєва; Под ред. В.С. Нерсесянца. - М.:Видавництво НОРМА, 2000.
Соціологія права: Навчальнийпосібник/За ред. В.М. Сирих. - 2-ге вид., Перероб. і доп. - М.: ЮридичнийДім В«ЮстіцінформВ», 2002.
Юридичнасоціологія. Підручник для вузів. - М., 2000.
II. Додаткова
ЛелековВ.А., Тямкін А.В. Захищеність особи від злочинних посягань//Соціологічні дослідження. - 2005. - № 6.
Подгурецкій А. Нариссоціології права. - М., 1974.
Фаткулліна Ф.Н.,Чулюкин Л.Д. Соціальна цінність і ефективність правової норми. - Казань,1977.
Ефективністьправових норм. - М., 1980.
Явич С.Л. Продослідженні механізму дії права// Радянська держава і право. - 1973.№ 8.
ЗМІСТЛЕКЦІЇ:
Введення
Один з найважливіших механізмів соціально-правового регулювання -правова соціалізація, в ході якої здійснюється цілеспрямованийформування особистості, для якої санкціоновані правом вимоги єобов'язковою умовою прийняття рішення про поведінку, що має юридично значимінаслідки.
Правова соціалізація - це частина єдиного процесу включення індивідав суспільні відносини даного конкретного суспільства.
Вона полягає:
-взасвоєнні правої культури даного суспільства,
-вдеятельностном освоєнні правової дійсності,
-впоетапне формування правової свідомості індивіда.
Саме опосередкування внутрішньоособовими структурами особливостейправової дійсності дозволяє забезпечити стійке правова поведінка .
У ході соціалізації у громадян може сформуватися як позитивне ,так і негативне ставлення до явищ правової дійсності:
-законам,
-органамвлади,
-способамправового регулювання і т.д.
Позитивнеставлення формується тільки в тому випадку, якщо в законах адекватно відображаються як загальні,так і групові і приватні інтереси.
1. Процеси правової соціалізації
Існують різні точки зору на те, як на основі інтересіврізних соціальних верств, груп та окремих громадян повинен виявлятися загальнийінтерес.
На наш погляд, саме державі повинна належати провідна рольу визначенні загального інтересу, оскільки загальний інтерес повинен конкретизуватисяв цілях правового регулювання.
Визначення цілей правового регулювання, як правило, лежить замежами права.
Вихідним моментом є визначення (розробка)державної політики в тій чи іншій сфері регулювання.
Тут слід погодитися з положенням, визнаним як в праві,так і в соціології: В«Політика є облік і подання численнихінтересів, які мають місце в суспільстві. У міру того, як маси усвідомлюютьсвої класові, національні, групові та інші інтереси, вони починаютьдіяти відповідно до них, а влада, як центральний момент політики,потрібна для проведення тих чи інших інтересів у життя В».
На основі визначення пріоритетів діяльності держави, їїфункцій в конкретній сфері регулювання визначаються мети правовогорегулювання .
Приформулюванні цілей правового регулювання:
-в об'єкті соціального управління виділяються ті сторони, якіперетворюють цей об'єкт у предмет правового регулювання,
-встановлюютьсямежі державного втручання,
-вибираютьсяметоди правового впливу,
-визначаютьсягалузі права і необхідні для прийняття законів у відповідності з цілямиполітики в даній сфері управління.
Державі належить і має належати пріоритет привиявленні загального інтересу .
Саме на основі уявлень про загальний інтерес держававиробляє політику в тій чи іншій сфері регулювання.
Якщо досліджувати понятійний апарат громадян, то для більшостідержавний і загальний інтерес є синонімами.
Право, будучи регулятором суспільних відносин, виражаєінтереси різних соціальних груп і спільнот.
Ці інтереси дуже різноманітні, і право покликане їх висловити внормативно-концентрованій формі.
Боротьба в сфері прийняття законів є відображенням боротьбиінтересів різних соціальних верств і груп.
Не визначивши по суті відмінностей в інтересах і не вставши відкритона ту чи іншу позицію, законодавець не може створити несуперечливу,ефективно діючу систему законодавства.
Правова система може орієнтуватися на різні схемивзаємини В«індивід-суспільствоВ», тобто на різні способи співвідношення приватногоі загального інтересів.
У розвинених країнах в основі виокремлення загального інтересу лежитьпроцес конкуренції приватних інтересів.
Завдання держави - за допомогою правових засобів гарантуватипевні правила конкуренції цих приватних (групових) інтересів.
У Росії правова система була побудована так, що до зведення взакон загального інтересу проходив тривалий період, коли визначалося, в чому ж цейспільний інтерес полягає.
Способи визначення загального інтересу були не правовими , алесоціально зумовленими .
Були іволюнтаризм, і помилки, і суб'єктивізм у визначенні загального інтересу, алевідсутня можливість усвідомленого зведення в закон інтересів певноїгрупи на шкоду інтересам інших груп.
В даний час лобіювання стало цілком схвалюваноїгромадською думкою процедурою.
Соціальна обумовленість закону значно знижується, оскількизамість загального інтересу законодавчо закріплюється груповий.
Дана обставина суттєво змінює загальне ставлення громадян дозаконам, державі, органам влади, державним інститутам, значноускладнює правове регулювання.
У зв'язку з цим однією з актуальних завдань соціології права є розробка процедур визначення загального інтересу на основі виявленняінтересів різних груп, шарів, інших соціальних спільнот.
Виявленнюцих інтересів, обліку і правильному відображенню сприяють узагальнення матеріалівсоціологічних досліджень, об'єктивний аналіз громадської думки.
2. Фактори правової поведінки
Процес реалізації права слід розуміти як досягненнясоціальних цілей в ході дії правової норми. У цьому процесі можна виділитидва найбільш істотних соціально-психологічних механізму:
-механізмправової соціалізації;
-механізмприйняття юридично значущого рішення.
Ці два механізми представляються найбільш значущими для оцінкиможливостей реалізації застосовуваних правових актів.
I. Для того, щоб норма могла бути реалізована, вона повинна бути:
-засвоєнаучасниками правовідносин,
-переведенау внутрішній план,
