Класифікаціяпотреб
Плюралізм потреб визначаєтьсябагатогранністю людської природи, а також різноманіттям умов (природнихі соціальних), в яких вони проявляються.
Труднощі і невизначеність виділення стійкихгруп потреб не зупиняє численних дослідників шукатинайбільш адекватну класифікацію потреб. Але мотиви і підстави, зякими підходять різні автори до класифікації, абсолютно різні. Одніпідстави в економістів, інші - у психологів, треті - у соціологів. У підсумкувиходить: кожна класифікація - оригінальна, але вузькопрофільна, непридатнадля спільного вживання. Так, наприклад польський психолог К. Обухівський нарахував120 класифікацій. Скільки авторів, стільки і класифікацій. П. Єршов у своїйкнизі В«Потреби людиниВ» вважає найбільш вдалими дві класифікаціїпотреб: Ф. М. Достоєвського і Гегеля.
Розглянемо коротко зміст цих класифікаційяк їх представив П. Єршов.
Достоєвський ділив безліч інтересів іпотреб людей з ускладнення їх змісту на три групи:
1. Потреби в матеріальних благах, необхіднідля підтримки життя.
2. Потреби пізнання.
3. Потреби всесвітнього об'єднання людей.
У Гегеля 4 групи:
1. Фізичні потреби.
2. Потреби права, законів.
3. Релігійні потреби.
4. Потреби пізнання.
Першу групу, за Достоєвським і по Гегелю, можнаназвати потребами вітальними; третю, за Достоєвським, і другу, за Гегелем,- Потребами соціальними; другу, за Достоєвським, і четверту, за Гегелем, -ідеальними. Які ж особливості класифікації потреб?
перше, ми вважаємо неприйнятнимивузькопрофесійні підходи до класифікації потреб, тому що в силувеликої рухливості і взаімопревращаеми жодна з приватних потреб неможе бути закріплена за якоюсь однією приватною групою, тобто володіє високоюступенем невизначеності.
друге, методологічно вихідною посилкоюнашої класифікації є концепція людини, зокрема, види буттялюдини: біологічне, соціальне, духовне.
третє, в ієрархії потреб, висхідних позаконом узвишшя від нижчої до вищої потреби в нашій класифікаціїпредставлена ​​група потреб, що гальмують розвиток розумних потреб ірозвиток особистості. Це - збоченіпотреби. Вони займають особливе місце в загальній класифікації потреб. Ні воднієї з існуючих нині класифікацій, збочені потреби непозначені.
У відповідності з викладеними принципами можнавиділити наступні великі групи потреб:
1. Базові потреби: це загальні потреби,притаманні всім людям. До базових потреб ставляться: біологічні,матеріальні, соціальні, духовні потреби.
Усередині базових потреб можна виявитибагато їх модифікацій, додаткових характеристик. Такі потреби єконкретизацією базової потреби. Так, в біологічних потребах можнавиділити антропологічні потреби, підставою для їх виділення євідмінності людей по підлозі (сексуальні потреби), за віком, поприналежності до раси, до етнічної спільності. Усередині матеріальних потребможна виділити побутові потреби - потреби комфорту житла, транспортнихзасобів, безпеки. Серед соціальних потреб можна виділити потребув самоідентифікації особистості, потреба в захисті прав і гідності особи.
Наступним підставою для виділення великих группотреб є поділ потреб щодо їх соціально-гуманістичноїорієнтації (цінності). Це буде група ціннісно-орієнтованих потреб.За цією підставою можна виділити розумні й нерозумні (збочені)потреби, щирі і помилкові, прогресивні і регресивні.
Звернемося до характеристики названих тут группотреб.
Біологічні(Природні) потреби
Це загальні первинні потребижиттєдіяльності організму: потреби харчування і виділення, потребирозширення життєвого простору, дітонародження (відтворення роду),потреба фізичного розвитку, здоров'я, спілкування з природою.
