ую роль відіграють не тільки природні задаткилюдини, але й соціальне середовище з її різноманітними сферами, круги спілкуваннялюдини, суб'єкти соціалізації з їх механізмами впливу на мислення таповедінку людини.
Ідентифікація -копіювання поведінки іншого, близьке до жагучому бажанням бути схожим, наскількиможливо, на цю людину.
Перейдемо до структури особистості в соціології. Тут можнавиділити біогенні, психогенні і соціогенні компоненти [30].
Біогенний компонент враховується соціологами лише в разікаліцтва або хвороби людини, що заважає виконанню ним соціальних функцій.
Психогенний компонент складається з емоцій, переживань, вольовихустремлінь, пам'яті, здібностей і т. д. Тут для дослідника важливі нетільки різного роду відхилення, але і нормальний психічний поле діяльностііндивіда.
соціогенних компонент складається з таких елементів:
- Об'єктивні соціальні потреби особистості(Фізіологічні, потреби в безпеці, зайнятості, дружбі, турботі, любові,престижі);
- Здібності до творчості, знання, навички;
- Ступінь оволодіння культурними цінностями суспільства;
- Моральні норми, принципи, якими керується особистість;
- Спосіб реалізації в діяльності всіх соціальних якостей,що проявляється в сімейному житті, праці, суспільно-політичного, культурногодіяльності, дозвіллі - словом, в способі життя.
Соціальна структура особистості непостійна, мінлива, томущо протягом всього життя особистість отримує нову інформацію, знання, змінюєсвою поведінку, мотивацію вчинків. Тому, саме соціогенних компонентособистості викликає найбільший інтерес у соціологів.
Основніпідходи до вивчення особистості можна звести до наступних [31]:
-соціально-психологічний підхід. В основі нього лежить постулат про те,що біологічні спонукання суперечать нормам культури і соціалізаціяє процес приборкання цих спонукань;
- функціональний підхід має на увазі статусно-рольову теоріюособистості. З позицій вивчення соціальних функцій, виконуваних особистістю, вонавизначається як сукупність соціальних статусів і соціальних ролей,характерних для даного суспільства.
Соціологіямає безліч теорій особистості. Всі теорії визнають людську особистістьспецифічним утворенням, безпосередньо виведеним з соціальних факторів. Воснові одних доктрин лежить упевненість, що самореалізація людини як особистостіможлива лише через державу. Прихильники теорії ролей виходять з того, щоособистість є функція від тієї сукупності соціальних ролей, які виконуєіндивід в суспільстві, і, отже, соціальна роль виступає найважливішимелементом механізму взаємодії індивіда і суспільства. Дамо визначеннясоціальному статусу і соціальної ролі [32];
- соціальний статус - це співвідносне положення індивідав суспільстві, яке визначається функціями, обов'язками і правами. Статус має сенстільки в співвідношенні з іншими позиціями;
- соціальна роль - поведінка, очікуване від особистостіпевного статусу.
