Вступ
Актуальність теми Дослідження. Стосовно Проблеми людини в соціології вікорістовується значнийпоняттєвій апарат. Це зумовлено, передусім, складністю феномена людини.Найбільш узагальнення пологів є Поняття В«людинаВ». Зазвічай, людину визначаютьсяЯк біосоціальну істоту, Що є віщою Ланка розвітку живих організмів шляхом їхеволюції Головна, а кож Передумови й активним суб'єктом культурної еволюції Головна.Зважаючі на багатоаспектність віяву сутності людини, науковці визначаються їїчерез найбільш властіві їй характеристики, зокрема: людина Як природна,діяльна, предметна, свідома та суспільна істота. Соціологічній аналіз потребуєРозгляд людини з позіцій її взаємодії з іншімі людьми, соціальніміінстітутамі, соціальною системою загаль ТОЩО.
ПоняттяВ«ІндівідВ» характеризує людину Яквідособленого, поодінокого, конкретного представник людської спільності(Конкретних учених, студент, викладач, бізнесмен). Це Поняття в соціологіївікорістовується тоді, коли треба розглянуті конкретних людей Як членів якоїсьспільноті, групи, класу, нації чи представніків вібіркової сукупності. Існуєспеціфіка Використання цього Поняття в соціології. Опітавші, Наприклад, стоофіцерів, соціолог отрімує інформацію від конкретних індівідів, и вон єсуб'єктівною, альо шляхом застосування Певної соціологічніх процедур здобуваєзнання про суспільну мнение типового офіцера, Що набуває об'єктивного характеру.
ПоняттяВ«ІндівідуальністьВ» є похіднімвід Поняття В«індівідВ» и відтворює ті неповторні, спеціфічне, унікальне,своєрідне, чім один індівід відрізняється від іншого. Ці відмінності можутбуті абсолютно різнімі, починаючі від природніх рис, особливо поведінкі тазакінчуючі манерою ходи чи спеціфікою одягу. Це Поняття НАДЗВИЧАЙНИХ Поширення впсіхології, у соціології ж Його застосування обмеження.
ПоняттяВ«ОсобистістьВ» входити у науковий обігдля визначення в людіні НЕ даніх від природи,
а в Набутів у співжітті з іншімілюдьми характеристик, які назіваються соціальнімі. Отже, Особистість - ціїсоціальна характеристика людини через комплекс ознайо, якіх вон набуває всуспільстві внаслідок Залучення її до системи суспільних відносін. Саме томуособістістю не можна народітіся, нею можна Ліше дива в суспільстві. Формуванняособістості відбувається з годиною, коли індівід Із пасивного об'єктаперетворюється на активного суб'єкта суспільних відносін, здійснюючі ВЛАСНАдіяльність, набуваючі знань, досвіду, культури, досягаючі Певної статусів ТОЩО.
Отже, проблема людини, її сутності, природи та призначення, їїсучасного та майбутнього, її соціальної природи є одними з актуальних усоціологічному пізнанні. ЦІМ и зумовленості Вибір тими курсового Дослідження В«Людина,Як соціальна істота В»
Мета Дослідження - проаналізуватісутність людини, її призначення з точки зору соціології, дослідіті Особливостірозвітку механізму соціалізації людини, особістості в суспільстві.
Мета Дослідження потребує Вирішення таких завдання:
-розглянуті Поняття В«людинаВ»з точки зору соціології;
-візначіті Основнісоціологічні підході до визначення людини;
-охарактеризувати структурусоціалізації особістості;
-віявіті спеціфіку умів тачінніків механізму соціалізації людини, особістості в суспільстві.
Об'єктом Дослідження є людина,Як основна категорія у соціальному пізнанні.
Предмет Дослідження - спеціфіка становлення соціальної людини, Особливості соціалізації людини в суспільство.
теоретичність та практичне Значення результатів Дослідження. Результати Дослідження можут буті вікорістані студентами Під годинупідготовкі до зайняти з Загальної соціології, соціології особістості, принаписання наукових робіт різного виду ТОЩО.
Структура роботи. ДослідженняСкладається Зі вступити, двох розділів, вісновків, списку використаних джерел, Щоналічує 30 найменувань.
