План
1. Міф як перша форма культури
1.1.Антропоморфізм
1.2.Відсутністьграні між чуттєвим чином і реальністю
1.3.Тотемізм
1.4.Анімізм
2. Специфіка міфу як першої формикультури
2.1. Міф, магія і релігія
2.2. Міф як запереченняіндивідуальності і свободи
Висновок
Список літератури
Введення
Метою даноїконтрольної роботи є аналіз міфу як першої форми культури.
Завдання:
1.Провестианаліз літератури з даної тематики.
2.Розглянутиміф як першу форму культури.
3.Проаналізуватиспецифіку міфу як першої форми культури.
Актуальність даної тематикиобумовлена ​​тим, що міфологія - це цілісне світорозуміння, в якомурізні уявлення пов'язані в єдину образну картину світу, що поєднує всобі реальність фантазії, природне і надприродне, знання і віру,думка і емоції. Міфологія синтезувала в собі різноманітні функції світогляду.Однак вони були ще недостатньо розвинені. У них в основному переважалинормативно - регулятивна та оціночна функції. Все, що відбувається в міфахнабувало значення своєрідного способу для відтворення. Поряд зрозповіддю про події, важливих для людей, їх сьогодення і майбутнє,затверджувалася прийнята в суспільстві система правил і цінностей. Це булосвоєрідне моделювання людської поведінки в певних умовах.Міфи служили свого роду способом збереження життєвого досвіду народу. При цьомузапам'ятовувалися не тільки уявлення про дійсність, але й прийоми мислення, якідопомагали орієнтуватися в навколишньому світі.
Італійський філософ Д.Віко (1668 - 1744) дотепно назвав міфи першим виданням розумового словникалюдства. Осягаючи міфи свого народу, людина співвідносив свій особистий досвід здосвідом колективу. Міфи в умовах своєї бесписьменной епохи були своєрідною"Живою пам'яттю", що зберігала всю сукупність знань, умінь, досвіду,накопичених поколіннями людей. Втративши своє панівне становище, міфологіяпродовжувала відігравати особливу роль у більш пізні періоди в житті суспільства,зберігшись в найбільшою мірою в сфері художнього освоєння дійсності.Велике надали міфологічні уявлення на розвиток різних областейкультуру - літературу, образотворче мистецтво та ін Тому без знанняміфології неможливо як слід розуміти живопис, поезію, музику. Міфологіяслужить також одним із джерел вивчення історії. Невипадково вона продовжуєпривертати до себе увагу вчених у всьому світі.
У повсякденній свідомостіслово В«міфВ» асоціюється з розповідями (майже що казками) про богів і героїв.При цьому передбачається, що міф належить далекому, назавжди покинутому намиминулого. Однак ні те ні інше - невірно. По - перше міф не є оповідання абооповідання, міф є форма культури, спосіб людського буття. Ототожнитиміф з викладеним кимось міфологічним сюжетом - це те ж саме, що спитатипристрасну любов з її описом, даним до того ж стороннім і безпристраснимспостерігачем. А по - друге міф є лише історично перша форма культури.У певному сенсі міф вічний, бо міфологічне вимір присутній в кожнійкультурі, а міфологічні образи і переживання вкорінені в несвідомихосновах людської душі. Тому сучасне вивчення міфу продиктовано нетільки інтересами чистого розуму, але й пекучої потребою людини розібратисяв смислових основах власного буття.
Дослідження міфу якформа культури і виміру людської душі займає важливе місце вкульторології. Основоположний внесок у розуміння міфу внесли Ф. Гегель, З.Фрейд, К.Г. Юнг, Дж. Дж. Фрезер, Л. Леві - Брюль, К. Леві - Стросс, проблемамиміфу багато займався видатний російський філософ А.Ф. Лосєв. Ідея цих авторівпокладені в основу нашого викладу.
1. Міф якперша форма культури
Ціла епоха духовноїжиття людства, формування і розквіт стародавніх цивілізацій була царствомміфу, створеного уявою людини. Уява - великий дар природи,дорогоцінний якість людей, їх творча енергія. Уява стародавньоголюдини створило царство міфу. Люди шукали відповіді на хвилюючі їх питання,намагалися розгадати загадки Всесвіту, людини і самого життя. Колидійсність не давала відповіді, на допомогу приходило уяву. Воно жзадовольняло й естетичні потреби людей.