Таким чином, підведемо основні висновки даної частини нашоговикладу:
- на соціологічнепоняття особистості впливають як філософські концепції, так і психологічнітеорії. Однак, якщо психологія звертає увагу на індивідуальні відмінностілюдей: їх темперамент, характер, особливості поведінки та оцінки, то длясоціолога "особистість" - це, навпаки, те, що робить людей схожими один наодного. Соціологи беруть до уваги, перш за все соціальні якості, якіформуються у людей в процесі спілкування, в якійсь мірі, відштовхуючи всіінше;
- при визначеннісутності особистості в соціології існують кілька значущих, але деколивзаємовиключних один одного трактувань. Якщо звести, всі численні думкидо спільного знаменника, то особистість в соціології визначається як: системнеякість індивіда, обумовлений його включеністю в суспільні відносини іщо виявляється в спільній діяльності і спілкуванні; суб'єкт соціальних відносині свідомої діяльності. Особистість є тим механізмом, якийдозволяє інтегрувати своє В«ЯВ» і власну життєдіяльність, здійснюватиморальну оцінку своїх вчинків, знаходити своє місце не тільки в окремійсоціальній групі, але і в житті в цілому, виробляти сенс свогоіснування, відмовлятися від одного на користь іншого;
- формування особистості всоціології розглядається в контексті двох взаємопов'язаних процесів -соціалізації та ідентифікації. Соціалізація - це процес засвоєння індивідомзразків поведінки, соціальних норм і цінностей, необхідних для його успішногофункціонування в даному суспільстві. Ідентифікація - копіювання поведінкиіншого, близьке до жагучому бажанням бути схожим, наскільки можливо, на цьоголюдини;
-основні підходи до вивчення особистості можна звести до соціально-психологічногопідходу та підходу функціональним. В основі першого лежить постулат про те, що біологічні спонукання суперечать нормам культури і соціалізація єпроцес приборкання цих спонукань; другий підхід має на увазі статусно-рольовутеорію особистості. З позицій вивчення соціальних функцій, виконуваних особистістю,вона визначається як сукупність соціальних статусів і соціальних ролей,характерних для даного суспільства.
В цілому всісоціологічні теорії визнають людську особистість специфічнимосвітою, безпосередньо виведеним з соціальних факторів. Тобто особистістьв соціології - це механізм, який дозволяє який дозволяє інтегруватисвоє В«ЯВ» і власну життєдіяльність, здійснювати моральну оцінкусвоїх вчинків, знаходити своє місце не тільки в окремій соціальній групі,але і в житті в цілому, виробляти сенс свого існування.
ВИСНОВОК
Тепер відповідно допоставленими нами цілями і завданнями підведемо загальні висновки нашої роботи.
Особистість- Це основоположне поняття для багатьох наук, в тому числі і для соціології тапсихології.
опрацьовуванняособливостей особистості, значущих для психології, займалися безліч зарубіжнихі вітчизняних учених. Ряд з них (А. Н. Леонтьєв, А.В. Петровський О.Г.Ковальов, З. Фрейд, Г. Юнг, У.Джеймс) залишили у своєму науковому доробкурізні визначення В«особистостіВ» з точки зору психології, які, в цілому,сформували сутність психологічного підходу до особистості. В цілому, впсихологічній науці, поняття В«особистістьВ» можна звести до одного спільногознаменника: сукупність вироблених звичок і переваг, психічнийнастрій і тонус, соціокультурний досвід та набуті знання, набірпсихофізичних рис та особливостей людини, його архетип, що визначаютьповсякденну поведінку і зв'язок з суспільством і природою.
Особливостіпсихологічного підходу до вивчення особистості виражаються в тісному взаємозв'язкупоняття особистість з низкою інших понять, таких як індивід, індивідуальнівластивості, суспільні відносини та міжособистісні зв'язки, при цьому вони єосновоположними для вивчення особистості в психології. Зазвичай виділяють такіскладові процесу вивчення особистості як: структура особистості; спрямованістьособистості; співвідношення біологічного і соціального в особистості.
Таким чином, особистість впсихології - це особлива якість, що набувається індивідом у сукупностісуспільних за своєю природою відносин, при цьому особистість характеризуєіндивіда з боку його зв'язків з іншими індивідами.
Перейдемо до поняттяособистості в соціології. При визначенні сутності особистості в цій науцііснують кілька значущих, але деколи взаємовиключних один одного трактувань.Якщо звести, всі численні думки до спільного знаменника, то особистість всоціології визначається як: системне якість індивіда, обумовлений йоговключеністю в суспільні відносини і проявляється у спільнійдіяльності та спілкуванні; суб'єкт соціальних відносин і свідомоїдіяльності. Особистість є тим механізмом, який дозволяє інтегруватисвоє В«ЯВ» і власну життєдіяльність, здійснювати моральну оцінкусвоїх вчинків, знаходити своє місце не тільки в окремій соціальній групі,але і в житті в цілому, виробляти сенс свого існування, відмовлятися відодного на користь іншог...
