В«Понятійний апарат наукового дослідженняВ»
Зміст:
1.Понятійнийапарат наукового дослідження. Основні терміни і визначення
2.Класифікаціянауково-дослідних робіт. Етапи науково-дослідної роботи
Списоквикористаної літератури
1. Понятійний апарат науковогодослідження. Основні терміни і визначення.
Знання -відтворення узагальнених уявлень про закономірні зв'язки об'єктивногосвіту. Функціями знання є узагальнення розрізнених уявлень прозакономірності природи суспільства і мислення; зберігання в узагальненихуявленнях всього того, що може бути передано в якості стійкої основипрактичних дій.
Знанняє продуктом діяльності людей, спрямованої на перетвореннядійсності. Процес руху людської думки від незнання до знанняназивають пізнанням, в основі якого лежить відображення об'єктивноїдійсності в свідомості людини в процесі його суспільної,виробничої та наукової діяльності, іменованої практикою. Потребипрактики виступають основною і рушійною силою розвитку пізнання, його метою.Людина пізнає закони природи, щоб оволодіти силами природи і поставити їхсобі на службу.
Пізнаннявиростає з практики, але потім саме прямує на практичне оволодіннядійсністю. Від практики до теорії і від теорії до практики, від дії додумки і від думки до дійсності - така загальна закономірність відносинлюдини в навколишній дійсності. Практика є початком, вихіднимпунктом і одночасно природним завершенням всякого процесу пізнання.Слід зазначити, що завершення пізнання завжди відносно, так як впроцесі пізнання, як правило, виникають нові проблеми і нові завдання,які були підготовлені й поставлені попереднім розвитком наукової думки.Вирішуючи ці завдання і проблеми, наука повинна випереджати практику і таким чиномсвідомо спрямовувати її розвиток.
В процесіпрактичної діяльності людина дозволяє суперечність між наявнимстаном речей і потребами суспільства. Результатом цієї діяльностіє задоволення суспільних потреб. Зазначене протиріччяє джерелом розвитку пізнання і, природно, знаходить відображення в йогодіалектиці.
Діалектикапроцесу пізнання виражається в протиріччі між обмеженістю наших знаньі безмежної складністю об'єктивної дійсності, між суб'єктивноюформою і об'єктивним змістом людського пізнання, в необхідності боротьбидумок, що дозволяє шляхом логічних доказів і практичної перевіркивстановлювати істину.
Справжнізнання існують у вигляді законів науки, теоретичних положень і висновків,навчань підтверджених практикою і існуючих об'єктивно, незалежно від працьі відкриттів вчених.
Елементамипізнання є відчуття, уявлення та уяву. Відчуття - цевідображення мозком людини властивостей предметів чи явищ об'єктивного світу,які діють на її органи чуття. Сприйняття - відображення мозкомлюдини предметів або явищ у цілому, причому таких, які діють наоргани чуття в даний момент часу. Сприйняття - це первинний чуттєвийобраз предмета або явища. Подання - вторинний образ предмету абоявища, які в даний момент часу не діють на органи чуттялюдини, але обов'язково діяли в минулому. Уявлення - це образи,які відновлюються за збереженими в мозку слідами минулих впливівпредметів або явищі. Уява - це з'єднання і перетвореннярізних уявлень в цілу картину нових образів.
Раціональнепізнання доповнює й випереджає чуттєве, сприяє усвідомленню сутностіпроцесів, розкриває закономірності розвитку. Формою раціонального пізнанняє абстрактне мислення.
Мислення -це опосередковане і узагальнене віддзеркалення в мозку людини суттєвихвластивостей, причинних відносин і закономірних зв'язків між об'єктами абоявищами. Опосередкований характер мислення полягає в тому, що людиначерез доступні органам чуття властивості, зв'язки і відносини предметів проникаєв приховані властивості, зв'язки, відносини; людина пізнає дійсність нетільки в результаті свого особистого досвіду, але й непрямим шляхом, засвоюючи впроцесі спілкування з іншими людьми. Мислення нерозривно пов'язане з мовою і неможе здійснюватися поза ним. Дійсно, основний інструмент мислення -логічні міркування людини, структурними елементами яких (і формамилогічного відображення дійсності) є поняття, судження,умовиводи.
