ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЇ
1.Передумовивиникнення соціології.
2.Основоположникисоціології.
3.Соціологія в XX в.
4.Про становленнясоціології в Росії.
Передісторіясоціології починається з виникнення і розвитку суспільства і людини, зпояви теоретичного рівня відображення соціуму. Процес антропогенезу(Становлення людини) і соціогенез (формування соціуму), що почався 1,5 -1,6 млн. років тому, завершився 35-40 тис. років тому. Цей період охоплюєпалеоліт (В«стародавній кам'яний вікВ»), можливо, наші предки до нього прийшли здерев'яними знаряддями праці. Пізній палеоліт, мезоліт (В«середній кам'яний вікВ») інеоліт тривали не більше 30-35 тисяч років. Це період руху від привласнюючогодо виробничого господарства, тобто первинна або первісна формація (схема №9). Перші цивілізації, що об'єднуються поняттям економічна формація (суспільство,засноване на товарно-грошових відносинах), з'явилися в кінці IV тисячоліття до н.е. у межиріччіТигру і Євфрату і в долині Нілу. З виникненням цивілізацій формуєтьсяфілософія, в тому числі загальні міркування про суспільство і про людину. Елементисоціальної філософії найбільш високого розвитку в стародавньому світі досягли в Китаїі в Греції. Чимало міркувань Кун-цзи (Конфуція) (551-479 рр.. До н.е.) іПлатона (427-347 рр.. До н.е.) про людину та про суспільство є актуальними і в XXI ст. Серед них-концепція КонфуціяВ«ЖеньВ», в якій центральне місце займає положення про те, що людина -В«Міра всіх речейВ», що людина - основна ланка суспільної системи. Конфуційвважав, що для вдосконалення суспільства необхідно моральневдосконалення кожної людини. Важливе значення для соціології має такождумка Платона про об'єктивний характер законів функціонування і розвиткусуспільства.
Коженетап розвитку цивілізацій, філософської думки вносив щось нове в розвитоксоціальної філософії, відкриваючи нові істини про суспільство і про людину. До кінця XVII в. все наукове знання розвивалося врамках філософії. Тільки з появою основного твору НьютонаВ«Математичні початки натуральної філософіїВ» (1687 р.) від неї починає відділятися механіка і фізика. Пізніше виникають хімія і біологія і тільки в XIX столітті - соціологія. Серед основнихформ руху матерії: механічної, фізичної, біологічної, соціальноїостання є найбільш заплутаною. Відокремити істину від омани привідображенні соціальної форми руху матерії дуже важко, бо соціальне життяпов'язана з інтересами людей, а інтереси різних соціальних груп часто буваютьне тільки різними, але і протилежними. Пошук істини - основне завдання науки,в тому числі соціології.
Всіосновоположники наук, що виникли в XVII-XIX ст., були видатними філософами.Загальноприйнято вважати основоположниками соціології трьох великих філософів: КарлаМаркса, Макса Вебера і Еміля Дюркгейма. У випущеному недавно в Англії великомутлумачному соціологічному словнику їх назвали В«трійцею головних класичнихсоціологів В». [7, Т.2, С.73]. Хоча К. Маркс і М. Вебер не вважали соціологіюнаукою окремої від соціальної філософії, то вони сформулювали їїзасадничі положення.
Соціальніфілософи Західної Європи, особливо в XX столітті робили ряд важливих відкриттів, які відображають розвиток і функціонуваннясуспільства. Серед них ідея про основні епохах (формаціях, фазах) розвиткулюдства (табл. № 9 В«Основні етапи розвитку суспільстваВ»). З таблиці видно,що Маркс і Сен-Сімон виділяли три основні етапи розвитку суспільства: минуле,сьогодення і майбутнє.
ЗаМарксу основним критерієм суспільного прогресу виступає свобода людини.Якщо в В«первинноїВ» формації людина перебуває в полоні стихійних сил природи тасуспільства, то під В«вторинноюВ» економічної формації він відносно вільний,причому свобода розширюється з кожним її періодом (схема № 22 В«ІнститутиЗалежно трудящих від вищого класу на різних етапах розвиткуекономічної формації). І, нарешті, в майбутньому людство прийде доВ«ТретинноїВ» формації вільних людей.
