Зміст
введення. 2
1. комунікація: поняття, особливості, види .. 4
1.1. Поняття про соціальної комунікації. 4
1.2. Психологічні особливості комунікацій. 5
1.3. Основні види комунікацій. 8
1.4. Комунікаційні канали як основний спосібкомунікації. 9
1.5. Роль комунікації в управлінні організацією. 12
2. аналіз комунікацій в малих групах. 15
2.2. Процеси комунікації в малих групах. 15
2.2.1. Проста комунікаційна модель зі зворотним зв'язком .. 15
2.2.2. Модель мережевого аналізу комунікаційних мереж. 20
2.3. Комунікаційні канали в малих групах. 25
висновок. 30
список літератури .. 31
введення
Актуальністькурсової роботи обумовлена ​​тим фактом, що серед соціальних процесів одне зпровідних місць займає комунікація (від лат. Communicatio- Спосіб повідомлення, передачі) як необхідний елемент взаємодії людей,груп, народів, держав, в ході якого здійснюється передача івзаімопередача інформації, почуттів, оцінок, значень, смислів, цінностей і т.д. Безкомунікації неможливо конституювання соціальних спільнот, соціальнихсистем, інститутів, організацій і т.д., неможливе існування соціальності,соціуму як такого. Комунікація пронизує всі сторони життя суспільства,соціальних груп і окремих індивідів. Будь-яке дослідження соціального життязачіпає ті чи інші її форми.
Поняттясоціальної комунікації є міжнаукових. У його розробці беруть участь науки: герменевтика,лінгвістика, логіка, психологія, соціологія, філософія, естетика, але головнуроль повинна зіграти узагальнююча метатеорія соціальної комунікації (МТСК), дляякої це поняття є базовою науковою категорією, що служить відправноюточкою і основою для метатеоретичного дослідження
Комунікаціявзагалі - це опосередковане і доцільне взаємодія двох суб'єктів. ВЗалежно від просторово-часової середовища розрізняються чотири типикомунікації: матеріальна, генетична, психічна, соціальна. Триостанніх утворюють клас смислової комунікації.
Об'єктомдослідження в роботі виступають комунікація в малих групах - відеоконференції(Вербальні) інтернет-чат, різного роду телемости між містами, селекторнінаради, інтернет-конференції - (невербальні).
Метою даноїроботи є розгляд і вивчення комунікацій в малих групах.
Для реалізаціївищевказаної мети необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянутипоняття соціальної комунікації;
- вивчити іохарактеризувати види соціальної комунікації;
- піддатирозгляду комунікаційні канали як спосіб комунікації;
- виявити ролькомунікації в управлінні організацією;
- дослідитиособливості комунікацій в малих групах.
Мета ізавдання роботи зумовили вибір її структури. Курсова робота складається ззапровадження, двох глав, висновку, списку використаної при написанні роботи літератури.
Такепобудова роботи найбільш повно відображає організаційну концепцію і логікуматеріалу, що викладається.
Принаписанні роботи виникли труднощі з пошуком бібліографічної бази,присвяченій вивченню досліджуваного питання, проте глибоке і всебічневивчення джерел зумовило найбільш докладне висвітлення викладається питання.
1. комунікація:поняття, особливості, види
1.1. Поняття про соціальної комунікації
Комунікація- Явище, досліджуване багатьма науками, у тому числі соціологією, психологією,політологією, теорією комунікації. Існують різні види комунікації: масова,міжособистісна, організаційна, групова та ін У зв'язку з такою багатоликістю,багатосторонністю даного явища постає завдання відбору матеріалу, адекватногоінтересам і традиціям соціологічного аналізу. Ця задача може бути вирішенанаступним чином: основну увагу приділити теоріям і емпіричним дослідженнямв області масової комунікації, а також торкнутися ту область неформальнійкомунікації, яка ближче всього до міжгрупових взаємодій і зазвичайназивається В«функціонування чутокВ» [1].
Існуєвелика кількість визначень комунікацій. Уявімо кілька з них,найбільш близьких соціологічного розуміння.
