МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ
ОРЛОВСЬК ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ
КафедраВ«Соціологія, культурологія і політологіяВ»
В«Допустити до захистуВ»
В«___В» __________________ 2007
Науковий керівник Ляшко С.В.
Курсова робота
НА ТЕМУ: В«БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ (історіяпитання) В»
Студент: Альошина Ганна Валеріївна
Група 41 - СЦ
Науковий керівник: Ляшко С.В.
Курсова робота захищена з оцінкою ________________
Члени комісії:
Орел, 2007
Зміст
Глава 1 Історіястановлення благодійності в Росії ......... 6-18
1.1 Благодійністьна ранніх етапах свого становлення і
1.2 Благодійністьв XIX-початку XX ст .......................... 12-18
Глава 2 Впливблагодійності на соціальну роботу ....... 19-28
2.1 Взаємозв'язокблагодійності та соціальної політики .... 19-23
2.2 Місцеблагодійних організацій в системі соціального захисту населення ..................................................................... 23-28
Списоквикористовуваної літератури ........................................ 31-32
Введення
Актуальністьтеми дослідження.
Наданняблагодійної допомоги в Росії має давні традиції. Історики знаходять корінняжалісливого відношення до ближнього ще у звичаях древніх слов'ян.Благодійність, що розуміється древніми слов'янами, як безоплатна допомога,становила важливу частину їхнього життя. Поворотним пунктом у розвиткублагодійності, на думку багатьох істориків, стало прийняття християнства,закликав до любові та милосердя.
Благодійністьпройшла довгий шлях свого становлення і розвитку, і стала основою дляформування такої професійної діяльності як В«соціальна роботаВ». Вонапочинає складатися на початку 90-х років через економічну кризу та зростаннясоціальних проблем у суспільстві, які виникли в результаті розпаду єдиногосоціального, економічного і геополітичного простору. У суспільствіз'явилися тенденції раніше не характерні для нього: зниження рівня життя,безробіття, професійне жебрацтво, падіння рівня народжуваності, розпадінституту сім'ї та шлюбу і т.д.
Вивченняоснов доброчинності в даний час грає важливу роль, тому сьогоднівідбувається відродження не тільки державної благодійної допомоги, але йприватних організацій, а також благодійності окремих юридичних осіб. Всіце сприяє наданню більш ефективної допомоги нужденним людям.
Ступіньнаукової розробленості проблеми.
Вивченняданої проблеми займалися багато вчених, тобто дана тема в теоретичному планірозроблена досить детально. Наприклад, вивченням благодійностізаймалися Бадя Л.В. в книзі В«Благодійність і меценатство в РосіїВ», В.А.Сущенко В«Історія російського підприємництваВ». Про історію становленнясоціальної роботи в Росії писали Фірсов М.В. (Серія досліджень з історіїсоціальної роботи в Росії), В.І. Курбатов підручник В«Соціальна роботаВ» де буливказано дві причини, з яких соціальна робота не виникла на початку XIX століття. Дослідженням поняттяВ«Соціальна справедливістьВ» займалися В.І. Жукова, В.Є. Давидович, А.І.Лященко. Дослідженням історії соціальної допомоги займався вітчизняний ученийА. Стогу в роботі В«Про громадського піклуванняВ». Проблемами джерелознавствагромадського піклування займалися В. Межов, А. Роговцева. Справа, розпочата в XIX столітті В. Межовим, продовжили Т.Єфремов, Н. Лучинський, А. Селіванов та інші. Сьогодні систематизацієюджерел та бібліографією з питань соціальної допомоги починають займатисятакі вітчизняні вчені, як Л. Бадя, Н. Єфімова, В. Степанов.
Правовубазу соціального захисту певних категорій населення розробляють наступнізакони РФ - В«Про вимушених переселенцівВ», В«Про зайнятість населення в РосійськійФедерації В»,В« Про соціальний захист інвалідів В»,В« Про соціальному обслуговуванні громадянпохилого віку та інвалідів В»,В« Про основи охорони праці в РФ В»,В« Про основнігарантії прав дитини в Російській Федерації В»і т. д.