Підкоряючись покликом своєї природи, людинаспонукається до дій, спрямованих на негайне задоволеннябіологічних потреб. Біологічні потреби людини, залишаючисьбіологічними за своєю сутністю, тоді стають справді людськими,коли вони опосередковуються умовами суспільного буття, детермінуютьсядосягнутим рівнем культури. Бути в злитості з природним і рослинним, татваринним світом, зі своїми біологічними потребами - бажання минуще,тимчасове, не суть вираження свободи особистості, а якщо воно і тривало, тообтяжене усвідомленням своєї несвободи. Бо світ природи - це не світ людини, вінможе стати таким лише за умови, що людина організовує цей світпо-своєму, перетворивши його за законами людської діяльності.
Резюмуючи сказане, можна зробити висновок:людини задовольняє тільки таке спілкування з природою, при якому залишаютьсясліди його самоствердження в природі, тобто задовольняє не незаймана, азмінена природа.
Матеріальні потреби
Матеріальними ми називаємо потреби в коштахі умовах задоволення біологічних, соціальних і духовних потреб.
Серед різноманіття цих потреб Марксвиділяв три потреби: в їжі, житло і одязі. Норма матеріальнихпотреб визначається існуючим в країні рівнем розвитку матеріальноговиробництва, наявністю в ньому природних ресурсів, положенням людини всуспільстві, видом діяльності. Норма матеріальних потреб повинна забезпечитикожної особистості нормальні умови її трудової та іншої діяльності, комфортпобуту та транспорту, відпочинку і відновлення здоров'я, умови фізичного іінтелектуального розвитку. Всі разом узяті матеріальні потреби іспособи їх задоволення визначають рівень життя людини.
Слід підкреслити, що матеріальні потребине безмежні. Вони кількісно визначені для кожної країни, кожного регіонуі кожної сім'ї і виражаються в таких поняттях, як В«продовольчий кошикВ»,В«Прожитковий мінімумВ» і ін
Соціальніпотреби
На відміну від біологічних і матеріальнихпотреб соціальні потреби не так наполегливо дають про себе знати, вониіснують як само собою зрозуміле, не спонукають людину до їх негайногозадоволенню. Було б, однак великою помилкою робити висновок, щосоціальні потреби грають другорядну роль в житті людини і суспільства.
Навпаки, соціальні потреби в ієрархіїпотреб відіграють визначальну роль. На зорі виникнення людини, дляприборкання зоологічного індивідуалізму люди об'єднувалися, створювали табу наволодіння гаремами, спільно брали участь у полюванні на дикого звіра, чіткорозуміли різницю між В«своїмиВ» і В«чужимиВ», спільно вели боротьбу зі стихіямиприроди. Завдяки превалюванню потреб В«для іншогоВ» над потребамиВ«Для себеВ» людина стала людиною, створив власну історію. Буття людини всуспільстві, буття для суспільства і за посередництвом суспільства - центральна сферапрояву сутнісних сил людини, перша необхідна умова реалізації всіхінших потреб: біологічних, матеріальних, духовних.
Соціальні потреби існують в нескінченномурізноманітті форм. Не намагаючись представити всі прояви соціальнихпотреб, ми будемо класифікувати ці групи потреб за трьомаознаками-критеріями:
1. Потреби для інших
2. Потреби для себе
3. Потреби разом з іншими
Потреби для інших - це потреби,виражають родову сутність людини. Це - потреба спілкування, захистуслабкого. Найбільш концентровано потреба В«для іншихВ» виражається вальтруїзмі - в потреби жертвувати собою в ім'я іншого. Потреба В«дляінших В»реалізується, долаючи вічний егоїстичний принципВ« для себе В».Прикладом потреби В«для іншихВ» може служити герой оповідання Ю. НагібінВ«ІванВ». В«Йому доставляло куди більше задоволення старатися для когось, ніждля самого себе. Напевно, це і є любов до людей ... Але вдячність небила з нас фонтаном. Івана безбожно експлуатували, обманювали, оббирали В».
Потреба В«для себеВ». Потребасамоствердження в суспільстві, самореалізації, самоідентифікації, потребамати своє місце в суспільстві, в колективі, потреба влади і т. д.Потреби В«для себеВ» тому називаються соціальними, що вони нерозривнопов'язані з потребами В«для іншихВ», і тільки через них мож...