1.Сутність та спеціфіка людини у соціологічному пізнанні
1.1 Бісоціальне буття людини - соціологічні вімірі
Буття людини є найбільш загально категорією філософськоїантропології, Що відображає ВСІ вияви людини, її індівідуальні та родовіознайо. Хоча буття людини ТИМЧАСОВЕ и перехідне, в ньому світ набуваєсвідомості, розвівається через Розвиток людини. За Своєю всезагальністю иметодологією потенціалу буття людини надає змісту Бутт світу. З переходомокремої людини в небуття, світ пізнається іншою людини в бутті Наступнийпоколінь. Саме в нескінченній зміні поколінь полягає Зміст життя людини ЯкПредставник роду [2, 53].
Оскількі буття людини є віщім ступенів буття світу, вонохарактерізується ЯКІСНО новімі, порівняно з природніми, № сертифіката (якости).Віділяють біологічне, соціальне та буття людини Як духовного феномена.Діференціація людського буття на окремі форми відкріває шлях до пізнання тихийякісніх особливая людини, які, віростаючі з природніх форм, ЯКІСНОперевищують їх за багатьма показників.
Загальновідомо, Що людина почінає Своє буття в Світі Якбіологічний організм. ЯКЩО розглядаті людину віключно Як біологічний феномен,Який існує для задоволення біологічних потреб (харчування, віділення, статевостіпотяг, дітонародження, боротьба за життя в екстремальних умов, захопленняжиттєвого простору), то ці прояви інстінкту жіття прітаманні людіні, Як иПредставникам тварин світу. Однак у процесі роз В¬ витку людина стає Частинасоціуму и усвідомлює необхідність задоволення соціальніх потреб та інтересів,Керуюча Певної цінностямі та правилами поведінкі. Відбувається соціалізаціялюдини, тобто процес, завдякі якому вон засвоює В«норми її групи таким чином,Що через Формування власного В«ЯВ», проявляється унікальність даного індівіда Якособини В»[10, 140]. Людина, яка, з одного боку, є носієм соціальніх якости, а зіншого - продуктом суспільного роз В¬ витку, суб'єктом праці, Спілкування ипізнання, детермінованих конкретно-історічнімі умів розвітку (особа) в ціхвідносінах проявляє Своє соціальне буття.
Соціальне буття НЕ заперечує біологічне. Навпаки, біологічне вЛюдський розвітку Під впливим соціального трансформується на вищий Рівеньрозвітку. У соціальній діяльності людина НЕ заперечує в собі біологічне, азмінює Його, завдякі Чому існує взаємозв'язок, взаємообумовленість і Єдністьбіологічного та соціального.
З моменту Виникнення зусилля людини булі спрямовані на ПодоланняВласний тварин інстінктів, протікають цею акт виходе НЕ от окремої людини, авід первісного соціуму (общини) i ОТРИМАНО Свій виразі у вігляді табу. Самесоціальна складового людини зумовлює необхідність існування Певної правил длянормального співжіття.
Однак Єдність біологічного и соціального буття людини стаєможливіть Ліше внаслідок наяності духовної складової в бутті людини. Ці триформи буття Ліше в Єдності можут розкрити її сутність. Розуміння людини Як біосоціальноїістоті з немінучістю потребує визнання Певного рівня цінності людини, альопідставою Такої цінності є не Наявність біологічних ознайо І не можлівістьгрупового існування (ЩО притаманний и тварини), а самє духовний елемент, Який єспеціфічною, властівою Ліше людіні формою бутя [25, 37].
Системасоціологічного знання має складаний структуру, в якій можна віділіті два рівні:теоретичність и прикладного. В центре ціх двох рівнів є система В«людина -суспільство В», соціологічні ролі та духовний світ особістості, її видидіяльності, взаємозв'язкі з іншімі людьми.
Внаш годину абсолютна більшість учених (ЯК українських, так и зарубіжніх)розглядають людину в Єдності її біологічних та соціологічніх якости. Людина єбіологічна істота, Що наділена здатністю мислити, віготовляті знаряддя праці иолюднюваті навколішній світ. Кожна людина поєднує в собі Загальне, особисте,Одиночний. На відміну від тварини, людина є представник виду Homo Sapiens [25,39]. Це в ній Загальний. Вона належить до певної раси, наці...
