Реферат на тему:
Українські легендарніоповіді про надприродних істот. Частка.
Однією з найхарактернішіх особливая світогляду взагалібудь-якого народу є антропоморфізація НЕ Ліше стіхій, сил природи, а й тихийЯвища, які через незнання законів, причин їхніх та НАСЛІДКІВ булі для ньогонезрозумілі. Так, на першій сходінці розвітку народного життя з'явилися божествадобрі й ліхі, світлі й темні - залежних від характеру їхнього впливим на людину.Поряд з антропоморфізацією сил и Явища природи відбувалася антропо-морфізаціяДеяк явищем соціального характеру, які Досить часто збуджувалі у народузачудування Своєю вдаваною загадковістю (багатство, Бідність ТОЩО). Аналогіяпатологічніх явищем у різніх хвороб з тимі чі іншімі впливим однієї людини наіншу, а так само жах епідемій дали прівід фантазії народній, Що перебувала вДитина стані, до антропоморфізації самих хвороб. З таких антропоморфізацій,Що Набуль виглядах надприродна, міфічніх істот, у свідомості українськогонародові й поніні живуть у більш-Менш визначених образах Такі: Частка, Злідні,деякі хвороби и створене Вже на Християнсько грунті уособлення Деяк днівтіжня.
Література про Частку доволі багата. Ще в 60-х роках минулосторіччя професор О. О. Потебня надрукував Досить цінну статтю Під заголовкомВ«Про Частку та спорідненіх з нею істотВ», підставою на народніх Казка, легендах,піснях, пріслів'ях, а кож на лінгвістічніх висновка. У 1883 году шанованімпрофесором булі надруковані ДОДАТКИ до цієї Статті у В«Російському філологічномуВіснику В». Професор Потебня Розглядає Різні назви долі: В«щастяВ», В«притчаВ»,«³дважноВ», В«БідаВ», В«гореВ» ТОЩО, з'ясовує процес Формування таких уявлень та їхнійхарактер, веде мову про зв'язок долі з іншімі міфічнімі істотамі ї предметами ит. ін. Не менше ціннімі є Дослідження академіка А. Н. Веселовського про Долю вЙого В«Розвідках у Галузі руського духовного віршаВ» з Додатковий статтеюВ«Декілька нових даніх до народніх уявлень про ДолюВ». До ціх основних дослідженьтреба Додати довгу низьким порівняно невеликих статей: М. Васильєва -В«Антропоморфічні уявлення у віруваннях українського народуВ», М.Довнар-Запольського - В«Жіноча доля в піснях пінчуківВ», П.Іванова - В«Народніоповіді про Долю (Матеріали для характеристики світобачення селянськогонаселення Куп'янсько повіту) В», Крауса, Боровиковського та багатьох інших.Відсілаючі тихий, хто цікавіться цімі харчування, до названих статей, ми розповімоЛише в найзагальнішіх рісах, Як на Україні народ уявляє собі Долю.
Частка є в кожної людини, це - її щастя або нещастя. П. Іванов,грунтуючись на 16 записаних ним у Куп'янсько повіті народніх оповідях проЧастку, розрізняє:
1) пріроджену Частку - душу предків,
2) Частку - янгола
3) Частку - душу людини, або двійніка Його.
Свого часу В. Богданов вказав на довільність инеобґрунтованість Такої класіфікації, бо її не можна строго ї точно обгрунтуватинародними оповідямі. А взагалі Частка є початком позитивним и істотою зовсім НЕВорожки; Вона не має характеру божественності, а являє собою Ліше втілене співіснування людини. Частка Буває активна й пасивна. Активна Частка спріяє більшому чі Меншемстатки свого двійніка-людини. Вона дбає про людину, допомагає їй в усьому,жаліє її, Завжди захіщає її інтересі, навіть тоді, коли сама вон відпочіваєабо В«п'є та гуляєВ». ЯКЩО Хворов почує Вночі, Що Його Хтось Під вікном назіваєна ім'я, то Це означає, Що до нього прийшла Його Частка и принесла здоров'я(Старобільській повіт). Частка сама не шукає людини, а від людина муситьпостаратіся знайте п и оволодіті нею; найчастіше вон Може Зробити Це неінакше, Як заволодівші Попередня чієюсь чужою долею, котра й відкріє, Як томожна оволодіті Своєю долею. Хто відшукає свою Долю, тому в усьому Таланов, итієї Швидко багатшає; а хто НЕ Знайда долі - б'ється, Як риба об лід, й нічого зЙого почінань НЕ виходе. Частку людини можна відтрутіті від неї чарами, загнатів пустіріща ї болота; а людина, позбавлено свого охоронця, зовсім опускається.Пасивний ставлені долі до людини, Якою вон опікується, найчастіше поклади відрозбіжності зайняти людини з тією праворуч, Яка до душі долі; іноді ж Цезумовлюється самою природою долі.
