МІНІСТЕРСТВОНАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
потемі:
В« Г РУПП самодопомоги і як технологіясоціальної роботи В»
Запоріжжя,2010
Введення
Групи самодопомоги являють собою більш-менш формальніорганізації непрофесіоналів, які переслідують спільну мету заради досягнення блага длякожного члена групи. Мова йде про групи, головна мета яких - зміни впсихології чи поведінці учасників. Вони виходять з двох принципів, а саме:люди, ефективно справляються або впоралися з особистою проблемою, - найкращіпомічники в порівнянні з професіоналами, які не мають в цьому власногодосвіду; такі люди, допомагаючи один одному, допомагають і самим собі.
В літературі згадуються різні джерела походження груписамодопомоги. Незалежно від своїх попередників, сучасні груписамодопомоги створюються, щоб хоч частково задовольнити терапевтичніпотреби населення, з якими не справляються або справляються неадекватноіснуючі соц. установи.
Найстаріша, найбільша і найбільш відома з існуючихтерапевтичних груп самодопомоги - суспільство Анонімних алкоголіків (АА). Заснованав 1935 р. алкоголіками для допомоги алкоголікам, воно має філії Аl-Anon іAl-Ateen для їхніх родичів і друзів. На даний момент у нього входить св. 1млн чол. в 92 країнах. Його програма В«12 кроківВ» прийнята 34 Г. с., В т. ч.Анонімними азартними гравцями, анонімні ненажерами, анонімні шизофреніками іАнонімними наркоманами. Крім того, добре відомі організації самодопомогиКорпорація В«ОдужанняВ» для колишніх пацієнтів психіатричних закладів таСінанон для наркоманів (а пізніше і для колишніх ув'язнених).
-->p>
Зростання груп самодопомоги, в особливості з середини 1970-х рр..,розглядався деякими як велике рух в психотерапії, В«четвертасила В», наступна заВ« третьою силою В»гуманістичної психотерапії.
Відносини між групами самодопомоги та професіоналами, які працюютьприватним чином або в державних установах, варіюють від тісної співпрацідо антагонізму. Для деяких груп незалежність від авторитету, методів іфінансування професіоналів є справою принципу. Але навіть затяті прихильникигруп самодопомоги все більше визнають важливість того, як професіонали створюють,консультують і легітимізують деякі з таких груп. За даними проведенихдосліджень, близько третини груп самодопомоги були засновані щонайменше присприяння професійних помічників. Професіонали та непрофесіонали тісновзаємодіють між собою в діяльності багатьох груп, що мають відношення дофіз. здоров'ю. Такі організації, як АА, часто отримують істотну підтримкуз боку психіатрів та клінічних психологів.
Об'єкт дослідження - групи самодопомоги як технологія соціальноїроботи.
Предмет - сутність та особливості груп самодопомоги.
1 Сутність та особливості групсамодопомоги
У загальному розумінні групи самодопомоги - це групи, учасникияких, розділяючи певні особисті інтереси, маючи подібний досвід,об'єднуються для співпраці з метою реалізації власних потреб абопотреб спільності завдяки обміну інформацією, взаємопідтримки, іноді -представництва.
Групи самодопомоги -
- являють собою свого роду розмовний гурток за участюпевного числа людей (близько 6 -20 членів);
- самостійно визначають напрямок своєї діяльності, тоє тематика і методи роботи групи розробляються самими членами групи;
- вимагають від своїх членів активного і безперервного співпраці;
- як правило, їх керівництвом не займаються професійніпомічники;
- організовують систематичні зустрічі у визначені терміни(Наприклад, раз на тиждень, кожні 2 тижні або раз на місяць).
У загальних бесідах під час систематичних зустрічей членів групокремі її учасники можуть отримати полегшення й підтримку від інших членівгрупи і зрозуміти, що не тільки вони одні обтяжені аналогічними проблемами. Вонинабувають навичок по усвідомленню своїх труднощів, поводження з ними та їхподолання. У центрі роботи такої групи знаходиться взаємний обмін досвідом та інформацією.