Основиорганізації соціального захисту населення розглядаються в працях таких авторівяк М.І. Лєпіхов, Н. Подшибякина, В. Шарин та ін
Основнінапрями та принципи соціальної роботи представлені в роботах А.І. Войтенко,Є.І. Комарова, О.М. Савінова, П.Д. Павленок та ін
Теоретичнуі методологічну основу курсової роботи склали роботи вітчизняних авторівДурасановой і Годунского. У роботі використовувався історичний підхід.
Об'єктомкурсової роботи є благодійність в Росії.
Предметом- Роль благодійності в становленні та розвитку соціальної роботи.
Мета -виявлення культурно-історичних передумов зародження і розвиткублагодійності в Росії та її вплив на становлення соціальної роботи.
Завдання:1) вивчити основні періоди в становленні та розвитку благодійності.
2)виявити специфічні риси благодійності в XXI столітті.
3)визначити місце благодійних організацій у системі соціальної допомогинаселенню.
Структуракурсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох глав включають 4параграфа, висновку і списку використаної літератури.
Глава 1 Історія становлення благодійності в Росії
1.1Благодійність на ранніх етапах свого становлення і розвитку
Початком благодійноїдіяльності в Росії прийнято вважати 988 рік - дату хрещення Русі. З прийняттямхристиянства з однією з його основних заповідей - про любов до ближнього - на Русівперше заговорили про піклування бідних, що тоді знайшло своє вираження в роздачімилостині незаможним.
Князь Володимир вводячи християнство наРусі, глибоко перейнявся його положеннями, зверненими до душі людини. Ціположення закликали людей піклуватися про ближнього, бути милосердними.Перейнявшись цими положеннями, князь Володимир звелів роздавати їжу і воду зкняжої скарбниці, а для тих, хто не міг сам дійти до княжого двору милостинювозили спеціальні вози.
Великий князь Ярослав Володимирович,який вступив на престол в 1016 році, вніс в Церковний і Земський статутиспеціальні розділи, пов'язані з доброчинністю. На особисті кошти вінзаснував училище для сиріт. При Ярославі набуло поширення безкоштовненадання медичної допомоги при монастирях. Благодійні традиції Ярославапродовжили його сини Ізяслав і Всеволод.
Активно допомагав незаможним і недужихсин Всеволода і онук Ярослава князь Володимир Мономах. Сестра Володимира МономахаГанна Всеволодівна відкрила в Києві і містила на власні кошти жіночеучилище для всіх станів, сама навчала учениць грамоті і ремеслам. СинВолодимира Мономаха Мстислав, а також князь Ростислав відрізнялися особливою любов'юдо бідних: так, Ростислав віддав їм все майно, отримане у спадок. [6]
Цітенденції розвитку громадського піклування в Київській Русі були перервані, як івесь хід історичного процесу формування російської державності,татаро-монгольською навалою, явівшімся важким випробуванням для її життєстійкості.В умовах краху єдиної державної системи та іноземного панування наперший план, з точки зору збереження і об'єднання духовних сил народу,об'єктивно висувається російська православна церква, що стала одночасно ієдиним притулком для потребують допомоги людей убогих, старих іжебраків. Церква зі своєю досить поширеною на той час мережеюмонастирів фактично повністю взяла на себе благодійні функції,користуючись тим, що татарські хани, особливо в перший період панування надРосією, шанобливо ставилися до духовенства, неодноразово давали РосійськимМитрополитам грамоти (ярлики), звільняли церкви й монастирі від данин іпоборів, залишали за духовенством турботу про піклування потребують. [4]
Цар Іван IV (Грозний)здійснив низку заходів, спрямованихна узаконення благодійності в рамках державної політики. У тічаси витрачання коштів державної скарбниці, що була одночасно іцарською скарбницею, знаходи...
