Федеральне агентство зутворення
Державна освітняустанова
Вищого професійногоосвіти
Тульський державнийуніверситет
Кафедра соціології та політології
Контрольна робота на тему:
"Глобалізаціясоціальних процесів у сучасному світі "
Виконала:студ. гр.631871
ГолубцоваТ.Н.
Перевірив:Махрін А.В.
Тула
2009
Зміст
Введення
1. Виникнення глобалізації
2. Суспільство і процеси глобалізації
3. Прояви глобалізації
4. Виклики та загрози, обумовленіглобалізацією
5. Глобалізація: виклики для Росії
Висновок
Література
Введення
На сучасному етапірозвитку людства формується єдина цивілізація на всій планеті.Укорінення цієї ідеї в науці і суспільній свідомості сприяло усвідомленняглобалізації процесів в сучасному світі.
Що ж такеглобалізація? Глобалізація - процес всесвітньої економічної, політичної,соціальної та культурної інтеграції та уніфікації. Основним наслідком цьогоє світовий поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу,людських і виробничих ресурсів, стандартизація законодавства,економічних і технологічних процесів, а також зближення культур різнихкраїн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобтоохоплює всі сфери життя суспільства.
Однак глобалізаціяпроцесів - це не тільки їх повсюдність, не тільки те, що вони охоплюютьвсю земну кулю. Глобалізація пов'язана, насамперед, з інтернаціоналізацієюусієї суспільної діяльності на Землі. Ця інтернаціоналізація означає, щов сучасну епоху все людство входить в єдину систему соціальних,культурних, економічних, політичних та інших зв'язків, взаємодій івідносин.
Тим не менш, глобалізаціясоціальних, культурних, економічних і політичних процесів в сучасномусвіті, поряд з позитивними сторонами, породила низку серйозних проблем, якіотримали назву В«глобальних проблем сучасностіВ»: екологічних, демографічних,політичних і т.д. Всі ці проблеми дуже важливі для сьогодення і майбутньоголюдства, можливостей і перспектив виживання людства.
1. Виникнення глобалізації
Процес глобалізаціїдалеко не новий. Деякі зачатки глобалізації ми можемо простежити вже в ЕпохуАнтичності. Зокрема, Римська імперія була однією з перших держав, якезатвердило своє панування над Середземномор'ям і призвело до глибокогопереплетенню різних культур і появі місцевого поділу праці в регіонахСередземномор'я.
Витоки глобалізаціїзнаходяться в XVI і XVII століттях, коли стійке економічне зростання в Європіпоєднувався з успіхами в мореплаванні і географічними відкриттями. В результатіпортугальські та іспанські торговці поширилися по всьому світу і зайнялисяколонізацією Америки. У XVII столітті Голландська Ост-Індська компанія, що торгувалаз багатьма азіатськими країнами, стала першою справжньою міжнаціональноїкомпанією. У XIX столітті швидка індустріалізація призвела до зростання торгівлі таінвестицій між європейськими державами, їх колоніями і США. У цей періоднесправедлива торгівля з країнами, що розвиваються носила характерімперіалістичної експлуатації. У першій половині XX століття процесиглобалізації були перервані двома світовими війнами і разделявшим їх періодомекономічного спаду.
Після 1945 р. у світовомугосподарстві синхронно розвернулися два важливих процесу. З одного боку, за рахуноквзаємних інвестицій та взаємообміну технологіями, впровадження організаційнихінновацій почалося зближення розвинених країн по техніко-економічним, а такожпо соціально-структурним і політичним показниками. З іншого - розпадколоніальних імперій, свідомий вибір на користь модернізації, поширенняВ«ГнучкихВ» методів управління суспільними процесами з'явилися важливимипередумовами якісно нового етапу глобалізації. Цьому також сприяловдосконалення транспорту і засобів зв'язку: контакти між народами,регіонами і континентами прискорилися, ущільнити і спростилися.
