1. ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИ демографічного прогнозування
1.1Поняття і класифікація демографічних прогнозів
Історія розвиткудемографічного прогнозування багато в чому визначалася вимогами практики,потребами урядів, різних державних органів в даних пронаселенні, розумінням ролі демографічного чинника у розвитку суспільства,станом наукових досліджень у сфері економіки, статистики, математики.
Первісні спробивизначення "демографічного майбутнього", найчастіше зводилися до визначення наперспективу загальної чисельності населення в умовах, коли темпи зміничисельності, і його віково-статева структура були в середньому на протязітривалого періоду, практично незмінними. У більшості країн Західної Європи,у всякому разі до початку XIX століття, типовою була висока народжуваність ісмертність, і порівняно стабільна віково-статева структура населення [6, c346].
Демографічніпрогнози обчислюються у багатьох країнах світу. Їх систематично публікують ООН.
Демографічний прогноз- Це науково обгрунтоване передбачення основних параметрів руху населення тамайбутньої демографічної ситуації: чисельності, статево-статевої та сімейноїструктури, народжуваності, смертності, міграції. Необхідність демографічногопрогнозування пов'язана з завданнями прогнозування і планування соціально-економічнихпроцесів в цілому. Без попереднього демографічного прогнозу неможливоуявити собі перспективи виробництва та споживання товарів і послуг,житлового будівництва, розвитку соціальної інфраструктури, охорони здоров'я іосвіти, пенсійної системи, рішення геополітичних проблем і т.д. Саметому діяльність з прогнозування динаміки чисельності та структуринаселення, чисельності та структури сімей, окремих демографічних процесівскладає найважливішу частину загальної діяльності міжнародних, державних інеурядових організацій, установ і наукових інститутів. У нашійкраїні перший прогноз динаміки та структури населення був виконаний ще в 1921 р.під керівництвом Є. Тарасова і С.Г. Струмиліна. В його основу були покладеніпідсумки перепису населення 1920
З наукових позицій особлива роль демографічногопрогнозування випливає з найважливішого загальнонаукового принципу, згідно з якимцінність і плідність всякої наукової теорії не тільки і не стільки визначаєтьсятим, якою мірою дана теорія пов'язує воєдино накопичені наукові факти,скільки здатністю теорії передбачати нові, раніше не відомі властивості таявища. З цієї точки зору демографічний прогноз може розглядатися іяк критерій оцінки покладеної в його основу теорії [4, c 435].
З технічної точкизору, демографічний прогноз виступає зазвичай у вигляді перспективногообчислення населення, тобто розрахунку чисельності та статево-статевої структури,побудованого на підставі даних про зміни демографічних характеристик(Чисельності населення, демографічних структур, народжуваності, смертності тат.д.) в минулому, а також з урахуванням прийнятих гіпотез щодо їх динамікив майбутньому. Такого роду розрахунки робляться зазвичай в декількох варіантах, задаючикордону найбільш вірогідних змін населення.
Прогнозні розрахунки неявляють собою ніякої наукової проблеми, будучи чисто механічної завданням,рутинне виконання якої полегшується застосуванням сучасних комп'ютернихпрограм.
Умовою точностіпрогнозу є правильні, науково обгрунтовані припущення про тенденціїзміни репродуктивного, самосохранітельного і міграційного поведінкинаселення, дані про яких можна отримати за допомогою спеціально організованихсоціолого-демографічних досліджень. Як раз висунення і верифікаціягіпотез про ці тенденції стає справжньою і надзвичайно цікавоюнаукової завданням, рішення якої одночасно є своєрідним бруском, наякому перевіряються парадигмальні орієнтації дослідників і їх теоретичнідосягнення.
