Реферат покультурології
Концептуальніоснови християнства
Зміст
Введення
1. Священні книги християнства
1.1 Склад священних книг
1.2 Святе Письмо - Біблія
1.3 Старий Завіт
1.4 Новий Завіт
2. Основні догмати християнства
2.1 Поняття догмату і причини його виникнення
2.2 Основні догмати християнства
3. Християнська етика
Висновок
Список літератури
Введення
З усіх світових релігійхристиянство є найпоширенішою і зробила найзначнішевплив на світову історію. Більше мільярда людей, четверта частиналюдства, пов'язують себе з християнством. Ця релігія, найбільша вчисельному відношенні у світі, представлена ​​на всіх континентах і існує всамих різних культурних середовищах. Під впливом християнських цінностейрозвивалася європейська цивілізація, християнство зробило визначальний впливна еволюцію російської культури. У Латинській Америці багато області суспільноїжиття розвиваються в рамках, встановлених християнською традицією. За двадцятьстоліть своєї бурхливої вЂ‹вЂ‹історії християнство стало універсальною цінністю всьоголюдства завдяки вченню і особистості Ісуса Христа, який своєюмученицькою смертю на хресті постраждав за гріхи всіх людей.
Основою християнськоговіровчення є Біблія, яка переконання прихильників, є Слово Боже (інакшесвященне Писання В»). Слово В«БібліяВ» походить від грецького слова В«КнигиВ».Дійсно, Біблія являє собою дві збірки книг, званих СтарийЗаповіт , сприйнятий від іудаїзму, і Новий Завіт
, що склався в надрахсамого християнства. Слово, яке перекладається, як В«заповітВ», спочаткузначило В«договірВ», або В«угодуВ», тобто обіцянку Бога благословитиобраний ним народ. Як християни, так і євреї вважають Біблію записом договору (завіту), укладеного Богом з людиною і відкритого Мойсею на горі Синай. Якщодосліджувати зміст Біблії, то стисло вчення можна представити у вигляді шестиосновних істин: Бог добрий, і Він любить усіх людей. Гріх відділяє кожноголюдину від Бога. Ісус Христос є шлях до Бога. Для отримання порятунку необхідноповне розкаяння. Віра - ключ до вічного життя. У самі тривожні часи у насє всі підстави мати внутрішній світ [3] .
1.Священні книги християнства
1.1 Складсвященних книг
християнствобіблія завіт догмат етика
Основніположення християнського віровчення сформульовані у Біблії (В«СвященнеПисьмо В»), в постановах Вселенських Соборів, творах отців церкви і т.д.
Повний склад священнихкниг називається різна: В«Слово БожеВ», В«Святе ПисьмоВ», просто В«ПисьмоВ»,В«ЗаконВ». Ці найменування зустрічаються в самому Священному Писанні. У батьків Церквивживалася назва В«БібліяВ», що на грецькій мові означає В«КнигиВ».Інше найменування в отців Церкви - В«Старий і Новий ЗавітВ». Слово В«заповітВ»означає: а) союз, договір, б) заповіт, духовна запис. Цим словомозначається союз Бога з людьми, здійснюваний в істинної релігії.
Євреї свої священнікниги позначали назвами: В«ПисанняВ», В«Священні ПисанняВ», В«ЗаповітВ», В«книгиЗаповіту В»,В« Закон і Пророки В». Християни новозавітні писання позначалиназвами В«ЄвангелієВ» і В«АпостолВ» [9].
1.2Святе Письмо - Біблія
Основою християнськоговіровчення є Біблія, яка переконання прихильників, є Слово Боже (інакшесвященне Писання В»). З точки зору православ'я, Писання - це зборикниг, визнаних богонатхненним, тобто написаними святими по навіюванню іза сприяння Духа Божого. Слід зазначити, що книгами в Біблії прийнятоназивати не тільки власне книги, але й листи, короткі послання, розповіді. 77книг Біблії були відібрані з великої кількості текстів. Тексти, що не увійшли докодекс Біблії, але визнані церквою священними, називаються апокрифами.
