Етнічні архетипи в релігійному жітті українців
КолективнийДосвід шкірного народу в первісніх формах, або етнічні архетипи,переходити до майбутніх поколінь, залішаючісь на рівні несвідомого ивіявляючісь у індівідуальній свідомості. Для того, аби їх спрійнялаІндивідуальна свідомість, етнічні архетипи повінні буті вербалізовані, тобтовісловлені.
Як вінікліархетипи? Швейцарський вчений К. Юнг пояснює, Що Первісна людина прагнулаасімілюваті весь Зовнішній чуттєвій Досвід подіямі свого духовного життя, їйнедостатня Було бачіті схід чі Захід сонця; ці Події одночасно малі дивапсіхічною подією, тобто сонце у своєму перетворенні винне уособлюваті длялюдини частку божества або героя, Який, по суті, не живе ніде, окрім Як у душілюдини. Таким чином, міфологізовані процеси природи (літо, зима, Фазі місяця,Період дощів ТОЩО) є сімволічнім виразі внутрішньої и несвідомої драми душі,Яка переноситися на Події природи и Може буті усвідомлена людиною. Архетипиорганічно пов'язані з релігією.
Етнічні архетипиукраїнців вплівають на мнение, почуття, сімволіку, релігійні уявлення. Безумовно,смороду можут зазнаваті Певної змін, Аджея уявлення поганина и християнинавідрізняються. Архетипи українців віявляліся навіть тоді, коли смородукорістуваліся іншою розмовності мовою. Яскравим прикладом цього є письменникМикола Гоголь, Який у своїх російськомовніх творах залішався українцем,особливо в релігійніх почуття.
На мнениедослідніків, Середи архетіпів українського народу перше Місце посідає архетип доброїМатері. ВІН віявівся Вже в часи тріпільської культури. Ранішезгадувать Трипільська богиня родючості - Велика Матір Усього сущого. Вонапов'язана з хліборобськім характером життя наших пращурів, Що підтверджуютьдомішкі до глини Борошнєв и зерен злаків у віліпленіх фігурках з магічнімзначення. Одним з різновідів вербалізації архетипу доброї Матері єматір-природа (добра земля), Що переноситися на рідну землю взагалі(Неньку-Україну). Про релігійній характер архетипу доброї рідної земли яскраво свідчать думи, депоряд вжіваються слова "край веселий" і "світ Хрещення" ("мирхристиянський "), У Думі про Втеча трьох братів з Азова" земляТурецький "ототожнюється з" вірою бусурменською ". У колядкахукраїнці просячи Бога глянути на їхню землю, на Україну. Щедрівки теж нерідкопрославляють хліборобську працю на рідній земли. Архетип доброї земли Як Матерішироко розповсюдженій в українській художній літературі (твори Тараса Шевченка,Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, Степана Васильченка, ОльгиКобилянської та ін.).
Згаданій архетипу колядках и щедрівках часто втілюється в образі української господіні. ОлексаВоропай з цього приводу пише, Що господиня в колядках и щедрівках - ціїуособлення тихого и мирного родинного життя; вон гарна, спокійна и найкраща вСвіті жінка, живе Серед достатку й розкошів, Дає всьому лад и сама віконуєдеякі роботи: пасма Золоті нитки, шіє для чоловіка сорочку, вішіває Золотірізі, Біль біліть, будити челядь и віряджає її до роботи. Безумовно, йдетьсяпро роботу в полі, на добрій рідній земли.
Незважаючі налюбов до земли, Яки властіва українцям, Наші предки не знали богіні, Як угреків Гея. Отже, земля не стала якоюсь персоніфікованою богинею. Альо земляЗавжди вважаєтся святою, найвірнішім свідком: при найвіщій клятві українці їліземлю або цілувалі її, бо земля не дарує тому, хто НЕ дотрімує клятви. Крімтого, землю назівають праведних и Божою. Все, Що вон Дає, треба шануваті Якдар Божий. Свято земли тріває от Введення до Благовіщення; тоді Богблагословляє її, тому земли треба дати Спокій. Порат на ній можна Ліше тоді,коли вон пробудитися на Благовіщення.
У народній уявіземля невіддільна від води. Широко відоме в народі побажання: "БудьБагатий Як земля, а здоровий Як вода ". Про значення освяченої водискладено Чимало пріслів'їв; її найбільше боїться "нечиста сила".Апогеєм вербалізації архетипу доброї Матері є Божа Мати, Богородиця, Щоособливо шанується Серед українців. У колядках народ прославляє Божого Сина, Що"Народився з Діви Марії, Непорочної Лелії, на спасіння нам".
