Курсова робота
З дисципліни: В«Основисоціальної медицини В»
На тему: В«Діяльністьустанов хоспісного типу в країні і за кордоном В»
Зміст
Введення
1. Організаціядіяльності установ хоспісного типу в Росії
1.1 Історія створенняхоспісів
1.2 Організація роботи тапризначення хоспісів
1.3 Психологічна,соціальна і медична робота з клієнтами
1.4 Роль соціальногопрацівника в роботі хоспісу
1.5 Нормативна базадіяльності хоспісів
2. Діяльність хоспісівв деяких зарубіжних країнах
2.1 Організація роботи
2.2 Змістсоціально-медичної та психологічної роботи в хоспісах
Висновок
Висновки
Список літератури
Введення
Турбота пролюдях, хворих невиліковними хворобами - рак, СНІД і т.д., що перебігають зсильними болями і можливим обездвиживанием, дуже важка праця, мета якогонадати хворому можливість гідно прожити залишене йому час досмерті. Опинитися в такій ситуації може кожна людина, і якщо не залишилосяпоруч близьких, самотність і немічність перетворює особистість в жахливе подібністьлюдини, утоплення в бруді і думках суїциду, на виконання яких немає сил.Забезпечуючи хворій людині, комфортні умови і усунення болю за допомогоюсучасних хімічних препаратів, він отримує можливість згадувати життєвімоменти, знайти умиротворення в прослуховуванні музики, зустріти смерть без злобина весь навколишній світ. Так цивілізація створила спеціальні медичніустанови - хоспіси, де команда професійних лікарів надає допомогу вполегшенні страждань до самої останньої хвилини життя, враховуючи переваги іпобажання хворих. Адже саме біль не дає можливості міркувати ізгадувати, вона витісняє всі потреби і моральну поведінку людини,отруює його свідомість. У хоспісах прийнято підтримувати максимально комфортніі сприятливі умови приречено хворій людині. На відміну від лікарень, дехворі знають, що скоро вийдуть здоровими, у хоспісах люди чекають продовженнякожного дня, настання ранку, радіють кожній хвилині життя. Пацієнтамдозволено тримати домашніх тварин, дивитися телевізор, розмовляти по телефону,користуватися послугами перукаря, косметолога, підбирати меню і багато іншого.Персонал клініки служить своїм пацієнтам, щоб вони не занурювалися в тугу ісамотність. Для кожного пацієнта індивідуальний підхід. Хоспіс В»- цеіноземне слово вже надокучили в російській мові, але ще не встиглоутвердитися, устоятися, тому його трактують по-різному. Хоспіс - це і будинок, іпристанище, і філософія, яка допомагає практикам (медсестрам, лікарям ідобровольцям) вникнути в суть одного з найскладніших питань, пов'язаних з життямі смертю. Хоспіс - це лікарня особливого типу, куди пацієнтів направляють не дляодужання. Всі, хто потрапляють сюди, приречені, і мета обслуговуючогоперсоналу - полегшити пацієнтам фізичні та душевні страждання напередоднівідходу в інший світ. [1]
1. Організаціядіяльності установ хоспісного типу в Росії
1.1 Історіястворення хоспісів
СловоВ«ХоспісВ» має латинське коріння і буквально означає притулок, богадільню. В епохухрестових походів на шляху проходження хрестоносців виникали монастирі, якідавали притулок прочанам, мандрівникам, серед яких було чимало хворих,поранених. Це і були перші хоспіси, виконують одну з функцій середньовічнихмонастирів - давати притулок і надавати допомогу хворим, у тому числі вмираючим.
Перші установи, основним завданням яких була допомога вмираючим, виникають уЄвропі в XIX столітті. Першою в Росії общиною сестер милосердя була ПетербургскаяСвято-Троїцька обитель (1844), де поряд з жіночою лікарнею, притулком дляприходять дітей, відділенням сестер милосердя була також богадільня на 6ліжок для невиліковно хворих [2]. Аналогічніфункції виконували церковні громади і в інших європейських країнах, зокремау Франції. Але особливо важлива історія таких установ у Великобританії, такяк саме тут у другій половині ХХ століття виникли перші хоспісисучасного типу. У 1879 р. ірландські сестри-благодійниці відкрилив Дубліні притулок діви Марії, а в 1905 р. був утворений притулок св. Христофорав Лондоні, де основна увага приділялася допомоги помираючим. З цього моментуслово В«хоспісВ» (притулок) стало ототожнюватися з лікарнею, яка надає допомогувмираючим.