Задумку Сен-Сімона, основним критерієм суспільного прогресу виступаєзміна суспільної свідомості. У минулому, аж до виникненняпросвітництва і поширення ідей атеїзму в суспільній свідомості,панівне становище повністю належало релігії, теології. Далі середвидів суспільної свідомості визначальна роль починає належати філософії,метафізиці. Надалі ця роль переходить до науки, до позитивних (конкретним,досвідченим) знанням. Це положення Сен-Сімона, як і багато інших, прийняті івикористані з деякими змінами Контом, приписувалося останньому підназвою В«закон трьох стадійВ».
К.Маркс і А. Сен-Сімон висунули важливі положення про етапи розвиткулюдства. Сьогодні, на самому початку XXI в., Ми бачимо, що новий час - це період подальшого розширеннясвободи людини та посилення ролі науки. Шкода тільки, що на догодукомуністичної ідеології в радянському суспільствознавстві спотворювалися ідеїкласиків філософії, поширювалася концепція про п'ятисуспільно-економічних формаціях, протиставлялися марксизм і позитивізм.Перший в трактуванні радянських вчених виглядав як вульгарний матеріалізм,обмеженість якого критикував ще сам К. Маркс, а другий трактувався тількияк ідеалістична філософія.
Кожнеявище, в тому числі і наука, виникає і отримує розвиток там і тоді, колиз'являються відповідні умови. Соціологія виникає в Західній Європі в XIX в. Можна виділити чотири основніпричини виникнення соціології, методологічно виходячи з чотирьох основнихсфер суспільства (схема № 1). По-перше, розвиток ринкових, буржуазних відносин,що зумовлює необхідність поглибленого підходу до соціального життя таповедінки особистості. Ринок - це вищий етап розвитку товарно-грошовихвідносин, коли товаром стають не тільки предмети споживання і засобивиробництва, але і робоча сила. При буржуазному способі виробництва трудящістають більш вільними: зникає позаекономічний примус до праці. Всіце призводить до появи нових форм соціальних груп, в рамках якихздійснюється соціальна взаємодія. По-друге, такого ж наукового підходувимагає ускладнення соціальних, соціально-класових відносин. По-третє, відхід уминуле тоталітарних феодальних соціально-політичних систем веде до розвиткудемократії, плюралізму і гласності. Без останніх умов не може бути наукипро суспільство, про соціум, що звільняє думки від пануючої ідеології.По-четверте, духовний розвиток Західної Європи до XIX століття дало класичну німецьку філософію,класичну англійську політичну економію, французький соціалізм, якібули передумовою виникнення соціології.
Всхемою № 10 перераховано сім видатних соціальних філософів - основоположниківсоціології. Список починається з французького філософа Сен-Сімона Клода Анрі(1760-1825 рр..), Який прожив цікаве, повну пригод життя. Він змолодості присвятив себе боротьбі за свободу людини, за його визволення відексплуататорів. З цієї причини від нього відмовився його батько - один з найбагатшихграфів Франції. Сен-Сімон воював в армії Вашингтона проти рабовласників Півдня,ставши наймолодшим полковником цієї армії. Потім, залишивши кар'єру військового,повернувся до Франції і зайнявся підприємництвом, щоб створити матеріальніумови для наукової діяльності. Останні роки свого життя Сен-Сімон присвятиврозвитку соціальної філософії, соціалістичної утопії і формуванню новоїнауки - соціології. Одним з основних його праць є В«Нарис науки пролюдині В»(1813-1816 рр..). Він не тільки вперше висловив думки про науковедослідженні людини як соціальне явище, назвавши нову науку соціальноїфізикою, а й розкрив ряд теоретичних положень, що відображають соціальну дійсність:про розходження і протилежності між містом і селом, між особамирозумової та фізичної праці і т. д. Він, поряд з французькими істориками,розкрив соціально-класову структуру суспільства, роль промисловості та науковогопізнання в розвитку суспільства. Особливо підкреслював роль соціальної фізики(Соціології) для переходу суспільства від метафізичної фази до позитивної тазабезпечення основи нового світського...
