Зміст
1. Соціальна групова робота
2. Основні принципи та формипсихосоціальної роботи з групою
Список використаних джерел
1. Соціальнагрупова робота
Соціальна груповаробота - це напрям практичної діяльності, функції якоїпоширюються на різні сфери людської життєдіяльності - віддобробуту і освіти до адаптації і відновлення. Клієнтамисоціальної групової роботи є індивідууми, що мають різну етіологіюпроблем.
Методологія та технологіясоціальної роботи з групою базується на психосоціальних теоріях, що дозволяютьаналізувати інтерактивні процеси в міжособистісному взаємодії.
Ідеологія соціальноїроботи з групою грунтується на тому твердженні, що людина може змінитиважку життєву ситуацію, якщо йому сприяти. У цьому виявляєтьсягуманістична сутність соціальної роботи взагалі і групової практики взокрема.
Згідно підходу Г. Конопки,соціальна групова робота - це практичний метод соціальної роботи, якийдопомагає особистостям розширювати своє соціальне функціонування і, використовуючицілеспрямований досвід групи, більш ефективно справлятися з індивідуальними,груповими ситуаціями або проблемами в мікросоціумі. Термін В«соціальнагрупова робота В»запропонований Г. Конопка та іншими дослідниками, щобпоказати специфіку і відмінність її від групової психотерапевтичної роботи. Якщов соціальній груповій роботі акцент робиться на проблеми, пов'язані зсоціальним функціонуванням, то в групової психотерапії - на емоційні тапсихологічні процеси у хворих людей.
Для групової соціальноїроботи характерно:
-проблемно-орієнтованіпідходи, де специфіка проблем клієнтів викликає до життя певні технікигрупової роботи;
-орієнтаціягрупової роботи на роботу з випадком через встановлення суб'єкт-суб'єктнихвідносин із групою, де соціальному працівнику визначена роль посередника іфасилітатора;
-орієнтація натехніки і методи групової роботи, прийняті в суміжних дисциплінарних областях,орієнтованих на роботу з патологіями;
-привласнення іпереосмислення в теоретичних і практичних підходах понятійного апарату,методів і принципів з практики роботи психотерапевтів і практичнихпсихологів;
-створенняіндивідуальних підходів, діяльнісних принципів і цінностей в роботі зрізними випадками.
Соціальна груповаробота включає в себе різні підходи поведінкового обміну, індивідуальногорозвитку, інтерперсональних умінь, групових орієнтованих проблем,соціальних акцій. На практиці соціальна групова робота представленадосить широко - від групового консультування до терапевтичних підходів.
Група розглядаєтьсяяк система обслуговування клієнтів, вона являє собою певнийконтинуум, в якому здійснюється процес інтеракцій, спрямований на вирішенняпроблем клієнтів. Груповий континуум складається з певних складових частин,куди входять: організаційний процес, робота по залученню нових членівгрупи, виявлення проблем та інтересів, укладення контракту, забезпеченняобслуговування відповідно до умов агентства і цілями групи. Груповийконтинуум вимагає, щоб соціальний працівник виконував певні норми іпроцедури. Так як процес групового розвитку здійснюється безперервно,соціальний працівник повинен забезпечити умови його розвитку з урахуванням дій івнеску окремих членів групи.
Досягнення цілісностігрупи, реалізація принципу В«група як цілеВ» здійснюється шляхом виявленняспільності: загальні інтереси, подібні важкі життєві ситуації, одна етнічнаприналежність, полоролевая ідентифікація і т.д. Такі чинники єміжабонентських зв'язками, які дозволяють групі разом проходити всі стадіїгрупового розвитку.
Основним завданнямсоціального працівника є посилення групового та індивідуальногосоціального функціонування. Це досягається постійною допомогою групі вприйнятті рішень, оцінці ситуацій, результатів дій.