Першим критеріємкласифікації демографічних прогнозів є довжина прогнозного горизонту,або тривалість прогнозного періоду. Зазвичай розрізняють короткострокові (5-10років), середньострокові (25-30 років) і довгострокові демографічні прогнози. Чимширше прогнозний горизонт, тим, за інших рівних умов, менш точними інадійними є прогнози. У нашій країні регулярно розроблялися коротко-тасередньострокові демографічні прогнози, на підставі яких в радянськічаси складалися п'ятирічні плани (короткострокові прогнози) і т. зв. основнінапрямки соціально-економічного розвитку на 15-20 років (середньостроковіпрогнози).
В даний час внашій країні демографічні прогнози регулярно розробляє і публікуєДержкомстат РФ, а також деякі наукові організації (наприклад, Центрдемографії й екології людини РАН, Інститут соціально-політичнихдосліджень РАН і деякі інші).
Другим найважливішимкритерієм класифікації демографічних прогнозів є їх мета. По цілямпрогнозування всі демографічні прогнози діляться на аналітичні,прогнози-застереження, нормативні прогнози і функціональні прогнози [7, c230].
Метою аналітичногопрогнозу є дослідження сучасних тенденцій відтворення населенняшляхом оцінки їх можливого впливу на майбутню чисельність і склад населення, атакож на соціально-економічний розвиток в цілому. Інакше кажучи, дляаналітичного прогнозу характерно не стільки прогнозування само по собі, скількививчення реальної ситуації для виявлення в ній В«больових точокВ», В«проблемнихситуацій В», збереження яких може так чи інакше вплинути на майбутню динамікусоціально-економічних, політичних та інших процесів, загострити вжеіснуючі або призвести до виникнення нових проблем і проблемних ситуацій.
Аналітичний прогноззвичайно виражається у вигляді оцінки параметрів майбутньої демографічної ситуації,яка робиться на основі припущення про незмінність режиму відтвореннянаселення або того чи іншого його зміни. Аналітичний прогноз, як правило,є довгостроковим. При цьому, будучи сам по собі мало реалістичним імалоймовірним, аналітичний прогноз як би окреслює можливі і не виходятьза межі розумного рамки майбутніх змін чисельності та структури населення.У цьому плані аналітичний прогноз служить виробленні цілейсоціально-економічної і, зокрема, демографічної, політики, покликаноїпопередити виникнення тих негативних наслідків і проблемних ситуацій,для виявлення можливості яких і здійснюється демографічний прогнозцього виду [9, c 120].
Різновидоманалітичного прогнозу є прогноз-застереження. Метоюпрогнозу-застереження є показ можливих несприятливих або небезпечнихнаслідків ситуації демографічної ситуації, щоб уникнути якихнеобхідно вжити відповідних заходів. Одним з найвідомішихдемографічних прогнозів-застережень, по суті, є законнародонаселення Т.Р. Мальтуса.
Протилежнимприкладом прогнозу-попередження є розрахунки В.Н. Архангельського і А.Б.Синельникова. Їх розрахунок заснований на простому зіставленні актуальною (поточної)величини сумарного коефіцієнта народжуваності і того його значення, якенеобхідно для підтримки хоча б простого відтворення населення.
Основною метоюнормативного прогнозу є вироблення конкретних рекомендацій для досягненнядеякого бажаного стану демографічних процесів.
При нормативномупрогнозуванні формулюється ряд висловлювань про бажаних характеристикахдемографічної ситуації та демографічних процесів: бажана чисельністьнаселення, що віддаються перевага рівні народжуваності, смертності і т.д. Після чогонамічаються заходи, які необхідно вжити, щоб досягти цих бажаних,або нормативних, цільових параметрів.
Метою функціональногопрогнозування є отримання прогнозної інформації про населення,необхідної для прийняття рішень в економічній, соціальній, політичній таінших сферах діяльності державного та соціального управління.Функціональний прогноз - це прогноз, службовець конкретним практичним цілям ізавданням тих чи інших організацій, фірм, корпорацій, державних органів,навчальних закладів і т.п. Він являє собою визначення майбутніх чисельностіі складу тих груп населення, сімей і домогосподарств, які забезпечуютьфункціонування соціальни...