У групах самодопомоги в області здоров'я і захворювань її членизаймаються взаємним обміном інформацією, наприклад, щодо можливостейлікування їх захворювання, застосування медикаментів, їх ефективності і побічнихдій, питань з прав людей з важкою інвалідністю або наданнюфінансової підтримки товариствами страхування з догляду за хворими та медичногострахування.
Робоче співтовариство Німеччині за групами самодопомоги дає наступнухарактеристику цим групам:
Групи самодопомоги являють собою добровільні, в більшостісвоєму вільні об'єднання людей, активність яких спрямована на спільнеподолання хвороб, психічних або соціальних проблем, що випали на їх частку,або родичів постраждалих. Їх робота не переслідує мети отримання доходу.Їх метою є зміна особистих життєвих обставин, а також наданнявпливу на свої соціальні і політичні умови. Шляхом систематичної,часто, що проходить з тижневою періодичністю групової роботи, вони висуваютьна передній план автентичність, рівноправність, спільність проведених бесід інадання взаємної допомоги. Така група є в даному випадку засобом,службовцям для усунення відчуття зовнішньої (соціальна, громадська) і внутрішньої(Особиста, душевна) ізоляції. Завдання групи самодопомоги спрямовані в першучергу на її членів, а не на сторонніх; що і відрізняє її від інших формгромадянських ініціатив. Групи самодопомоги не працюють під керівництвомпрофесійних помічників; однак, деякі з них іноді залучаютьекспертів стосовно окремих проблем В».
Групи самодопомоги створюються на основі самостійно визначеноїпід власну відповідальність зацікавленості потерпілих або їхродичів. Мотивація при цьому виходить із бажання змінити що-небудь ввласної ситуації та обмінятися своїм досвідом з людьми, що живуть під тягареманалогічних проблем.
Члени груп самодопомоги знаходять взаєморозуміння на рівніоднакових проблем, створюючи можливості для їх конкретного усвідомлення. Такеконкретне усвідомлення проблем не вдається професійним помічникам, так яквони не можуть відчути на собі тягар проблем постраждалих через відсутністьаналогічного власного досвіду.
Стороння допомога (наприклад, професійні консультації,терапія) означає - прийняття допомоги, в той час як самодопомога завждиувазі обопільні віддачу і отримання.
Ініціатива з надання самодопомоги являє собою істотнедодаток до професійної допомоги в медичному і соціальному забезпеченні.Вона в першу чергу спрямована на компенсацію психосоціального дефіциту.
Якщо групі потрібна допомога, тоді всі теми і проблеми повинні бутидуже точно сформульовані, і бажання з надання підтримки ззовні повинновиходити від усіх членів групи самодопомоги. Також мають бути визначені тамежі наданої допомоги.
Як правило, група запрошує на свою зустріч консультанта, колиприсутні всі члени групи самодопомоги. Консультації мають проводитисятільки під час зустрічі групи.
Особливо важливим при цьому є те, щоб консультанти невтручалися в тематику групи, а зосереджували напрямок своєї консультаціїлише на структурі та методах роботи групи, а також на зверненні членів групиодин з одним.
2 Типи груп
Вченими створено кілька типологій груп самодопомоги. Чотири типу,розроблені Леоном Леві, найбільше підходять для груп з терапевтичноюорієнтацією.
Групи I типу займаються переважно. контролем або реорганізацієюповедінки. Приклади таких груп: АА, Анонімні азартні гравці та Анонімнібатьки. Членів груп II типу за класифікацією Леві об'єднують спільністресові ситуації, у відповідності з якими їх можна розділити на підтипи.Ці групи можуть фокусуватися на таких кризових ситуаціях, якзгвалтування, вбивство будь-ким дитини і виживання після суїцидної спроби.Інші групи займаються перехідними періодами життя, або переходом донормального стану. Такі групи праг...