Поняття - цедумка, що відображає істотні і необхідні ознаки предмета або явища. Загальні поняття пов'язані не з одним, а з безліччю предметів. Найбільш широкі поняттяназиваються категоріями і до них відносять деякі філософські поняття (про форму тазмісті явищ), політекономії (товар, вартість) і т.д. Одиничні поняття відносяться завжди тільки до одного певного предмету.
Поняттяхарактеризуються їх обсягом і змістом. Обсяг поняття - це коло тих предметів,на які дане поняття поширене. Змістом називають сукупністьознак, які об'єднані в даному понятті.
Тотожними називають такі поняття, якімають, однаковий зміст. Це одні і ті ж поняття, тільки виражені врізної словесній формі. Рівнозначні поняття мають один і той жеобсяг, але відрізняються за змістом.
Відносинитотожності й рівнозначності понять мають надзвичайно важливе значення в науці,так як роблять можливим заміщення одного поняття іншим. Цією операцією ширококористуються в математиці при перетворенні та спрощення алгебраїчнихспіввідношень.
Для описупроцесу формування нових складних понять з простіших використовуєтьсяспосіб виведення складних співвідношень з елементарних. Формалізація процесу частоздійснюється на мові теорії множин.
Розкриттязмісту поняття називають його визначенням. Останнє має відповідати двомнайважливішим ознаками Герасимов І.Г. Структура наукового дослідження. - М., 1985,стр. 18: 1) визначення повинне вказувати на найближче родове поняття, 2)визначення повинне вказувати на те, чим дане поняття відрізняється від іншихпонятті. Так, визначаючи поняття В«квадратВ», потрібно вказати на те, що квадратвідноситься до роду прямокутників і виділяється серед прямокутників ознакоюрівності своїх сторін.
Розвитокнаукових знань примушує уточнювати визначення понять, вносити нові ознакив його зміст. При цьому поняття узагальнюється або обмежується У науковомудослідженні визначення зазвичай завершують процес дослідження, закріплюють тірезультати, до яких вчений прийшов у своєму дослідженні. Без визначенняпоняття можливо помилкове тлумачення думок автора дослідження.
Судження -це думка, в якій за допомогою зв'язку понятті стверджується або заперечуєтьсянебудь. У промові судження виражається у вигляді пропозиції. Судження - цезіставлення понять встановлюють об'єктивну зв'язок між мислимимипредметами і їх об'єктивними ознаками або між предметом і класомпредметів.
До судженню пропредметі або явища людина може прийти або шляхом безпосередньогоспостереження, або опосередкованим шляхом - за допомогою умовиводу. Умовивід -процес мислення, що становить послідовність двох або кількох суджень.Часто умовивід називають висновком, через який стає можливийперехід від мислення до дії, практиці. Разом з тим слід підкреслити, щоне всяка послідовність суджень може бути названа умовиводом абовисновком. В умовиводі зв'язок двох суджень іноді виявляє підпорядкування, всилу якого (підстава) обумовлює інше (наслідок).
Умовиводиділяться на дві категорії: дедуктивні та індуктивні. Дедуктивні умовиводиявляють собою виведення окремого випадку із якогось загального положення.У індуктивних умовиводах на підставі окремих випадків приходять дозагального положення.
В процесінаукового дослідження можна відзначити наступні етапи: виникнення ідей;формування понять, суджень; висунення гіпотез; узагальнення наукових чинників;доказ правильності гіпотез і суджень.
Наукова ідея- Інтуїтивне пояснення явища без проміжної аргументації, без усвідомленнявсієї сукупності зв'язків, на підставі якої робиться висновок. Вона базуєтьсяна вже наявно...