Комунікаціяє передача інформації, ідей, емоцій, навичок і т.п. допомогою символів - слів,картин, графіків і ін Комунікація - це процес, що зв'язує окремі частинисвіту один з одним. Комунікація - це процес, який робить загальновідомимте, що було монополією одного або декількох. І, нарешті, комунікація - цемеханізм, за допомогою якого реалізується влада. У 1948 р. американськийполітолог Г. Лассуел запропонував просту і наочну модель комунікативногопроцесу, що включає п'ять елементів.
1) Хто? (Перелаєтьсяповідомлення) - комунікатор
2) Що? (Передається)- Повідомлення
3) Як? (Здійснюєтьсяпередача) - канал
4) Кому? (Направленоповідомлення) - аудиторія
5) З якимефектом? - Ефективність
Термін В«комунікаціяВ»використовується багатьма громадськими, біологічними, технічними науками, інайчастіше мається на увазі елементарна схема комунікації, наведена на рис.1.
Рис.1. Елементарнасхема комунікації
Елементарнасхема показує, що комунікація передбачає наявність не менше трьохучасників: передавальний суб'єкт (комунікант) - переданий об'єкт (повідомлення)- Приймаючий суб'єкт (реципієнт). Стало бути, комунікація - це різновидвзаємодії між суб'єктами, опосередкованого деяким об'єктом [2].
1.2. Психологічні особливості комунікацій
Кожен зелементів зазначеної схеми став об'єктом численних досліджень. Наприклад,виділяються характеристики комунікатора, що сприяють підвищенню ефективностівпливу. Для того щоб виступ людини зробило потрібний ефект, цейлюдина повинна, на думку слухачів, володіти такими якостями, яккомпетентність (наявність відповідних знань і навичок), надійність(Здатність викликати довіру), динамізм (особистісна відкритість, активність,ентузіазм).
Всебічнодосліджувалися і особливості аудиторії, що розташовують до прийняття повідомлення. Так,виявлено, що Я-включеність у зміст комунікації (близькість їїзмісту найбільш значущим для аудиторії проблемам) знижує ефективністьпереконання: у людей в областях, найбільш близьких їм, існують найбільшобгрунтовані і перевірені досвідом думки, змінити які вкрай складно. Активнерольове програвання спочатку неприйнятною позиції сприяє се прийняттю вмайбутньому.
Важливоює ступінь ідентифікації людини з групою. Люди, найбільш сильноприв'язані до групи, ймовірно, менш схильні до впливу повідомлення, несоответствующею груповим нормам. Вплив групи проявляється і в тому плані, щодумки, які люди повідомляють публічно, важче змінити, ніж ті, якішироко не афішувалися. Помічено також, що підтримка навіть однієї людинипослаблює тиск більшості на індивідуальну думку.
Длявідмежування комунікації від інших процесів звернемо увагу на наступні їївідмітні ознаки:
1. Вякості учасників комунікації виступають два суб'єкти, якими можуть бути: окремийлюдина або група людей, аж до суспільства в цілому, а також тварини(Зоокоммунікація). Згідно з цим ознакою з поняття комунікації виключаєтьсявзаємодія неживих об'єктів; так, взаємозв'язку Сонця і Землі не єкомунікаційний процес.
2. Обов'язковонаявність переданого об'єкта, який може мати матеріальну форму (книга,мова, жест, милостиня, подарунок і т.д.) або не мати її. Наприклад, комунікантможе неусвідомлено впливати на реципієнта, вселяючи йому довіру, симпатію,антипатію, любов. Вироджена форма комунікації - спілкування людини з самимсобою (внутрішня мова, роздуми, спогади і т.п.).
3. Комунікаціївластива доцільність чи функціональність, тому маячня - некомунікаційний акт. Доцільність може виявлятися в трьох формах:
Переміщенняматеріального об'єкта в геометричному просторі з пункту А в пункт В - уцьому полягає мета транспортної або енергетичною комунікації.
Метавзаємодіючих суб'єктів полягає не в обміні матеріальними предметами, ав ...