Соціальний працівникдопомагає формувати норми, вирішувати конфлікти, управляти ситуацією - це важливодля просування групи на всіх стадіях її розвитку
В основі групової роботисоціального працівника лежать наступні принципи:
1. Визнання унікальностікожного клієнта в міжгруповому взаємодії.
2. Визнання широкогорізноманітності груп як видів людської спільноти.
3. Прийняття індивіда зйого унікальними можливостями, здібностями, слабкостями і своєрідністю.
4. Затвердженняцілеспрямованих взаємодій між членами групи і соціальним працівником.
5. Підтримка інадання корисних контактів всім членам групи.
6. Модифікація груповогопроцесу в контексті зміни групових завдань.
7. Підтримка кожногочлена групи, надання йому можливості для реалізації і актуалізаціїсвоїх потреб.
8. Надання кожномучлену групи можливості брати участь в груповому процесі, вирішуючи своїіндивідуальні проблеми.
9. Створення умовчленам групи для отримання нового досвіду соціальних відносин.
10. Розумневикористання обмежень, оцінювання індивіда і його ситуації в груповомувзаємодії.
11. Цілеспрямованевикористання програми роботи з групою з метою досягнення поставлених завдань.
12. Прояв теплих ідружніх відносин з боку соціального працівника до всіх членів групи.
2. Основні принципи таформи психосоціальної роботи з групою
Психосоціальна робота -це один з можливих напрямків діяльності соціальних працівників системисоціального захисту населення. Лежить в його основі ідея містить дилему: В«щоважливіше - особистість чи її проблема? В»І ця дилема вирішується на користьпіднесення особистості: В«особистість важливіше проблемиВ».
Можливі, як мінімум,два підходи до розуміння того, як особистість В«робитьВ» свої проблеми, якимчином їх сприймає і вирішує.
психогенетических підхіддо розуміння основних протиріч розвитку особистості і психодинамічніконцепції, найбільш застосовні в ситуаціях допомоги клієнту.
Социогенетический підхід,тобто розуміння того, як існуючі в соціумі, куди включений індивід,протиріччя деформують образ мислення і життя особистості. У цьому випадку частішеексплуатуються соціодинамічного концепції допомоги.
У психосоціальномунапрямку соціальної роботи пріоритет віддається першому. Він більш оптимістичнийв розумінні призначення та можливостей окремо взятої людини.
Мета психосоціальноїроботи вбачається в тому, щоб створювати умови повернення клієнта в йогоприродосообразности реальність, де починається його психологічне та соціальнеправо бути автором свого життєвого сценарію і нести повну відповідальність зате, що він у нього включає.
Відправною точкою впсихосоціальної роботі є оцінка і розуміння фахівцем головноговідносини клієнта - ставлення до життя взагалі і своєму праву на власнужиття зокрема: чи є цінність життя провідною категорією самосвідомостіклієнта? Чи визнає він за собою право приймати самостійні рішення щодотого, ким і де йому бути, як виглядати і які зобов'язання на себе брати? Засвоєму чи волевиявленню він живе і діє в конкретних окремо взятихвипадках? Хто, з його точки зору, несе відповідальність за його життя іблагополуччя? Хто саме і що саме впливає на його поведінку в особливо значущихдля його долі випадках? Чи вважається він сам з правом інших людей, коливступає у відносини з ними?
Під методом груповоїроботи розуміється спільна діяльність людей, які, працюючи в групах,складу яких коливається від 2 до 10 осіб, над певними завданнями іпроблемами, самостійно спрямовують свою діяльність, обирають засобисвоєї роботи і встановлюють норми взаємодії.
Найбільш важливий результатгрупової роботи - перетворення внутрішнього світу її учасників. Основа цихперетворень - переосмислення життєвих цінностей. Таким чином, в груповійроботі може здійснюватися процес групової корекції (зміна, поправка,виправлення) цінностей.
В даний частеоретичними основами психосоціальної роботи з групами є такішколи, як теорія поля, теорія соціального обміну, пси...