2. Суспільство і процесиглобалізації
У 1990-і рр.. поняттяглобалізації стало істотним елементом міжнародного політичногопроцесу. Під ним розуміється поступове перетворення світового простору вєдину зону, де вільно переміщаються капітали, товари, послуги, нові ідеї,розвиваються сучасні інститути і механізми їх взаємодії. Можнарозглядати глобалізацію як інтеграцію на макрорівні, тобто як зближеннякраїн у всіх сферах: економічній, політичній, соціальній, культурній,технологічної та ін
Глобалізація має йпозитивні і негативні риси, що впливають на розвиток світового співтовариства.До позитивних можна віднести відмову від слухняного підпорядкування економікиполітичному початку, рішучий вибір на користь змагальної (ринкової)моделі економіки, визнання капіталістичної моделі як В«оптимальногоВ»соціально-економічного ладу. Все це хоча б теоретично зробило світ більшоднорідним і дозволило сподіватися, що відносна однотипність громадськогопристрої буде сприяти усуненню убогості і бідності, згладжуваннюекономічної нерівності на світовому просторі.
Розпад СРСР в якійсьмірою підтвердив тезу про односпрямованість історичного процесу. Саме впочатку 1990-х рр.. на Заході з'явилося чимало послідовників ідеї всесвітньоїлібералізації. Її автори вважають, що глобалізація - це одна з форм неоліберальноїмоделі розвитку, прямо або побічно впливає на внутрішню і зовнішню політикувсіх країн світового співтовариства.
На їхню думку, такамодель розвитку може виявитися В«кінцевим пунктом ідеологічної еволюціїлюдства В»,В« кінцевою формою людського правління, і як такаявляє собою кінець історії В». Проповідники такого ходу розвитку вважають,що В«ідеал ліберальної демократії неможливо вдосконалитиВ», і людствобуде розвиватися по цьому єдино можливого шляху.
Представники цьогонапрямки в політології і соціології вважають, що сучасні технологіїдозволяють безмежно накопичувати багатства і задовольняти постійно зростаючілюдські потреби. А це повинно привести до гомогенізації всіх товариствнезалежно від їх історичного минулого і культурної спадщини. Всікраїни, що здійснюють економічну модернізацію на основі ліберальнихцінностей, будуть все більш схожим один на одного, зближуватися за допомогоюсвітового ринку і поширення універсальної споживчої культури.
Ця теорія маєпевне практичне підтвердження. Розвиток комп'ютеризації, волоконноїоптики, вдосконалення системи комунікації, в тому числі супутникового,дозволяє людству рухатися в бік відкритого суспільства з ліберальноюекономікою.
Однак уявлення проСвіт як про однорідному соціально-економічному просторі, рухоме єдиноїмотивацією і регульованому В«загальнолюдськими цінностямиВ», є багато в чомуспрощеним. Політики і вчені країн, що розвиваються відчувають серйозні сумнівиу відношенні західної моделі розвитку. На їхню думку, неолібералізм веде дозростаючої поляризації бідності і багатства, до екологічної деградації, до того,що багаті країни набувають все більший контроль над світовими ресурсами.
Нерівність у розвиткурізних країн простежується у всіх сферах, в першу чергу векономічної. Так, одним з перших результатів глобалізації з'явилася інтеграціяринків. Однак на частку багатих країн в кінці XXстоліття припадало 82% експортної торгівлі, а на частку найбідніших - 1%.
Глобальна нерівністьнаочно проявляється і в розподілі прямих іноземних інвестицій: 58% цихінвестицій було розміщено в промислово розвинених країнах, 37% - врозвиваються і 5% - у перехідних економіках Східної Європи і СНД.
США і Японія домагаються90% приросту ВВП за рахунок впровадження сучасних досягнень НТР, і по йоговиробництва на душу населення їм немає рівних. У Росії ж цей показник становитьвсього 15% від рівня США, на 33% нижче середньосвітового і забезпечує нашоїкраїні лише 114 місце у світі.
Таким чином,глобалізація в її нинішній формі відповідає інтересам багатих ...