Активнестановлення хоспісів сучасного типу відбувається після Другої світової війни.Перший такий хоспіс був відкритий в Лондоні в 1967 р. Його засновницеюстала Сесілія Сондерс, сама особистість якої відобразила міждисциплінарний підхіддо допомоги помираючим: протягом своєї кар'єри вона послідовно отрималадипломи медсестри, соціального працівника та лікаря. Філософія хоспісного справистала складатися в кінці 40-х років XX століття. С. Сондерс була тодісоціальним працівником, і у неї виявився дуже важкий клієнт, вмирали від раку(Його ім'я - Томас Тасма - таким чином, увійшло в аннали історії медицини). Воназмогла надати клієнту в настільки важкій кризовій ситуації соціальну іпсихологічну підтримку (в подяку Т. Тасма заповів їй своїневеликі заощадження, 500 фунтів стерлінгів, з проханням вжити їх на допомогувмираючим). Так народилася вихідна ідея філософії сучасного хоспісногоруху: В«Умираючому пацієнту потрібно і можна допомогти!В».
Науковимипередумовами до формування хоспісів сучасного типу стали досягнення вобласті ефективного лікування хронічного болю (досвід В«клінік болюВ», яківиникли в кінці 40-х років XX століття); створення ефективних психотропних засобів(Ера сучасних психотропних засобів наступила на початку 50-х років XX століття);протиракової хіміотерапії та радіотерапії і, нарешті, - в області медичноїпсихології.
Перший хоспісв Росії був відкритий в 1990 році за ініціативою та за активної особистої участіанглійського журналіста Віктора Зорзи та лікаря-психіатра А.В. Гнезділова вЛахті (Санкт-Петербург).
1.2 Організаціяроботи та призначення хоспісів
Хоспісє державною установою охорони здоров'я, призначеним длянадання спеціалізованої медичної, соціальної, психологічної,юридичної та духовної допомоги інкурабельних онкологічним хворим, з метоюзабезпечення їм симптоматичного (паліативного) лікування, підбору необхідноїзнеболюючою терапії, надання медико-соціальної допомоги, догляду,психосоціальної реабілітації, а також психологічної та соціальної підтримкиродичів на період хвороби та втрати ними близької [3].
Будинок(Відділення) сестринського догляду, хоспіс організується на базі окремих дільничнихлікарень сільської місцевості, міських багатопрофільних і спеціалізованих (психіатричних,протитуберкульозних, онкологічних і т.д.) лікарень за рішенням місцевих Раднародних депутатів і погодженням з місцевими органами охорони здоров'я.
Напрямки нагоспіталізацію в будинку (відділення) сестринського догляду та хоспіси здійснюються дільничнимилікарями територіальних, цехових і сільських приписних дільниць, здоровпунктів, лікарськихамбулаторій або іншими лікарями-спеціалістами, за поданням фельдшерів, працівниківорганів соціального забезпечення, громадських та благодійних організацій Основнізавдання хоспісу:
В§формуваннянової форми медичного і соціального
В§обслуговуванняінкурабельних хворих - благодійної медицини;
В§хворимтермінальній стадії і поліпшення їм медичної допомоги вдома;
В§проведеннясимптоматичного лікування хворих у термінальних стадіях, організація їмкваліфікованого догляду із застосуванням психотерапевтичних та традиційнихметодик;
В§підбірі проведення необхідної знеболюючої терапії;
В§наданнясоціально-психологічної допомоги хворим і
В§родичам,навчання родичів навичкам догляду за тяжкохворими. [4]
1.3 Психологічна,соціальна і медична робота з клієнтами
Згіднододатком до Наказу МОЗ РФ від 08.09.2023 р. № 247 В«Про включення дономенклатуру закла...