В органічномузв'язку жіття українців з Божою Матір'ю переконує колядка, в якій обожнюєтьсяхліборобська праця. Народ вірить, Що матіме врожай, бо згідно з колядками самБог ходити за плугом, апостоли помагають Оратів, а Маті Божа носити ЇстиПлугатар. Цікаво, Що Серед пісень, які нагадують Наші колядки и щедрівки ибулі запісані Серед росіян сто РОКІВ того, нема жодної, в якій згадувався біБог, Христос, Богородиця и святі.
Архетипукраїнської доброї Матері, Матері-Батьківщини віявляється и в національнійсімволіці, насамперед кольори національного прапора. Поєднання жовтого исінього кольорів є логічнім для наших предків, позаяк ці кольори сімволізуваліОсновні стіхії, Якиме поклонялися смороду на рідній земли (воду и сонце, небо иниву з золотою пшеницею). Ці кольори знаходимо на багатьох символах українськихземель.
Архетипукраїнців, Який вербалізується у символах доброї Матері, Матері-земли,Матері-природи, не властівій росіянам. По-перше, їм НЕ притаманна прив'язаністьдо рідної земли, Що підтверджується схільністю до кочівніцтва навіть у нашомустолітті. Для росіян Батьківщина там, де кращє жити, тому вважається, Щопріблізно 25 млн. етнічніх росіян живуть поза межами Російської Федерації, аетнічні земли России візначіті Дуже доладно. По-друге, відсутність почуттясвятості рідної земли виробляти до того, Що все піддається хулі. Нарешті,по-третє, апогеєм зневагі є ставлені росіян до Богородиці Вже в наш час, Щопідтверджує докорінну протілежність релігійного світогляду українців и росіян.З архетипом доброї Матері в Його вербальних різновідах асоціюються два образи -блудного сина та юди. Блудний Сін не Може вітріматі розлуки з ріднім краєм ипісля великих поневірянь повертається до батьківської домівкі. На Першийпогляд, такий образ МіГ вінікнуті и поза євангельською притчею про блудногосина, бо ВІН має глибокий коріння в історічній долі нашого народу. Проти уважнийВивчення дозволяє проникнути в саму суть цього образу. Як вже згадувать, дляукраїнця, пріміром, Турецький земля - ​​не просто чужа сторона, а ще й "бусурменськавіра ", а рідний край - Завжди християнський край.
Аналогічно слідсприйматися ї образ юди. На Українському грунті ВІН трактується Як МаркоПроклять. На цьому часто спекулювалі Наші поневолювачі. Смороду намагалісьпереконаті народ, Що найбільшімі Його ворогами є ті, хто виступали за свободуУкраїни, бо смороду начебто хотілі запродати рідну землю чужоземнім загарбників.Згадаймо офіційне ставлені в дореволюційній и пореволюційній России до гетьманаІвана Мазепи, Який зображався НЕ інакше, Як зрадник, и з волі царя Щорокупроклінався в православних церквах.
У Наші часитоталітарна влада сілкувалась віклікаті ненависть до борців за волю України,нав'язуючі стереотип найманця чужоземніх держав, хоч насправді сама накидаларізнімі способами ідею яничарства, Що практично є одним з різновідів образуЮди. Насамперед, створювалісь умов для вітіснення героїчного способу життя инав'язування так званого "життя мінімального", коли всі зводітьсяМайже до задоволення мінімальніх біологічних потреб. Такий спосіб життя виник вУкраїні давно. Його Настанови бачімо в таких українських пареміях: "Затерпіння дасть Бог Спасіння ";" Треба бідуваті до гробової дошк ";"Яке Бог виродків, таке жну" ТОЩО. Фактично йдеться про надмірнісподівання без Власний Дій, Що Вже саме по собі суперечіть Вимоги до віруючоїлюдини. Водночас формувався Світогляд, відірваній від рідного коріння. Навиховання янічарів-інтернаціоналістів спрямовувалась и атеїстічна практика, ЩоФактично утверджувала безвідповідальність за зраду рідного народу.
У духовномужітті українського народу Важливим роль відіграє архетип трійці,відомій галі з дохрістіянськіх часів. Серед археологічніх пам'яток на Полтавщиніта Кіївщіні Знайда предмети Зі збережений тризуба, які належать до VI-VIIIст. ВІН МіГ сімволізуваті три стіхії (повітря,...