Біблія (грец. - книги)складається з двох великих частин: Старого Завіту і Нового Завіту. Християнськібогослови вважають, що Біблія єдина (визнають богонатхненним обидві ці частини),тобто в Старому Завіті Дух Божий звіщає про прихід Спасителя, а в Новому Завітічерез апостолів він проповідує про настання В«повноти часівВ» і наближенніЦарства Небесного, яке вже живе в людях, віруючих в Христа. Іудеї, нещо прийняли Ісуса в якості очікуваного Месії, визнають такими тільки лишекниги Старого Завіту.
СтарийЗаповіт (39 книг) записаний на староєврейською мовою з X по III в. до н.е. НовийЗаповіт (27кніг) написаний в I - II ст. н.е. на давньогрецькому та арамейською мовами[6].
Перші переклади Біблії зстароєврейського з'явилися ще в III столітті до н. е.. Перший переклад Біблії нагрецька мова для Олександрійської бібліотеки був виконаний на замовлення царяЄгипту Птолемея II Філадельфа (285-247 до н. Е..). Для цієї мети з Єрусалимуна острів Фарос були доставлені 72 толковніков (перекладача), і створений через72 дні текст отримав назву В«Перекладу сімдесяти тлумачівВ» (лат. В«СептуагінтаВ»).Цим перекладом користувалися багато століть, зокрема, саме з нього бувзроблений і перший переклад Старого Завіту на слов'янську мову Кирилом і Мефодієм.
Пізніше з'явилися перекладиокремих книг Біблії на арамейська мова - Таргум. У 382-405 роках ІєронімБлаженний створив переклад Біблії на латинську мову, який згодом отримавназву Vulgata Editio (загальноприйняте видання), або просто Вульгата. Цейпереклад не був першим - латинські переклади виникли вже в II столітті, - але він бувбільш близький до оригіналу і відрізнявся високими художніми якостями.Тому переклад Ієроніма був фактично канонізований католицькою церквою. Заміру поширення християнства з'являлися переклади Біблії і на інші мови.У II-IV століттях з'явилися сірійські і коптські переклади, на початку V століття бувздійснено переклад Біблії на вірменську мову, двома століттями пізніше - нагрузинський.
У IXстолітті частина біблійних текстів була переведена на слов'янську мову грецькимикнижниками та місіонерами Кирилом і Мефодієм. Цей переклад використовувався підбагатьох слов'янських державах, у тому числі і на Русі. Пізніше, після прийняттяхристиянства на Русі справа Кирила і Мефодія продовжили їхні учні. Повнийпереклад біблійних книг на старослов'янську мову був закінчений лише в 1499 роців Новгороді під керівництвом Геннадія, архієпископа Новгородського (пом. 1505м.).
східнохристиянськоїцерква досить активно займалася перекладами Біблії. Якщо в римсько -католицькому світі християнізація нових народів йшла в основному по шляху введеннябогослужіння латинською мовою, то православні священики прагнулипроповідувати рідною мовою просвіщати народ. Особливо активно цейпроцес йшов у Росії з кінця XIV століття. Досить згадати просвітителя зирян(Комі) Стефана Пермського (1340-1396), який розробив зирянском азбуку і переклавна мову комі ряд біблійних текстів, необхідних в богослужбовій практиці. ВXIX столітті російськими православними місіонерами Біблія була перекладена накарельський, Вогульського, ненецький, якутський, евенкскій та інші мови.
У XXстолітті переклад Біблії став глобальним проектом. За минуле сторіччя Біблія абоокремі її книги були перекладені на 1545 мов світу. В даний часБіблія частково або цілком видана на 1659 мовах народів світу і є самоювиданою книжкою. Робота над перекладами Біблії не зупиняється, оскількине тільки поглиблюється знання Біблії, яка ретельно вивчається лінгвістами,філологами та істориками, але й змінюється мова, якою ми говоримо [7].
1.3 ВетхийЗаповіт
Це частина Біблії,комплект іудейських священних книг. Назва Старого Завіту дано цим книгамхристиянськими церковниками на відміну від Нового Завіту, що складається з творів,написаних ідеологами християнства. Іудейські богослови іменують Старий Завіт -Танака.
Більшість старозавітнихкниг написані давньоєврейською мовою (біблійному івриті), протезустрічають...