Міф - не казка. Казка- Вигадка і усвідомлюється як вигадка, захоплюючи людини мрією про іншийдійсності. Міф ототожнює мрію з реальністю.
Міф - це яскрава і справжня дійсність, відчувається,речова, тілесна реальність, сукупність не абстрактних, а пережитихкатегорій думки і життя, що володіє своєю власною істинністю,достовірністю, закономірністю і структурою і в той же час містить в собіможливість відчуженості від нормального перебігу подій, можливість існуванняієрархії буття.
Міф - власне розповідь, казка, особливоісторія богів. Міфи містять релігійно забарвлені зображення явищ іпроцесів природи і миро, втілених в людських образах. Духовні іприродні сили виступають у них як боги і герої, які вчиняють вчинки іпереживають страждання зразок людських. Міфи поділяються натеогоніческіе, що зображують народження і виникнення богів, космогонічні,де описується виникнення світу завдяки діям богів, космологічні,описують побудову та розвиток світу, антропологічні, що оповідають простворенні людини, нею сутності і призначеної їм богами долі,сатеріологіческіе, що мають своєю темою спасіння людини, і есхатологічні,де йдеться про кінець світу, людини і богів. У більш широкому значенні під міфомрозуміється зображення метафізичних зв'язків природного і людського життя,зібране з елементів реальності та використовує ці елементи кок символибожественних і метафізичних сил і субстанцій, причому сутність явищзображується в образах, про не в поняттях; такі створені Платоном міфи, придопомогою яких він міг легше, яскравіше і в більш доступній формі висловити своїметафізичні ідеї. Крім того міф - це своєрідний спосіб духовногоосвоєння дійсності, погляду на світ характеризується тим, що всі речі іявища сприймаються в ньому як співпричетні один одному.
Міф - явище багатозначне, що суміщає в собідва аспекти - погляд з минулого або в минуле (діахронічний аспект) ізасіб пояснення сьогодення (синхронічний аспект).
Міфологічнесвітогляд являє собою історично перший тип світогляду чиспосіб оформлення світоглядних уявлень і виникає на етапістановлення людського суспільства. Це світогляд властивопервіснообщинному ладу і раннеклассовому суспільству. За цей період,що тривав десятки тисячоліть, міфологія пройшла у своєму розвитку ряд ступенів,породила безліч форм, що виражають різні етапи становлення та розвиткудокласового суспільства.
1.1 Антропоморфізм
Характерною рисоюміфологічного світогляду є антропоморфізм, що проявляється водуховленні явищ природи, перенесенні на них духовних і навіть тілеснихвластивостей людини, а також у тому, що спосіб їх діяльності ототожнюється злюдської діяльність. Таке універсальне уособлення різнихприродних і соціальних явищ і сил робить їх для людей родового суспільствабільш близькими і зрозумілими, а разом з тим і більш В«доступнимиВ» впливу,яке вони намагалися здійснити за допомогою погроз, прохань, магічних дій тат.п. Подібно до того, як недолік позитивних знань про різні об'єктидійсності заповнюється в міфології уявою, фантазією, так івідсутність реальних засобів впливу на ці об'єкти заповнювати ілюзорнимизасобами їх практичного освоєння.
1.2 Відсутність межі між чуттєвим чином іреальністю
Найважливішою особливістюміфологічного світогляду є відсутність межі між чуттєвимчином дійсності і самою реальністю, між божеством (як духовнимпочатком і сутністю) і тим явищем природи, з яким воно асоціювалося.Наступною найважливішою особливістю міфології є генетизм, суть якогополягало в з'ясуванні природи світу, походження роду, різних природних ісоціальних явищ. Будь-яка людська спільність пояснюється не інакше як через походженнявід загального предка, а розуміння природи речей зводиться до уявлень про їхгенетичному початку.
1.3 Тотемізм
<...