За зовнішністю Своєю Частка уявляється то в образі жінкирізного виглядах, то в образі незнайомця, панича, то в усьому цілковито схожоюна опікувану нею людину, причому, згідно з характером - активним чі пасивний,Українські оповіді наділяють її (Долю) відповіднімі ознайо ї символами -діловітістю, бережлівістю, турботлівістю - и навпаки: позитивна, активна Доля -В«Хороша, обсмікана, обтікана, колоски стрімлятьВ» (підбірає Колос на полі, його призначення тазалиша після Збирання господарем хліба), їсть помірно; Пасивний Частка - В«заспана,запухли, обстрепана, неряшниця В», ненажерліва, валяється гола Під колодою и т.ін. Подекуді на Україні Частку назівають галі Таланов, и при цьому кажуть, Щонеодмінно в кожноїлюдини є Свій Талан. У декого Талан В«невсіпущійВ», працює НЕ покладаючі рук, неспить Ні хвилини. У кого такий Талан, тій людіні добро: Талан її пільнує, асама вон собі розкошує. Та як Тільки Талан засну, тоді людіні доводитися ДужеВажко: як Вона не працює, а всі німа корісті.
Наведемо деякі найхарактерніші оповіді про Долю.
Жили собі два брати - один багато, а другий - бідний. ЯкосьВийшов бідний на братове поле и бачіть, Що полем ходити якась жінка, збіраєКолос и втікає їх у снопи. Вісь ВІН и пітає: В«Хто ти така?В» - В«Я - Частка твогобрата В». - В«А де ж моя Частка?В» - В«Вона лежить Отам, Під грушеюВ». - В«Що мені требаЗробити, абі ї моя Частка Була такою ж роботящою, як ти? В»-В« А вісь я тобі дамПорадує: візьмі ти доброго дрючка, підійді Під ту грушу, підкравшісь до своєїсонної долі, впіймай її, бий, Що є сили, ї прімовляй при цьому: вісь тобі, лихаДоле, за ті, Що не йдеш у поле працюваті на мене, коли Біда зовсім вже насіла!Допомагай мені, не то - вб'ю! В»Бідняк так и вчинив, після Чого всі в ньогопішло на лад, и ВІН невдовзі зробівся багатшім за свого брата (Вінницькийповіт).
Було два брати - Багатий и бідний. Від попросівся бідний братдо багатого пшеницю жати. Жне ВІН день, жне другий. Ввечері Першого дня господиняпішла додому зваріті дітям вечерю, а ВІН цілу ніч жне собі. Колі чує - Хтосьзбірає колосся, снопи складає, соломою Шелест. Думав - чи ж не краде хто? Наранок дивиться - все ціле. Ввечері другого дня Знову господиня пішла додомузваріті дітям вечерю, а ВІН жне собі Вночі та жне. Знову чує - братове Частка (тоБула вона) збірає Колос и підтікує їх Під копальні. ВІН тоді впавши на землю йлежить. Господіні, Між тім, нічого не сказавши. На третю ніч хазайка кличі Його зсобою вечеряті: В«Хоч кулешіку поїсі - все ж у роті м'якше станіВ». Альо ВІН НЕПішов: В«Потерплю, - міркує собі, - спітаю, Що воно таке ходити ...В» Знову Щосьіде, збірає Колос, переносити снопи. - В«Ну, скажи правду, що ти таке: чіпогане, чі добро? Хто ти? В»- Пітає бідний брат. - В«Я - братове Частка; ти хочПерерва, та все одно нічого не буде з цього ДІЛА; ВІН же п'є, гуляє, а я занього працюю В». - В«Де ж моя Частка?В» - В«Під колодою лежить голаВ». - В«А як менідійті до неї? В»-В« Іди, а Як побачіш, Що лежить гола Під колодою, то и є твояЧастка В». - Пішов ВІН и знайшов. В«Доле моя, Доле! Чого Це ти лежіш, Чому нічого НЕробиш? Лежіш усьо - ні Попереду тобі, НІ позаду тебе нічого нема: чім тизайматімешся? В»-В« Я хочу сідіті за прилавком В». - В«Як же ти сідітімеш заприлавком? В»-В« Попроси в брата 50 копійок, або карбованців, накупи стрічок ихрестіків - то я торгуватіму В». Пішов ВІН до брата; а брат п'є та гуляє - знатіЙого НЕ хоче. В«Позіч мені, брате, одного карбованцяВ». - В«Колі ж ти віддасі? Дети візьмеш? В»бідний повалівся йому в ноги. В«Та позіч вжеВ», - сказали ті, Щогуляли з найбагатших. Позічів. Накупивши тоді бідний брат стрічок и хрестіків - и МАВЗіск; накупивши Більше, додають хусточок - І знову узяв Баріш. Віріш...
