АСТРАХАНСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА соціології
Курсова робота
Пізнавальні можливості методу опитування усоціологічних дослідженнях.
Виконав: Солнцев М. Г.
cтудент 4 курсу, група СЦ 41, ОЗО
Перевірив:
Астрахань 2007
Зміст
Введення
Глава 1. Специфіка соціологічного опитування якдіалогу
соціальних спільнот
Глава 2. Становлення пізнавальнихможливостей методу опитування
2.1. Статистична традиція методуопитування
2.2. Якісна традиція
2.3. Взаємозв'язок кількісногоі якісного підходів у
методі опитування
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Достовірністьфактів і висновків, отриманих дослідником, залежить від того, яким способомостанній дійшов даним фактам та висновків, т. е. від використаного їм методу . У повсякденному житті ми також описуємо факти, оцінюємо їх правдоподібність,виводимо гіпотетичні закономірності чи спростовуємо висновки інших людей.Однак у науці всі ці повсякденні методи отримання нового знання піддаютьсякуди більш ретельної розробки. У повсякденному житті, наприклад, ми легковикористовуємо поняття В«завждиВ», В«ніколиВ» або В«дуже частоВ», але такого роду оцінкизалишаються суб'єктивними і відносними, поки вони повністю залежать від того, хтооцінює і які події піддаються оцінці. Частота В«один випадок здвадцяти В»оцінюватиметься якВ« дуже часто В», якщо мова йде про невдаліисходах хірургічної операції (особливо якщо оцінку виробляє пацієнт), і якВ«Майже ніколиВ», якщо ця частота відповідає шансам конкретногоабітуріентапоступити в університет. Щоб зробити такого роду оцінки більш порівнянними іоб'єктивними, в науці використовуються статистичні критерії і методистатистичного оцінювання, що дозволяють судити про ймовірність реалізаціїпевної події, про суто випадковому або, навпаки, закономірний характеротриманого результату.
Сучаснанаука - це колективне підприємство, вимагає до того ж чималих витрат. ВЧерез ці обставини, а також в силу притаманних людині прагнення до істини (навітьнедосконалою і схильною постійним пересмотрам) і здатності докритичній оцінці існуючих точок зору (більшою чи меншою, але вЗагалом піддається тренуванню) проблема наукового методу, що дозволяє отриматидостовірні і надійні результати і на їх основі прийти до об'єктивних і добреобгрунтованих висновків, незмінно користується увагою вчених. Хоча у мірурозвитку науки у вчених залишалося все менше підстав вірити в існуванняєдиного і універсального методу, придатного для вирішення всіх без виняткунаукових завдань, вони, тим не менш, прагнули розробити все більш точні інадійні методи досвідченої перевірки теоретичних гіпотез, а також визначитикритерії для оцінки об'єктивності та обгрунтованості нового знання, одержуваного вВнаслідок проведених ними досліджень.
Одним знайбільш популярних методів в соціології є метод опитування, що володієширокими пізнавальними можливостями і функціями, які до теперішньогочасу до кінця не виявлені і не застосовані. У зв'язку з цим дослідженняпізнавальних можливостей методу опитування в соціологічних дослідженняхпредставляється актуальним .
Об'єкт курсової роботи - методисоціологічних досліджень.
Предмет - можливості методу опитування усоціологічних дослідженнях.
Мета курсової роботи - вивчитипізнавальні можливості методу опитування в соціології.
Реалізаціяпоставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
1. Виявити специфіку соціологічного опитування якдіалогу соціальних спільнот.
2. Описати статистичнутрадицію методу опитування
3.Визначити основні пізнавальні можливості методу опитування у відповідності до якісноїтрадицією соціології.
4.Простежити взаємозв'язок кількісного і якісного підходів у привикористанні методу опитування.
Глава 1. Специфікасоціологічного опитування як діалогу соціальних спільнот
Метод опитування- Найпоширеніший з соціологічних методів, що визначає В«образВ»соціології в очах непосвячених і до того ж має найбагатшу й давнюісторію. Твердження про те, що майже неможливо дати строге і вичерпневизначення того, що таке опитування, на перший погляд здається безглуздістю. Однакв дійсності уявлення про те, яким повинен бути хороший соціологічнийопитування, мінялися так часто, що будь-яка спроба звести визначення опитування доконкретної техніці збору інформації, планом дослідження, типом аналізу данихабо характером використання отриманих відомостей напевно зіткнеться зтруднощами.
Труднощі цітак істотні, що один відомий фахівець у цій галузі в монографії,присвяченій аналізу історії та перспектив опитувального методу, запропонував говорити продеякому В«базовому типіВ» опитування, по відношенню до якого можна було бупорядкувати все різноманіття реальних опитувальних досліджень [1].Ідеальною моделлю він запропонував вважати В«модель ГеллапаВ», тобто той тип опитуваннягромадської думки, який склався в 1930-1940-х рр.. в результатіспівпраці (і конкуренції) між заснованим Дж. Геллапом в 1935 роціАмериканським інститутом громадської думки та іншими дослідницькимифірмами. Для типового В«ГеллаповскійВ» опитування характерні такі ознаки:
1)загальнонаціональний характер;
2) відбір згенеральної сукупності всіх осіб, які досягли виборчого віку;
3)максимальна наближеність часу проведення опитування до часу виборів абореферендумів;
4) середнєчисло респондентів у вибірці - 2000 чоловік;
5) випадковийабо квотний характер вибірки;
6)використання стандартних опитувальників і особисте інтерв'ювання кожногореспондента за місцем проживання;
7) В«закритийВ»характер запитань;
8) збіріндивідуальних, неагрегірованних даних (кожне спостереження може бутиспіввіднесене з конкретним індивідуумом у вибірці).
У сучасній науці соціологічне опитування розуміється як діалогсоціальних спільнот: соціальних інститутів і населення, реалізується на трьохрівнях комунікації: психологічному (респондент-інтерв'юер на етапі зборуемпіричних даних), соціально-психологічному (через множиннісоціально-групові ідентифікації учасників діалогу в процесі йогорозгортання), і соцієтального (на етапі формування замовлення, предмета іемпіричного об'єкта дослідження, планування, організації, аналізу іінтерпретації результатів, а також їх введення в суспільний, управлінський інауковий обіг). Соцієтальний рівень комунікації є визначальним усоціологічному опитуванні, а два інших - супутніми, які виступають у роліінструментальних факторів достовірності одержуваної інформації.
Суб'єктами соціологічного опитування виступають соціальні інститути(Влада, управління, наука) і різні групи населення(Соціально-демографічні, регіональні, професійні та ін.)Онтологічної передумовою соціологічного опитування є проблемнаситуація, яка усвідомлюється як соціально значуща хоча б одним із суб'єктівопитування. Суб'єкти опитування зазвичай знаходяться відносно один одного в позиціях,які можна визначити (по П. Бурдьє) як відносини домінуючих (інститутивлади та науки) - з одного боку, і домініруемих - з іншого (населення) [2].Кожен з названих суб'єктів опитування є носієм певного типусуспільної свідомості, взаємодія яких визначає можливість діалогу,його адекватність комунікативним інтенціям учасників, а також ефективність йогорезультатів по відношенню до завдань дослідження і розв'язання проблемноїситуації.
Інститути влади та управління, представлені в ситуації опитуванняроллю замовника, є носіями професійного управлінськогосвідомості, що має прагматичну спрямованість. Соціолог являєінститут науки і, відповідно, виступає носієм наукової свідомості.Населення в ситуації опитування представляє буденна свідомість [3].
У соціологічному опитув...
